Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Ліки та препарати







Езоксіум

Ципла Лтд, Індія


Інструкція


Склад:

діюча речовина: ezomeprazole;

1 таблетка містить езомепразолу магнію три гідрату у перерахуванні на езомепразол 20 мг або 40 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, маніт (Е 421), натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, гідроксипропілм етилцелюлоза, тальк, метакри латний сополімер (тип С), полісорбат 80, полі етиленгліколь 6000, натрію гідроксид, опадрай ІІ 33G53388 оранжевий (гіпромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), полі етиленгліколь, барвник «жовтий захід» (Е 110), триацетин, заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою, кишково розчинні.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастро-езофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонного насоса.

Код АТС А 02В С 05.

Клінічні характеристики.

Показання.

Пептична виразка шлунка;

пептична виразка дванадцяти палої кишки;

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;

для ерадикації Helicobacter pylori (в комбінації з антибактеріальними засобами);

хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення;

не виразкова диспепсія;

синдром Золлінгера-Еллісона.

Протипоказання.

Вiдомa пiдвищена чутливiсть до езомепразолу, до заміщених бензимідазолів або iнших компонентiв препарату.

Дитячий вiк.

Езоксiyм, як i iншi iнгiбiтори протонного насоса, не слiд застосовувати разом з атазанавiром.

Спосіб застосування та дози.

Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи рідиною. Таблетки не можна розжовувати або подрібнювати.

Пептична виразка шлунка – по 20 мг двічі на добу 2 - 6 тижнів.

Пептична виразка дванадцяти палої кишки – по 20 мг двічі на добу 2 - 4 тижні.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – по 20 мг двічі на добу 4 - 8 тижнів; підтримуюча терапія при ГЕРХ – по 20 мг один раз на добу до 12 місяців.

Для ерадикації Helicobacter pylori – по 20 мг двічі на добу (в комбінації з антибактеріальними засобами: амоксициліном, кларитроміцином, тетрацикліном, фуразолідоном, метронідазолом, препаратами солей вісмуту) протягом 7 днів.

Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення – по 20 - 40 мг на добу 2 - 3 тижні.

Не виразкова диспепсія – по 20 - 40 мг на добу 2 - 3 тижні.

Синдром Золлінгера-Еллісона – початкова доза препарату становить 60 мг на добу, за необхідності дозу підвищують; підбір дози визначається індивідуально.

Порушення функції нирок

Корекцiя дози для пацiєнтiв з порушенням функцiї нирок не потрiбна. Через вiдсутнiсть досвiду застосування Езокciyмy для лiкування пацiєнтiв з тяжкою нирковою недостатнiстю таким хворим препарат слiд призначати з обережнiстю (див. «Фармакокiнетика»).

Порушення функцiї печiнки

Не потребують корекцiї дози пацiєнти зi слабким та помiрним порушенням функцiї печiнки. Для пацiєнтiв iз серйозними порушеннями функцiї печiнки максимальна доза Езокciyмy не повинна перевищувати 20 мг (див. «Фармакокiнетика»).

Пацiєнти лiтнього вiку

Корекцiя дози для пацiєнтiв лiтнього віку не потрiбна.

Побічні реакції.

Пiд час клiнiчних дослiджень та пiсля впровадження езомепразолу у широку медичну практику повiдомлялось про наведенi побiчнi ефекти. Не було виявлено дозозалежних ефектiв. Небажанi явища класифiкувались залежно вiд частоти виникнення: часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1 000, <1/100); рiдко (>1/10 000, <1/1 000) та дуже рiдко (<1/10 000).

Порушення системи кровi та лiмфи

Рiдко: лейкопенiя, тромбоцит опенiя.

Дуже рiдко: агранулоцит оз, панцитопенiя.

Порушення iмунної системи

Рiдко: реакцiї гiперчутливостi, тaкi як гарячка, ангiо невротичний набряк та анафiлактичний шок.

Порушення метаболiзму

Нечасто: периферичні набряки.

Рiдко: гiпонатрiємiя.

Психiчнi розлади

Нечасто: безсоння.

Рiдко: збудження, депресiя, сплутанiсть свiдомостi.

Дуже рiдко: агресiя, галюцинацiї.

Порушення нервової системи

Часто: головний бiль.

