Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Дісгрен
Х. Уріак і Сіа, С. А. Іспанія
Інструкція
Склад:
діюча речовина: 1 капсула містить 300 мг трифлузалу;
допоміжна речовина: тверда желатинова капсула розміру №1.
Лікарська форма. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Інгібітори агрегації тромбоцитів за виключенням гепарину.
Код АТС В 01А С 18.
Клінічні характеристики.
Показання. Профілактика повторних судинних порушень ішемічного характеру, таких як:
інфаркт міокарда;
стабільна або нестабільна стенокардія;
цереброваскулярні негеморагічні транзиторні або постійні порушення кровообігу.
Профілактика оклюзії після операції аортокоронарного шунтування.
Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини або до інших саліцилатів. Виразкова хвороба шлунка та/або дванадцяти палої кишки, у тому числі в анамнезі. Гостра кровотеча.
Спосіб застосування та дози. Застосовують дорослим внутрішньо. Рекомендована доза – 600 мг (2 капсули) на добу одноразово або 900 мг (3 капсули) на добу, розподілені на три прийоми. Препарат рекомендується приймати з достатньою кількістю води під час прийому їжі.
Побічні реакції. Найчастіше побічні ефекти стосуються кишково-шлункового тракту і звичайно минають через кілька днів навіть без відміни препарату.
З боку шкірних покривів – висипання, свербіж.
З боку центральної і периферичної нервової системи – головний біль, тривога, втрата свідомості, запаморочення, судоми.
З боку органів слуху – шум у вухах, гіпакузія.
З боку органів чуття – розлади смакових відчуттів.
З боку травного тракту – диспепсичні розлади.
З боку серцево-судинної системи – артеріальна гіпертензія, судинні екстра карді альні порушення.
З боку дихальної системи – ядуха, запалення верхніх дихальних шляхів.
З боку системи кровотворення – анемія. Порушення коагуляції та кровотеча: носова кровотеча, гематома, пурпура, кровоточивість ясен.
З боку сечостатевої системи – гематурія, інфекції сечовивідних шляхів.
Загальні реакції – гарячка, симптоми застуди.
Описані окремі випадки фото сенсибілізації.
Передозування. Випадки передозування не описані. У разі прийому дуже високої дози можуть виникнути симптоми інтоксикації саліцилатами (головний біль, шуми, запаморочення, нудота, блювання, прискорене дихання). У цьому випадку потрібно припинити застосування препарату та призначити симптоматичну терапію.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Дані про дію трифлузалу в період вагітності відсутні, тому не рекомендується застосовувати препарат в цей період. Під час дослідження на тваринах не було виявлено прямих або непрямих негативних ефектів на вагітність, розвиток плода, пологи та післяпологовий розвиток. Відсутні дані про проникнення трифлузалу в грудне молоко. Тому необхідно зважити ризик очікуваної користі для матері та можливий ризик для плода або дитини. На період лікування слід утримуватися від годування груддю.
Діти. Безпека та ефективність препарату у дітей не встановлені, тому не рекомендується застосовувати препарат у педіатричній практиці.
Особливості застосування. Ниркова або печінкова недостатність: клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю обмежений. Тому рекомендується приділяти особливу увагу при лікуванні пацієнтів з даною патологією.
У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які отримують лікування гемодіалізом концентрація в плазмі крові головного метаболіту трифлузалу, 2-гідрокси-4-(трифторметил) бензойної кислоти (ГТБ), суттєво не змінюється, тому корекція дози не потрібна.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми або інших патологічних станів. При лікуванні трифлузалом необхідно з обережністю застосовувати препарати, які можуть спричинити кровотечу, такі як ацетил саліцилова кислота та інші не стероїдні протизапальні препарати (НПЗП). При запланованих хірургічних втручаннях потрібно зважити ризик виникнення кровотечі та при необхідності припинити лікування Дісгреном принаймні за 7 днів до запланованої операції.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Не описано, але слід враховувати можливість появи побічних реакцій з боку нервової системи.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Досліди in vitro показали збільшення вільної фракції головного метаболіту трифлузалу, 2-гідрокси-4-(трифторметил) бензойної кислоти (ГТБ) при наявності НПЗП. З іншого боку, підвищення концентрації ГТБ збільшує ефект НПЗП, глісентиду та варфарину. Можливо, потрібно змінити дозу цих препаратів, якщо вони застосовуються разом з трифлузалом.
