Склад:

діюча речовина: 1 флакон 200 мл містить гатифлокса цину 400 мг (100 мл/200 мг) або 1 мл розчину містить 2 мг гатифлокса цину;

допоміжні речовини: глюкоза безводна, вода для ін’єкції.

Лікарська форма.

Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони Код АТС J01MA.

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені чутливими до гатифлокса цину мікро організмами:

- інфекції дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту; не госпітальна пневмонія);

• 
  

  
  інфекції ЛОР-органів (гострі отити та загострення хронічних отитів, гострі синусити та загострення хронічних синуситів);

  
  


• 
  

  
  урогенітальні інфекції;

  
  


• 
  

  
  ускладнені урогенітальні інфекції;

  
  


• 
  

  
  ускладнені інфекції сечовидільної системи та неускладнені інфукції сечовидільної системи (цистіт);

  
  


• 
  

  
  пієлонефрит;

  
  

- неускладнена гонорея;

- після операційні ускладнення (ранові інфекції), сепсис, перитоніт;

Протипоказання.

Підвищена чутливість до гатифлокса цину, інших фторхінолонів, допоміжних речовин препарату. Вагітність і період годування груддю. Дитячий вік.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

При вагітності протипоказаний. У період лікування слід припинити годування груддю.

Діти.

Заборонено застосування дітям до 18 років

Спосіб застосування та дози.

Тільки для внутрішньо венного введення. Ін’єкція повинна тривати не менше 60 хв. Вводити повільно. Максимальна добова доза 800 мг.

- Інфекції дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту; не госпітальна пневмонія) – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- інфекції ЛОР-органів (гострі отити та загострення хронічних отитів, гострі синусити та загострення хронічних синуситів) – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 5 – 7 діб;

- урогенітальні інфекції - 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- ускладнені урогенітальні інфекції - 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 14 діб, за необхідності в поєднанні з анти анаеробними препаратами;

- ускладнені інфекції сечовидільної системи та неускладнені інфукції сечовидільної системи (цистіт) - 400 мг початкова доза та 200 мг один раз на добу, протягом 3 діб;

- пієлонефрит – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- неускладнена гонорея – 400 мг один раз на добу однократно;

- інфекції шкіри та м’яких тканин – 400 мг один раз на добу або по 200 мг два рази на добу, протягом 10 – 14 діб;

- після операційні ускладнення (ранові інфекції), сепсис, перитоніт - 400 мг два рази на добу, протягом 1 - 5 діб (у разі неможливості внутрішньо венного введення), у подальшому - по 400 мг один раз або по 200 мг два рази на добу, протягом 10-14 діб;

Коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Оскільки гатифлоксацин виводиться за допомогою нирок, доза гатифлокса цину повинна бути змінена для пацієнтів з кліренсом креатині ну < 30 мл хв, включаючи пацієнтів на перитонеальному діалізі (CAPD). Рекомендована доза гатифлокса цину для таких пацієнтів – 400 мг кожні 1 і 2 дні, на 3-й день - перерва, потім 400 мг кожні 48 годин, починаючи з 4-го дня. Для пацієнтів на гемодіалізі дозу призначають після проведення сеансу діалізу. При застосуванні одноразової дози немає необхідності проводити корекцію режиму дозування.

Хронічна печінкова недостатність: немає необхідності проводити корекцію режиму дозування Тебрису для пацієнтів з порушеннями печінки.

Побічні реакції.

Найбільш поширені побічні ефекти гатифлокса цину – запаморочення, блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль.

Також можуть виникати:

Алергічні реакції: лихоманка, жар, анафілактоїдні реакції, васкуліт, екзема, ангіо невротичний набряк, висипання біль у спині, біль у грудях.

З боку нервової системи: неспокійний сон, безсоння, парестезія, порушення смакових відчуттів, порушення зору, дзвін у вухах, нервозність, неспокій, кошмари чи параноя, тремор, судоми; депресія, порушення зору, ото токсичність, сонливість, тривога.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, периферійні набряки, розширення судин, подовження інтервалу QT на ЕКГ.