Нечасто: слабкiсть, парестезiя, сонливість, запаморочення.

Рiдко: порушення смаку.

Порушення зору

Рiдко: нечiткiсть зору.

Порушення дихальної системи

Рiдко: бронхоспазм.

Порушення травної системи

Часто: бiль у животi, запори, дiарея, здуття живота, нудота, блювання.

Нечасто: сухiсть у pотi.

Рiдко: стоматит, кандидоз шлунково-кишкового тракту.

Порушення гепатобiлiарної системи

Нечасто: пiдвищення piвнів печiнкових ферментiв.

Рiдко: гепатит з (без) жовтяницi.

Дуже рiдко: печінкова недостатнiсть, енцефалопатiя у пацiєнтiв iз захворюваннями печiнки. Порушення шкiри та м’яких тканин

Нечасто: дерматит, свербiж, висип.

Рiдко: алопецiя, фоточутливiсть.

Дуже рiдко: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епiдермальний некроліз.

Скелетно-м’язовi порушення

Рiдко: артралгiя, міалгія.

Дуже рiдко: м’язова слабкість.

Порvшення з боку нирок та сечовидільної системи

Дуже рiдко: iнтерстицiальний нефрит.

Порvшення репродуктивної системи:

Дуже рiдко: гiнекомастiя.

Загальні порушення

Рiдко: слабкiсть, посилення потовиділення.

Передозування.

Данi щодо передозування обмеженi. Шлунково-кишковi симптоми та слабкiсть описанi пiсля прийому 280 мг езомепразолу. Разова доза езомепразолу 80 мг не спричиняє тяжких побiчних ефектiв. Спецiальний антидот невiдомий.

Езомепразол значною мiрою зв’язується з протеїнами плазми кpовi i тому не дiалiзується. У випадках передозування лiкування повинно бути симптоматичним, а також можна застосовувати пiдтримуючi заходи.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клiнiчнi данi щодо застосування езомепразолу для лiкування вагiтних обмеженi. Хоча дослiди на тваринах не показали прямого або опосередкованого негативного впливу на розвиток ембріона/плода, слiд з обережнiстю призначати препарат вагітним.

Невiдомо, чи проникає езомепразол у грудне молоко. Не було проведено дослiджень по застосуванню у жiнок, якi годують груддю. Тому Езоксiyм не слiд застосовувати у перiод годування груддю.

Діти.

Препарат не призначають дітям.

Особливості застосування.

За наявностi сигнальних симптомiв (наприклад, виражене зменшення маси тiла, нудота, дисфагiя, гематемез або мелена) та у випадках, коли виразка шлунка пiдозрюється або наявна, повинна бути виключена можливість злоякісного новоутворення, оскiльки застосування Езоксіуму може змiнити симптоми та вiдкласти визначення правильного діагнозу.

Пацiєнти, якi застосовують препарат протягом тривалого часу (особливо особи, якi приймають його бiльше року), повиннi знаходитися пiд регулярним наглядом лікаря.

Пацiєнти, якi застосовують препарат за потреби, повиннi повiдомити лiкаря у разi змiни характеру симптомiв. При призначеннi езомепразолу необхiдно брати до уваги його взаємодiю з iншими лiкарськими засобами, якi можуть впливати на концентрацiю езомепразолу в плазмі крові. При призначеннi езомепразолу для ерадикацiї Helicobacter pylori необхiдно враховувати можливi лiкарськi взаємодiї вcix компонентiв потрiйної терапiї. Кларитромiцин є потужним iнгiбiтором СYР 3А 4; необхiдно враховувати його протипоказання та взаємодiю (якщо застосовується потрiйна терапiя у пацiєнтiв, якi приймають одночасно з езомепразолом iншi лiкарськi засоби, якi метаболiзуються СYР 3А 4, такі, наприклад, як цизаприд).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплuв езомепразолу на фармакокiнетuку iншuх лiкарськuх засобiв. Знижена кислотнiсть шлункового соку при застосуваннi езомепразолу може збiльшити або зменшити абсорбцiю лiкарських речовин, якщо їх абсорбцiя залежить вiд кислотностi шлункового соку. Як i при застосуваннi iнших iнгiбiторiв секрецiї кислоти або антацидiв, лiкування езомепразолом призводить до зменшення абсорбцiї кетоконазолу та ітраконазолу під час лікування езомепразолом.