У пацієнтів із гострим інфарктом міокарда оцінювалася безпека застосування трифлузалу разом із тромболітичними засобами (rt-PA та стрептокіназа). Кількість випадків внутрішньо мозкової кровотечі була меншою, ніж у хворих, які застосовували ацетил саліцилову кислоту з тромболітичними засобами (0,1% порівняно з 1,1% р=0,04).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Трифлузал зменшує біосинтез тромбоксану шляхом не зворотного інгібування тромбоцитарної циклооксигенази, завдяки незначній дії на судинну циклооксигеназу в терапевтичній дозі не впливає на біосинтез проста цикліну. Також головний метаболіт трифлузалу, 2-гідрокси-4-(трифторметил) бензойна кислота (ГТБ), є зворотним інгібітором тромбоцитарної циклооксигенази та завдяки своєму довго тривалому напіврозпаду (приблизно 34 години) сприяє антитромботичній дії трифлузалу. Як трифлузал, так і ГТБ можуть збільшувати концентрацію циклічного аденозину 5-моно фосфату (ц-АМФ) у тромбоцитах шляхом інгібування тромбоцитарних фосфодіестераз. Крім того, in vitro та ex vivo було продемонстровано, що трифлузал стимулює вивільнення оксиду азоту в нейтрофілах людини, що також сприяє антитромботичній дії. Трифлузал продемонстрував інгібування агрегації тромбоцитів як у здорових добровольців, так і у хворих. У дослідах ex vivo у здорових добровольців після застосування трифлузалу в дозі 600 мг через 24 години, індукована арахідоновою кислотою агрегація тромбоцитів зменшилась на 65 %. Повторне застосування трифлузалу (600 мг/добу протягом 7 діб) призвело до інгібування 50 - 75 % агрегації тромбоцитів, індукованої арахідоновою кислотою, АДФ (аденозиндифосфатом), епінефрином або колагеном.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо трифлузал швидко абсорбується (t½ Ka = 0,44 години), демонструючи абсолютну біодоступність від 83 до 100 %. Під дією естераз препарат швидко гідролізу ється, перетворюючись на свій головний активний метаболіт - 2-гідрокси-4-(трифторметил) бензойну кислоту (ГТБ). Вторинний кон’югований метаболіт ГТБ - гліцин – виявляється в сечі. Період на півжиття в плазмі (t½) становить 0,53 ± 0,12 години, для трифлузалу та 34,3 ± 5,3 – для ГТБ. Виведення відбувається, в основному, нирками (нирковий кліренс > 60 % за 48 годин). У сечі визначається неметаболізований трифлузал, ГТБ та з’єднання ГТБ - гліцин.
Після застосування перорально однієї дози трифлузалу – 300 або 900 мг – здоровими добровольцями, середній показник максимальної концентрації трифлузалу в плазмі (Сmax) становив 3,2 ± 1,9 мкг/мл і 11,6 ± 1,7 мкг/мл, відповідно. Сmax для ГТБ сягає 36,4 ± 6,1 мкг/мл та 92,7±17,1 мкг/мл. Час, необхідний для досягнення Сmax (tmax), становить 0,88 ± 0,26 години, для трифлузалу та 4,96 ± 1,37 години – для ГТБ при дозі 900 мг. Фармакокінетичні параметри ГТБ після повторного застосування (трифлузал, 300 мг три рази/добу або 600 мг раз/добу протягом 13 діб) показали, що Сmax ГТБ у плазмі в стабільному стані (Сmax cc) становить 178 ± 42 мкг/мл та 153 ± 37 мкг/мл, відповідно. ГТБ у терапевтичній концентрації має показник з’єднання з альбуміном плазми від 98 до 99 %. Дане з’єднання суттєво не змінюється при наявності кофеїну, теофіліну, глісентиду, еналаприлу, циметидину та варфарину. Однак вільна фракція ГТБ значно збільшується при наявності таких НПЗП, як диклофенак, ібупрофен, індометацин, напроксен, піроксикам або саліцилова кислота. У високій концентрації ГТБ заміщує НПЗП, глісентид та варварин у зв’язуючих ділянках протеїнів. Ці речовини мають афінність до одних і тих же зв’язуючих ділянок білків, вони можуть взаємо заміщуватися залежно від їхньої спорідненості до протеїну та концентрації заміщуваної речовини.
У добровольців літнього віку після застосування 300 мг трифлузалу два рази на добу концентрація трифлузалу та ГТБ в плазмі досягає постійної рівноваги за 3 - 5 діб. Показники ПФК, Сmax та tmax у добровольців літнього віку суттєво не відрізняються від показників, зафіксованих у молодих добровольців. t½ в плазмі крові становить 0,92 ± 0,16 години, для трифлузалу та 64,4 ± 6,6 години для ГТБ; обидва показники вищі, ніж у молодих добровольців. Проте дане збільшення не має клінічного значення і не потребує корекції дози для пацієнтів літнього віку.
У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії, які проходили традиційний гемодіаліз, показники концентрації ГТБ у плазмі крові перед та після гемодіалізу були ідентичні.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвні, тверді желатинові капсули, розміру №1, з написом червоного кольору «DISGREN» на одній з половинок капсули, які містять білий або майже білий порошок.
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі нижче 25 °С. Зберігати в оригінальній упаковці.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Упаковка. 10 капсул у блістері, 3 блістери в упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Х. Уріак і Сіа, С. А.
Місцезнаходження. Ав. Камі Райаль 51-57, 08184 Палау-соліта і Плегаманс, Іспанія.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|