Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Ропінірол
Оріон Корпорейшн/Orion Corporation. Фінляндія
Інструкція
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка містить ропініролу гідро хлориду в кількості, еквівалентній 0,25 мг, 1 мг, 2 мг або 5 мг ропініролу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, магнію стеарат, макрогол 400, титану діоксид (E 171) (таблетки по 0,25 мг, 2 мг, 5 мг), полісорбат 80 (E 433) (таблетки по 0,25 мг 5 мг), заліза оксид жовтий (E 172) (таблетки по 2 мг), спектра гол зелений індигокарміну алюмінієвий лак (E 132), титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (E 172) (таблетки по 1 мг), заліза оксид червоний (E 172) (таблетки по
2 мг), індиго карміновий лак (E 132) (таблетки по 5 мг).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Протипаркінсонічні засоби. Антагоністи допаміну.
Код АТС N04BC04.
Клінічні характеристики.
Показання.
Хвороба Паркінсона: початкове лікування як моно терапія, щоб відкласти початок застосування ліводопи. В комбінації з терапією ліводопою, коли ефект ліводопи знижується або стає непослідовним, а також при виникненні коливань в терапевтичному ефекті (синдрому вичерпання дози або on-off синдрому).
Симптоматичне лікування помірної та тяжкої форми ідіопатичного синдрому неспокійних ніг.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатині ну < 30 мл/хв.).
Печінкова недостатність.
Спосіб застосування та дози.
Хвороба Паркінсона.
Рекомендується індивідуальний підбір дози препарату залежно від ефективності та переносимості.
Ропінірол слід приймати 3 рази на добу, бажано під час їжі, щоб запобігти реакції на препарат з боку шлунково-кишкового тракту.
Початок лікування.
Початкова доза становить 0,25 мг 3 рази на добу протягом одного тижня. Надалі дозу можна збільшити до 0,75 мг за один прийом згідно з режимом, зазначеним в наступній таблиці:
Тиждень
1 2 3 4
Разова доза, мг 0,25 0,5 0,75 1
Добова доза, мг 0,75 1,5 2,25 3
Терапевтичний режим.
Після початкового підбору дози щотижневе збільшення дози може становити
1,5–3 мг на добу.
Терапевтичний ефект звичайно досягається в межах 3–9 мг на добу. Якщо задовільний результат не досягається або не підтримується, дозу ропініролу можна збільшити до 24 мг на добу. Дози, що перевищують 24 мг на добу, не досліджувались.
При застосуванні ропініролу як додаткової терапії до ліводопи супутню дозу ліводопи можна поступово знизити приблизно на 20%.
При переході з лікування іншим допаміновим агоністом на ропінірол перед початком лікування ропініролом слід припинити застосування цього препарату згідно з рекомендаціями, наведеними в інструкції від виробника.
Як і у випадку з іншими агоністами допаміну, лікування ропініролом слід припиняти поступово, зменшуючи кількість щоденних доз протягом одного тижня.
Синдром неспокійних ніг.
Дорослі.
Рекомендується індивідуальний підбір дози препарату залежно від ефективності та переносимості.
Ропінірол слід приймати три рази на добу, бажано під час їжі, щоб запобігти реакції на препарат з боку шлунково-кишкового тракту.
Початок лікування (тиждень 1).
Початкова доза становить 0,25 мг 1 раз на добу протягом перших двох діб. При нормальній переносимості дози її можна збільшити до 0,5 мг 1 раз на добу протягом 5 діб.
Терапевтичний режим (тиждень 2).
Після початку лікування добова доза має бути збільшена до досягнення оптимального терапевтичного ефекту.
Доза може бути збільшена до 1 мг 1 раз на добу протягом другого тижня. Протягом наступних двох тижнів доза може збільшуватись на 0,5 мг на тиждень до 2 мг 1 раз на добу. У деяких пацієнтів доза має збільшуватись до 4 мг 1 раз на добу для досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Дози вище 4 мг 1 раз на добу при лікуванні синдрому неспокійних ніг не досліджувались.
Реакція пацієнта на лікування ропініролом може бути оцінена через 3 місяці з початку лікування. Доза та необхідність продовжувати лікування переглядаються лікарем індивідуально.
Якщо лікування переривається більше ніж на декілька діб, терапію необхідно продовжувати з підбору дози.
Пацієнти літнього віку.
У пацієнтів старше 65 років кліренс ропініролу знижується. Дозу ропініролу слід збільшувати поступово та підбирати відповідно до клінічного відгуку.
Ниркова недостатність.