Езомепразол iнгiбує СYР 2С 19 – головний фермент, який метаболiзує езомепразол. Тому при застосуваннi езомепразолу в комбiнацiї з препаратами, якi метаболiзуються СYР 2С 19 (такими як дiазепам, циталопрам, iмiпрамiн, кломiпрамiн, фенiтоїн), концентрацiя цих препаратiв у плазмi кpовi може бути пiдвищена, тому може бути необхiдним зменшення їx дози. Цю обставину слiд враховувати, особливо при призначеннi езомепразолу за потребою. Одночасне застосування 30 мг езомепразолу призводить до зниження клiренсу СYР 2С 19 субстрату дiазепаму на 45%. Одночасне застосування 40 мг езомепразолу призводить до збiльшення рiвня фенiтоїну в плазмi крові на 13% у хворих на епiлепсiю. Рекомендується контролю вати концентрацiю фенiтоїну в плазмi кpовi при призначеннi або вiдмiнi терапiї езомепразолом. У клінiчних дослiдженнях застосування 40 мг езомепразолу пацiєнтами, якi приймали варфарин, показало, що час коагуляцiї був у межах норми. Однак пiсля широкого впровадження препарату у медичну практику було декiлька повiдомлень про клiнiчно значуще збiльшення часу коагуляцiї, тому при одночасному застосуваннi езомепразолу та варфарину (або iнших кумаринових дериватiв) слiд контролю вати показники коагуляції.

У здорових добровольцiв одночасне застосування 40 мг езомепразолу з цизапридом призводило до збiльшення площi пiд кривою залежностi концентрацiї вiд часу (AUC) на 32% та збiльшення часу напiввиведення (t1/2) на 31%, але не вiдбувалося помiтного збiльшення пiкового рiвня цизаприду в плазмi кpовi. Помiрно пролонгований QT-iнтервал спостерiгався пiсля прийому цизаприду окремо, який далi не збiльшувався при застосуваннi цизаприду в комбінації з езомепразолом.

Застосування езомепразолу (40 мг один раз на добу) разом з атазанавiром 300 мг та ритонавiром 100 мг у здорових добровольцiв спричиняло суттєве послаблення дiї атазанавiру (приблизно 75 % зменшення AUC, Сmах, Cmin). Пiдвищення дози атазанавiру до 400 мг не компенсувало вплив езомепразолу на ефективнiсть атазанавiру. Iнгiбiтори протонного насоса, включаючи езомепразол, не слiд застосовувати разом з атазанавiром.

Езомепразол не продемонстрував клiнiчно суттєвого впливу на фармакокiнетику амоксицилiну або хiнiдину. При одночасному короткотривалому застосуваннi езомепразолу та напроксену або рофекоксибу клiнiчно значущих фармакокiнетичних взаємодiй не відмічалося.

Вплuв iншuх лiкарськuх засобiв на фармакокiнетuку езомепразолу. Езомепразол метаболiзується СYР 2С 19 i СYР 3А 4. Одночасне застосування езомепразолу та iнгiбiтору СYР 3А 4 кларитромiцину (500 мг 2 рази на день) призводило до збiльшення експозицiї езомепразолу вдвiчi.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Езомепразол є S-iзомером омепразолу, який знижує секрецiю шлункового соку завдяки специфiчно направленому механiзму дiї. Він є специфiчним iнгiбiтором протонного насоса в парiєтальнiй клiтинi. R- та S-iзомери омепразолу мають однакову фармакодинамiчну активнiсть.

Езомепразол є слабкою основою, він концентрується та переходить у активну форму у високо кислотному середовищi секреторних канальцiв парiєтальної клiтини, де він iнгiбує фермент Н+К+-АТФази – кислотного насоса, а також пригнiчує базальну та стимульовану секрецію кислоти.

Вплив на секрецiю шлункового соку

Пiсля перорального прийому 20 мг i 40 мг езомепразолу дiя нaстaє протягом години. Пiсля повторного прийому 20 мг езомепразолу 1 раз на добу протягом 5 днiв середнiй пiк викиду кислоти пiсля стимуляцiї пентагастрином знижується на 90% при визначеннi цього показника через 6 - 7 годин пiсля прийому дози на 5-й день.