З боку шлунково-кишкового тракту: запор, диспепсія, глосит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразка ротової порожнини, печія, порушення апетиту.

З боку опорно-рухової системи: артропатії, артралгії, міалгії, порушення суглобового хряща, тенденіти, тендовагініти, розриви сухожилок.

З боку гепато-біліарної системи: зміни печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит.

З боку ендокринної системи: коливання рівня цукру у крові (гіпоглікемія, гіперглікемія).

З боку шкіри та її похідних: фотосенсебілізація, фото токсичність, пітливість.

З боку сечовидільної системи: кристалурія, транзиторний нефрит, дизурія та гематурія – зустрічаються рідко.

З боку системи бихання: диспное, фарингіт

Передозування.

Симптомами передозування можуть бути зміни з боку ЦНС:

- сплутаність свідомості,

- запаморочення,

- судомні нападки,

- психози.

У разі передозування гатифлокса цину необхідно зробити промивання шлунка. Пацієнт повинен знаходитись під контролем та отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Потрібно застосовувати відповідну до стану гідратаційну терапію. Гатифлоксацин недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11 % через 8 днів).

Особливості застосування.

Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT - інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічний досвід гатифлоксацин не повинен призначатися пацієнтам з подовженими QT - інтервалами, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують клас І А (наприклад квінідин, процаїнамід) або клас ІІІ (наприклад аміодарон, соталол) проти аритмічних препаратів.

Фармакокінетичні дослідження не були проведені для гатифлокса цину та препаратів, які подовжують QT-інтервали, таких як цисапрайд, еритроміцин, протипсихотики, та трициклічних антидепресантів. Гатифлоксацин повинен застосовуватися з обережністю при паралельному використанні з цими препаратами. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.

Імовірність подовження інтервалу QT може зростати із збільшенням концентрації Тебрису, тому рекомендована доза не повинна бути перевищена. Подовження тривалості QT може призвести до збільшення ризику виникнення шлуночкових аритмій.

У випадках підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігались серйозні та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.

Гатифлоксацин не повинен застосовуватися при перших проявах підвищеної чутливості - висипу на шкірі чи інших алергічних реакцій.

Призначення гатифлокса цину повинно бути обережним за наявності ниркової недостатності. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести до та під час проведення лікування, за необхідності слід знизити дозу гатифлокса цину. Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатині ну < 40 мл/хв) для уникнення накопичення гатифлокса цину через пониження кліренсу необхідно провести корекцію дози (зменшуючи дозу до 200 мг один раз на добу в період пониження кліренсу креатині ну).

Як і при застосуванні інших хінолінів, у більшості хворих на діабет було виявлено порушення вмісту глюкози у крові, включаючи симптоматичну гіпер- та гіпоглікемію, особливо у тих, хто отримував паралельне лікування, застосовуючи перорально гіпоглікемічні препарати (наприклад глібенкламід, глібурид) чи інсулін. У цих пацієнтів рекомендується проводити контроль рівня глюкози у крові. У разі, якщо виникають такі відхилення рівня глюкози у крові, які є небезпечними для здоров’я пацієнта, Тебрис потрібно відмінити.

Щоб уникнути фотосенсебілізації та фото токсичності Тебрису під час лікування цим препаратом не слід виходити на вулицю та попадати під ульртафіолетове проміння.

Людям літнього віку препарат застосовують з обережністю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Треба з обережністю застосовувати під час керування транспортними засобами (можливо запаморочення).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Прийом гатифлокса цину за годину після циметидину (один раз на день, перорально у дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати говорять про те, що на всмоктування гатифлокса цину не впливають антагоністи Н 2-рецепторів, такі як циметидин і фамотидин.

Одночасне застосування гатифлокса цину з антацидними лікарськими засобами зменшує його біодоступність.