У хворих на паркінсонізм з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатині ну становить 30–50 мл/хв.) не спостерігалося змін у кліренсі ропініролу, що вказує на те що, для цієї категорії пацієнтів коригування дози не потребується.
Діти.
Ропінірол Оріон не рекомендований для застосування у дітей віком до 18 років через обмеженість даних з безпеки та ефективності.
Побічні реакції.
Частота виникнення побічних реакцій має наступну класифікацію:
дуже поширені (≥1/10);
поширені (≥1/100, <1/10);
непоширені (≥1/1,000, <1/100);
рідкі (≥1/10,000 до <1/1000);
дуже рідкі (<1/10,000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).
Лікування хвороби Паркінсона.
Психічні розлади.
Поширені: галюцинації.
Непоширені: психотичні реакції (окрім галюцинацій), включаючи делірій, манію та параною.
Пацієнти з хворобою Паркінсона, які приймали агоністи допаміну в особливо високих дозах, включаючи Ропінірол Оріон, демонстрували ознаки патологічного потягу до азартних ігор, підвищене лібідо та гіперсексуальність, що зазвичай були оборотні після зниження дози або припинення лікування.
Застосування як додаткової терапії.
Сплутаність свідомості.
Розлади нервової системи.
Дуже поширені: сонливість.
Поширені: запаморочення (включаючи вертиго).
Непоширені: незвична денна сонливість, епізоди раптового засинання.
Застосування як моно терапії.
Дуже поширені: втрата свідомості.
Застосування як додаткової терапії.
Дуже поширені: дискінезія.
Судинні розлади.
Непоширені: артеріальна гіпотензія, постуральна гіпотензія.
Артеріальна гіпотензія та постуральна гіпотензія рідко бувають значимими.
Шлунково-кишкові розлади.
Дуже поширені: нудота.
Поширені: печія, диспепсія.
Застосування як моно терапії.
Поширені: біль в черевній порожнині, блювання.
Гепатобіліарні розлади.
Дуже рідкі: печінкові реакції, переважно збільшення рівнів печінкових ферментів.
Загальні розлади.
Застосування як моно терапії.
Поширені: набряк ніг.
Лікування синдрому неспокійних ніг.
Найчастішим небажаним ефектом при лікуванні синдрому неспокійних ніг є нудота (приблизно у 30% пацієнтів). Небажані ефекти були зазвичай легкого та помірного ступеня та виникали на початку терапії або при підвищенні дози.
Розлади психіки.
Поширені: нервозність.
Непоширені: втрата свідомості.
Розлади нервової системи.
Поширені: синкопе, сонливість, запаморочення.
Судинні розлади.
Непоширені: ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпотензія.
Розлади травного тракту.
Дуже поширені: нудота, блювання.
Поширені: біль у черевній порожнині.
Загальні розлади.
Поширені: стомлюваність.
Під час лікування ропініролом може спостерігатись парадоксальне погіршення симптомів синдрому неспокійних ніг та рецидив симптомів в ранковий час.
У випадку виникнення побічних реакцій дозу необхідно знизити. Якщо прояви побічних реакцій зменшуються, підвищувати дозу необхідно поступово. При необхідності можна приймати препарати, що мають протиблювальну дію, що не є активними центральними антагоністами допаміну (домперидон).
Передозування.
Симптоми передозування ропініролу пов’язані з його допамінергічною активністю і можуть бути полегшені відповідним лікуванням антагоністами допаміну, такими як нейролептики або метоклопрамід.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Данні щодо застосування ропініролу у вагітних жінок обмежені.
Ропінірол не рекомендується приймати під час вагітності.
Годування груддю.
Ропінірол може пригнічувати лактацію, тому лікування препаратом під час годування груддю протипоказане.
Особливості застосування.
Ропінірол асоціювався з сонливістю та епізодами раптового засинання, особливо у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Нечасто повідомлялося про раптове засинання під час щоденної діяльності, що виникає без розуміння цього або без попередніх ознак.
Пацієнтів з психічними або психотичними розладами слід лікувати агоністами допаміну лише в тих випадках, коли потенційна користь переважує ризики.
Ропінірол не слід приймати для лікування акатизії, таскінезії (нейролептично-індуковане нестримне бажання ходити) чи вторинного синдрому неспокійних ніг (наприклад, спричиненого нирковою недостатністю, залізо дефіцитною анемією чи вагітністю).
Під час лікування ропініролом може спостерігатись парадоксальне погіршення симптомів синдрому неспокійних ніг та рецидив симптомів в ранковий час.
Повідомлялося про патологічний потяг до азартних ігор, підвищене лібідо та гіперсексуальність у пацієнтів з хворобою Паркінсона, яких лікували агоністами допаміну, включаючи Ропінірол Оріон. Такі порушення були зафіксовані особливо при лікуванні високими дозами препарату та зникали при зниженні дози або відміни препарату.
Через ризик виникнення артеріальної гіпотензії рекомендується контролю вати артеріальний тиск, особливо на початку терапії (ризик постуральної гіпотензії) для пацієнтів з тяжкими порушеннями серцево-судинної системи (особливо при серцевій недостатності).
Допоміжні речовини.
Лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам з рідкими спадковими проблемами переносності галактози, лактазною недостатністю Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Пацієнтам, які відчувають сонливість та/або мають епізоди раптового засинання, слід утримуватися від керування автомобілем та діяльності, під час якої порушення уваги може становити ризик серйозного травмування або смерті для них самих або оточуючих (наприклад, роботи з механізмами).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії між ропініролом та ліводопою або домперидоном, яка б потребувала коригування дози того або іншого препарату.
Нейролептики та інші антагоністи допаміну центральної дії, такі як сульпірид або метоклопрамід, можуть знижувати ефективність ропініролу, а тому слід уникати супутнього застосування цих лікарських засобів разом з ропініролом.
Підвищення концентрації ропініролу в плазмі спостерігалося у пацієнтів, яких лікували високими дозами естрогенів. У пацієнтів, які вже отримують гормональну замісну терапію, лікування ропініролом може починатись за звичайною схемою. Проте, якщо гормональна замісна терапія переривається або розпочинається під час лікування ропініролом, залежно від клінічної реакції може потребуватися коригування дози.
Ропінірол переважно метаболізується через цитохром P450 ферменту CYP 1A2. У фармакокінетичному дослідженні у пацієнтів, які страждають на хворобу Паркінсона (доза ропініролу 2 мг 3 рази на добу), було виявлено, що ципрофлоксацин підвищував Cmax та AUC ропініролу на 60% та 84%, відповідно, з потенційним ризиком побічних ефектів. Тому пацієнтам, які вже приймають ропінірол, може знадобитися коригування дози препарату, коли їм призначають або відміняють лікарські засоби, що інгібують фермент CYP1A2, наприклад, ципрофлоксацин, еноксацин або флувоксамін.
Базуючись на дослідженнях, ропінірол має невеликий потенціал для пригнічення цитохрому Р 450 в терапевтичних дозах. Тому ропінірол не впливає на фармакокінетику препаратів через механізм цитохрому Р 450.
У фармакокінетичному дослідженні взаємодії між ропініролом (доза 2 мг 3 рази на добу) та теофіліном, субстратом CYP 1A2, не було виявлено змін у фармакокінетиці ні ропініролу, ані теофіліну.
Куріння стимулює метаболізм CYP 1A2, тому пацієнти, що почали або кинули палити протягом лікування препаратом, потребують корекції дози.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ропінірол є неерголіновим D2/D3 агоністом допаміну, що стимулює стріарні допамінові рецептори та знижує допамінову недостатність, характерну для хвороби Паркінсона. Ропінірол впливає на гіпоталамус та гіпофіз, інгібуючи секрецію пролактину.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Абсорбція ропініролу при пероральному застосуванні є швидкою. Біодоступність ропініролу становить приблизно 50% (36–57%), середні пікові концентрації препарату досягаються в середньому через 1,5 години після прийому препарату.
Розподіл. Зв’язування препарату з білками плазми є низьким (10–40%).
Завдяки високій ліофільності ропінірол має великий об’єм розподілу (приблизно 6,7 л/кг, в межах 3,4–19,5 л/мг) та виводиться із системної циркуляції з середнім періодом напів виведення приблизно 6 годин (в межах 3,4–10,2 години), кліренс пероральної дози становить приблизно 58,7 л/год. (в межах 18,5–132 л/год.).
Метаболізм. Ропінірол переважно метаболізується ізоформом CYP1A2 цитохрому шляхом окислювального метаболізму. Ропінірол та його метаболіти виділяються переважно з сечею.
Виведення. Спостерігається широка індивідуальна варіабельність у фармакокінетичних параметрах. Існує пропорційне збільшення в системному впливі (Cmax та AUC) препарату із збільшенням дози в межах терапевтичної дози.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 0,25 мг – білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
таблетки по 1 мг – зелені, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
таблетки по 2 мг – світло-рожеві, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
таблетки по 5 мг – блакитні, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15–25 °C) в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 21 таблетці у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Заявник. Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.
Місцезнаходження. Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.
Дата останнього перегляду.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|