Через 5 днiв прийому езомепразолу по 20 мг i 40 мг перорально piвeнь рН шлунка був бiльше 4 у середньому протягом 13 i 17 годин вiдповiдно та бiльше 24 годин – у пацiєнтiв iз симптоматичним рефлюкс-езофагiтом. Частина пацiєнтiв, у яких piвeнь рН шлунка був бiльше 4 протягом 8, 12 i 16 годин вiдповiдно, пiсля прийому 20 мг езомепразолу становив 76%, 54% та 24%. Вiдповiднi пропорцiї для езомепразолу 40 мг становили 97%, 92% та 56%. Терапевтичнi ефекти пригнiчення секреції кислоти

Лiкування рефлюкс-езофагiту езомепразолом 40 мг було успiшним приблизно у 70% хворих пiсля 4 тижнiв лiкування та у 93% – пiсля 8 тижнiв лiкування.

Застосування езомепразолу 20 мг двiчi на добу протягом одного тижня разом iз вiдповiдними антибiотиками призводило до успiшної ерадикацiї Helicobacter pylori приблизно у 90% хворих. Пiсля такого лiкування протягом одного тижня не було необхiдностi у проведеннi подальшої монотерапiї анти секреторними препаратами для успiшного загоєння виразки та усунення симптомiв неускладненої виразки дванадцяти палої кишки.

lншi ефектu, пов’язанi з прuгнiченням секреції кuслотu

У перiод застосування анти секреторних препаратiв концентрацiя гастрину в плазмі крові збiльшується у вiдповiдь на зниження секрецiї кислоти.

Збiльшення кiлькостi ЕСL-клiтин пов’язано, можливо, з пiдвищенням рiвня гастрину в плазмi крові, що спостерiгалось у деяких пацiєнтiв при довго тривалому застосуваннi езомепразолу. Були отриманi повiдомлення про декiлька випадкiв пiдвищення частоти виникнення гранулярних кіст у шлунку при тривалому застосуваннi анти секреторних препаратiв. Цi явища є фiзiологiчним наслiдком тривалого пригнiчення секрецiї кислоти i мають доброякiсний та оборотний характер.

Езомепразол був бiльш ефективним, порiвняно з ранiтидином, при лiкуваннi виразок шлунка у пацiєнтiв, якi лiкувалися НПЗЗ (не стероїдними протизапальними засобами), включаючи селективнi iнгiбiтори ЦОГ-2.

Езомепразол був ефективним при профiлактицi виразок шлунка та дванадцяти палої кишки у пацiєнтiв, якi лiкувалися НПЗЗ (у пацiєнтiв старше 60 pоків та/або з виразкою в анамнезi). Фармакокiнетuка. Езомепразол є кислотолабiльним i застосовується перорально у формi гранул у кишковорозчиннiй оболонцi. Конверсiя в R-iзомер in vivo є незначною. Абсорбцiя езомепразолу вiдбувається швидко, пiковi концентрацiї в плазмi крові досягаються приблизно через 1 - 2 години пiсля прийому дози. Абсолютна бiодоступнiсть становить 64 % пiсля разової дози 40 мг i зростає до 89% пiсля повторного прийому 1 раз на добу. 20 мг езомепразолу вiдповiдає значення 50 % i 68 %. Об’єм розподiлу у здорових добровольцiв у cтані рiвноваги становить 0,22 л/кг маси тiла. Езомепразол на 97% зв’язується з протеїнами плазми.

Прийом їжi уповiльнює та зменшує абсорбцiю езомепразолу, однак це не впливає на ефект езомепразолу на кислотність у порожнині шлунка.

Метаболiзм i вuведення

Езомепразол повнiстю метаболiзується за допомогою цитохромної' системи Р 450 (СYР). Основна частина метаболiзму езомепразолу залежить вiд полiморфного СYР 2С 19, що вiдповiдає за утворення гiдрокси- i дезметилметаболiтiв езомепразолу. Iнша частина залежить вiд другої специфiчної iзоформи, СYР 3А 4, яка вiдповiдає за утворення езомепразолсульфону – головного метаболiту в плазмi крові.