Застосування гатифлокса цину не впливає на систематичний кліренс внутрішньо венного мідозоламу. Добова внутрішньо венна доза мідазоламу (0,0145 мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлокса цину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.

Паралельне застосування гатифлокса цину і теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

Паралельне застосування гатифлокса цину і варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів, протромбі новий час не змінювався.

Одночасне застосування Тебрису з цукрознижуючими пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) у крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози у крові протягом лікування Тебрисом. У разі, якщо виникають такі відхилення рівня глюкози у крові, які є небезпечними для здоров’я пацієнта, Тебрис потрібно відмінити.

Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосування Тебрису зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок: при наявних захворюваннях серця, при супутньому застосування лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, эритоміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) чи гальмують серцевий ритм (проти аритмічні препарати класу І А (наприклад квінідин, процаїнамід) або класу ІІІ (наприклад аміодарон, соталол), викликають гіпокаліемію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного.

Паралельне застосування гатифлокса цину та дигоксину не дали значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлокса цину. Пацієнти, які приймають дигоксин, повинні перевірятися на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів, які виявили ознаки чи симптоми інтоксикації дигоксином, концентрація дигоксину у сироватці повинна бути перевірена та доза дигоксину відкоригована відповідно.

Системне виведення гатифлокса цину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлокса цину та пробенециду.

Під час до клінічних і клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні з не стероїдними протизапальними препаратами фторхінолони можуть підвищувати ризик виникнення розладів ЦНС і судом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гатифлоксацин – це 8-метоксифлороквінолон, що має антибактеріальну активність проти широкого діапазону грам негативних і грам позитивних мікро організмів. Протибактеріальна дія гатифлокса цину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК-збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у реплікації хромосом ДНК при редуплікації бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксична половина має більшу активність і повільніший розвиток резистентності у порівнянні з неметоксичною С-8-половиною.

До гатифлокса цину чутливі такі збудники: грам позитивні мікро організми Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та відносно чутливі грам позитивні мікро організми Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;

чутливі збудники - грам негативні мікро організми Haemophillus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae_: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Escherichia coli,

Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, що продукують β-лактамази);

та відносно чутливі - грам негативні мікро організми Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii;

відносно чутливі анаероби Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens, Clostridium ramosum;

чутливі збудники атипової форми Сhlamydia pneumoniae, Сhlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Legionella pneumophila, Ureaplasma;

та відносно чутливі атипові форми - Caxiella burnettii.

До гатифлокса цину чутливі такі збудники, як мікобактерії туберкульозу, H. Pylori.

Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій резистентних до β-лактамних і макролідних антибіотиків.

Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатифлокса цину у пацієнтів – 96%. Пік концентрації в плазмі гатифлокса цину настає через 1-2 години після перорального застосування.

Зв’язування з білками плазми крові для гатифлокса цину становить приблизно 20 %.

Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму та швидко розподіляється по біологічних рідинах, високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах і секреті простати, слині, жовчі, сім’явивідній рідині, піхві, матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.

Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з < 1 % виділення дози у сечу.

Гатифлоксацин виводиться нирками. Середнє видалення гатифлокса цину – від 7 до 14 годин і не залежить від дози та режиму застосування.

При експериментах з тваринами гатифлоксацин вільно проходить крізь плаценту та потрапляє у грудне молоко.

Відмінності у фармакокінетиці гатифлокса цину були виявлені у жінок. Жінки літнього віку мали 21 % збільшення С_макс і 32 % збільшення AUC і більш повільне виведення, ніж п жінки молодшого віку.

Ниркова недостатність: знижений кліренс гатифлокса цину та системний вплив більш виражений у людей з нирковою недостатністю.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин світло-жовтого кольору;

Термін придатності.

2 роки

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Флакон 200 мл у картонній коробці разом з інструкцією.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Венус Ремедіс Лімітед для Мілі Хелскере Лімітед, Великобританія.

Хай Пойнт

Томас Стріт

Тонтон

Сомерсет ТА 2 6НВ