Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Ендокардит
Ендокардит запалення внутрішньої оболонки серця. За локалізацією розрізняють хордальний, пристінковий і клапанний ендокардії. Етіологічні чинники: ревматизм, системні захіїорюваїїни сполучної тканини, бактерії, віруси, гриби, інтоксикації (уремія), травми. Виділяють ревматичний, інфекційний, специфічний ендокардит і тромбоендокардит.
Інфекційний ендокардит
Інфекційний ендокардит буває гострий і підгострий. Гострий ендокардит розвивається на незмінених клапанах серця при гострому сепсисі.
Клініка
Для гострого інфекційного ендокардиту характерні гектична гарячка, озноб, профузне потовиділення, тромбоемболічні ускладнення з боку нирок, легень, печінки, селезінки. Вхідними ворітьми для інфекції можуть слугувати шкіра, сечовивідні шляхи, ротова порожнина тощо. При дослідженні крові виявляють ознаки анемії, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ (понад 50 мм/год). Діагноз ендокардиту ставлять при формуванні трикуспідальної, мітральної або аортальної вад серця.
Підгострий інфекційний ендокардит трапляється значно частіше, буває первинний і вторинний. Порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки сприяє фіксації бактерій на змінених клапанах серця, що найчастіше спостерігається при вроджених і набутих вадах серця, гіпертрофічній кардіоміопатії, пролапсі мітрального клапана, після оперативних втручань на серці. Провокуючими моментами можуть бути інфекція, хірургічні операції (тонзилектомія, видалення зуба, аборт тощо), пологи. При підгострому інфекційному ендокардиті в першу чергу вражається аортальний клапан.
Нерідко хвороба розвивається поступово. Провідним синдромом залишається гарячка з різкими коливаннями температури тіла, аж до гектичної, і ознобом.
Частота інших симптомів така: загальна слабість спостерігається - у 98 % хворих, зменшення маси тіла - у 86 %, міалгія і артралгія - у 78 %, пітливість - у 57 %, анемія і збільшення ШОЕ - У 50 %, спленомегалія - у 21 %. На шкірі з'являються прояви васкуліту і геморагічного синдрому. За допомогою аускультації серця виявляють ураження аортального або мітрального клапана, при цьому грубий систолічний шум свідчить про перфорацію стулок мітрального клапана. Втягнення у патологічний процес міокарда зумовлює прогресування серцевої недостатності з виникненням аритмії і блокади. У деяких хворих діагностують тромбоемболічний інфаркт міокарда, легень або нирок.
Діагностика
Розпізнаванню захворювання сприяє виділення з крові збудника інфекційного ендокардиту. Частіше висівають стрептококи і стафілококи. При ехокардіоскопії на змінених клапанах виявляють вегетації бактерій і відкладання тромботичних мас. Диференціальна діагностика полягає у виключенні ревматичного ендокардиту, системного червоного вовчака, гломерулонефриту.
Причиною смерті хворих на інфекційний ендокардит бувають прогресуюча серцева недостатність, розлади ритму і провідності серця, тромбоемболічні ускладнення, недостатність функції нирок і печінки. При бактеріальному підгострому ендокардиті смертність становить 15-20 %.
Лікування
Лікування гострого інфекційного ендокардиту на фоні гострого сепсису проводять у реанімаційному відділенні. Призначають препарати групи пеніциліну: бензилпеніциліну натрієву сіль по 50 000 000-60 000 000 ОД на добу, ампіциліну натрієву сіль (добова доза 12 г, вводять спочатку внутрішньовенно, а потім внутрішньом'язово 6 разів на добу). Вдалим є поєднання пеніцилінів з аміноглікозидами, зокрема з гентаміцину сульфатом (по 320 мг на добу). Показані гемосорбція, дезінтоксикаційна терапія. При стафілококовому сепсисі підключають протистафілококовий імуноглобулін (по 10 ОД/кг, на курс - 7-8 введень).
Програма лікування підгострого інфекційного ендокардиту:
а) ідентифікація збудника до призначення антибіотиків;
б) застосування сполучення двох антибіотиків, лікування якими проводять впродовж 1,5-2,5 міс.
Ефективними є такі поєднання антибіотиків:
1) бензилпеніциліну натрієва сіль (по 10 000 000-15 000 000 ОД на добу) і гентаміцину сульфат (по 240 мг на добу);
2) кефзол (по 6 г на добу) і лінкоміцину гідрохлорид (по 3 г на добу). При алергії, міалгії, артралгії призначають преднізолон (по 15-20 мг на добу).
Відсутність клінічного ефекту протягом 4-8 тиж є показанням до хірургічного втручання на клапанах з їх протезуванням. При адекватному лікуванні нормалізуються температура тіла і ШОЕ, зменшується селезінка, підвищується вміст гемоглобіну в крові.
Необхідно забезпечити диспансерний нагляд за реконвалесцентами, оскільки у 5 % із них можлива поява рецидиву. Факторами ризику щодо виникнення інфекційного ендокардиту є вроджені і набуті вади серця, пролабування мітрального клапана, синдром Марфана, гіпертрофічна кардіоміопатія, післякардіотонічний синдром.
Профілактика
Профілактика у таких осіб полягає в призначенні їм препаратів групи пеніциліну -1 000 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі або 1 г ампіциліну натрієвої солі за 1 год до і через 6 год після оперативного втручання або інструментальних обстежень.
Тромбоендокардит (асептичний тромботичний ендокардит) розвивається внаслідок масивного відкладення на ендокарді тромботичних мас з фібрину і тромбоцитів. Він розпочинається у термінальній стадії при злоякісних пухлинах, хронічній нирковій недостатності, інфарктів міокарда, хронічних запальних процесах у людей похилого віку. Нерідко тромбоендокардит перебігає безсимптомно і його діагностують посмертно. Інколи в окремих осіб відбувається зміна серцевих шумів, підвищуєте я температура тіла, розпочинаються тромбоемболічні ускладнення.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|