Параметри, наведенi нижче, головним чином вiдображають фармакокiнетику в осiб iз функцiональним ферментом СYР 2С 19 (екстенсивних метаболiзаторiв).

Загальний кліренс плазми крові становить близько 17 л/год пiсля разової дози та близько 9 л/год пiсля повторного прийому. Перiод напiввиведення з плазми становить близько 1,3 години пiсля повторного прийому доз 1 раз на добу. Фармакокiнетика езомепразолу вивчалась у дозах до 40 мг двiчi на добу. AUC збiльшується при повторному прийомi езомепразолу. Це збiльшення є дозозалежним i спричинює більше, нiж дозопропорцiйнi збiльшення AUC пiсля повторного застосування. Цi часозалежнiсть та дозозалежнiсть пояснюються зниженням метаболiзму першого проходження та системним кліренсом, пов’язаним iз пригнiченням ферменту СYР 2С 19 езомепразолом та/або його сульфметаболiтом. Езомепразол повнiстю виводиться iз плазми мiж дозами без тенденцiї до акумуляцiї при прийомi препарату 1 раз на добу.

Основні метаболiти езомепразолу не впливають на секрецiю шлункового соку. Близько 80% пероральної дози езомепразолу виводиться у формi метаболiтiв iз сечею, iншi – з фекалiями. Менше 1 % вихiдної лiкарської речовини виявляється у сечi.

Особливi групи хворих

Приблизно 2,9 ± 1,5% групи пацiєнтiв мають недостатнiсть ферменту СYР 2С 19 (їx називають слабкими метаболiзаторами). У цих осiб метаболiзм езомепразолу вiдповiдно здебiльшого здiйснюється СYР 3А 4. Пiсля повторного прийому 1 раз на добу 40 мг езомепразолу сepeднє значення AUC у слабких метаболiзаторiв приблизно на 100% вище, нiж в осiб з нормальним функцiонуванням ферменту СYР 2С 19 (екстенсивних метаболiзаторiв). Середня пiкова концентрацiя в плазмi крові збiльшується приблизно на 60%. Цi результати не мають жодного впливу на дозування езомепразолу.

Метаболiзм езомепразолу не зазнає суттєвих змiн у пацiєнтiв літнього віку (вiд 71 до 80 pоків).

Пiсля разової дози езомепразолу 40 мг сepeднє значення AUC у жiнок на 30% вище, порiвняно з чоловiками. Жодної рiзницi, пов’язаної зi статтю, не спостерiгалось при повторному прийомi препарату 1 раз на добу. Цi результати не впливають на дозування езомепразолу.

Пацiєнти з порушенням функцій органiв

Метаболiзм езомепразолу у пацiєнтiв зi слабкою та помiрною дисфункцiєю печiнки може бути порушеним. Швидкicть метаболiзму знижується у пацiєнтiв з тяжкими порушеннями функцiї печiнки, що призводить до збiльшення площi, обмеженої кривою залежностi концентрацiї в плазмi крові вiд часу, у 2 рази. Таким чином, максимальна доза для пацiєнтiв iз серйозними порушеннями функцiї печiнки становить 20 мг. Езомепразол та його метаболiти не мають тенденцiї до кумуляцiї пiд час прийому препарату 1 раз на добу.

Дослiджень у хворих iз порушеною функцiєю нирок не проводилось. Оскiльки нирки вiдповiдають за виведення метаболiтiв езомепразолу, а не головної вихiдної сполуки, змiни в метаболiзмi у хворих з порушенням функцiї нирок не очiкуються.

Педiатричні пацiєнти

Діти віком 12 - 18 pоків: пiсля багаторазового застосування 20 мг та 40 мг езомепразолу загальний вплив та час досягнення максимальної концентрацiї препарату в плазмi у дітей віком 12 - 18 pоків був таким самим, як у дорослих.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки від світлого коричнево-рожевого до коричнево-рожевого кольору, довгастої форми, двоопуклі, вкриті кишково розчинною оболонкою.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 14 таблеток у стрипі. По 1 стрипу у пачці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Ципла Лтд, Індія.

Місцезнаходження. Зареєстрований офіс: Мумбаї Сентрел, Мумбаї 400 008, Індія.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus