Народні методи застосування подорожника

Листя подорожника містять багатий комплекс активних речовин, у тому числі глікозид аукубін з широким спектром дії. Ця речовина благотворно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, має антимікробні, антисептичні, антивірусні, спазмолітичні, протизапальні та седативні властивості. Тому препарати на основі листя рослини нормалізують роботу шлунка та кишківника та ефективні в лікуванні захворювань серцево-судинної та нервової системи.

Поряд з глікозидом аукубіном листки подорожника багаті на такі мікроелементи, як кальцій і магній, містять флавоноїди та сапоніни, гіркі та дубильні речовини, вітаміни К та U, каротин та пектин, аскорбінову, лимонну та олеанолову кислоти. Тому настої та екстракти з листя подорожника застосовують для збільшення секреції шлунка.

Слиз у складі рослини захищає дихальні шляхи, розріджує мокротиння та знімають запальний процес. Пектинові речовини захищають шлунок при виразках, зменшують холестерин та в деяких випадках знижують артеріальний тиск. Офіційна медицина використовує насіння та листя подорожника для лікування захворювань ШКТ.

Завдяки широкому спектру дії рослина входить до складу багатьох лікарських препаратів, а також багатокомпонентних грудних та відхаркувальних зборів. На основі екстракту листя подорожника випускається препарат для лікування гострих та хронічних гастритів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, ентероколітів, дисбактеріозів, ринітів, бронхітів, пневмоній та кашлюку. При зовнішньому застосуванні він ефективний при дерматитах, ранах, порізах, забитих місцях, лікуванні трофічних виразок, фурункулів, абсцесах і опіках.

А ви використовуєте подорожник?