Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Хвороби








Кардіоміопатія дилатаційна

Категорія: 

Кардіоміопатія дилатаційна (застійна, ідіопатична) - ізольована хронічна дифузна хвороба міокарда невідомої етіології, яка виникає за відсутності змін вінцевих судин і характеризується розширенням усіх порожнин серця зі зниженням скоротливої функції його м'яза. Характерні морфологічні ознаки хвороби: дилатація порожнин серця із застійною недостатністю, атрофія, дистрофія, гіпертрофія і некроз кардіоміоцитів. Фіброзні зміни в міокарді частіше є вогнищевими.

Клініка кардіоміопатії дилатаційної



Протягом тривалого часу хвороба перебігає безсимптомно. Нерідко перші ознаки її з'являються після респіраторної інфекції, зловживання алкоголем, інтенсивного фізичного навантаження. Хворіють переважно чоловіки віком 30-50 років.

Для розгорнутої клінічної картини характерні такі синдроми:
1) прогресуюча хронічна серцева недостатність;
2) кардіомегалія;
3) складні розлади ритму і провідності серця;
4) тромбоемболічні ускладнення.

Хворі скаржаться на задишку, тахікардію, кашель, втрату працездатності. Пізніше набухають шийні вени, з'являються набряки на нижніх кінцівках, збільшується печінка. При огляді хворого виявляють ціаноз і блідість шкіри, артеріальну гіпотензію, кардіомегалію. У 50 % хворих спостерігаються аритмія і порушення провідності серця. Тони серця глухі, систолічний шум грубий за рахунок мітральної регургітації. Клінічна картина нерідко ускладнюється периферичним тромбозом вен, тромбоемболією легень або великого кола кровообігу, інфаркт-пневмонією.

Діагностика кардіоміопатії дилатаційної



Хворі, в яких підозрюють дилатаційну кардіоміопатію, підлягають госпіталізації в кардіологічну клініку з обов'язковим проведенням ехокардіографії. При обстеженні виявляють кардіомегалію при вузькій аорті, збільшення систолічного і діастолічного розмірів лівого шлуночка, гіпокінезію міокарда, зміну форми мітрального клапана («риб'яча паща»). Шляхом диференціальної діагностики виключають алкогольну міокардіодистрофію, міокардит, ішемічну хворобу серця, ревматичні вали серця В більшості випадків прогресуюча іерцева недіх іатність призводить до смерті. Ризик емері і збілі.аіуіім и при пюмбоемболії і складних розладах ритму.

Лікування кардіоміопатії дилатаційної



Важливе значення мас обмеження фізичної активності хворого. Ліжковий режим, який призначають на тривалий час, сприяє поліпшенню скоротливої функції серцевого м'яза. При тяжкому ступені недостатності кровообігу хворий повинен дотримувати такого режиму 2-4 міс, повністю відмовитися від алкоголю і паління. Рекомендують дієту № 10 з обмеженням кухонної солі до 4-6 г на добу, багату білками і вітамінами.

Розпочинаючи медикаментозну терапію, враховують стадію хронічної серцевої недостатності. У початковій стадії призначають гіпотіазид (по 25-75 мг на добу через день або 2-3 рази на тиждень). У міру прогресування серцевої недостатності комбінують фуросемід (по 40-120 мг на добу) з верошпіроном, тріамтсрсном, панангіном. Друга група препаратів периферичні вазодилататори, які знижують периферичний опір судин, перезавантаження малого кола кровообігу І збільшують серцевий викид. До цієї групи належать празозин, мініпрес, апресин, нітросорбід, ніфедипін, сиднофарм. Найефективнішим змішаним вазодилататором є каптоприл (капотен, раміприл, еналаприл). Капотен призначають по 25-50 мг на добу. Щодо серцевих глікозидів, то вони показані при миготливій аритмії, прогресуючій серцевій недостатності. Більш ефективним є внутрішньовенне введення 1-2 рази на добу 0,25-0,5 мл 0,05 % розчину строфантину або 0,5-1 мл 0,025 % розчину дигоксину (ланікору) на 10 мл 5 % розчину глюкози. Надалі застосовують підтримуючу дозу дигоксину (по 0,125-0,25 мг на добу). Призначаючи капотен і серцеві глікозиди, необхідно забезпечити контроль за артеріальним тиском, появою ранніх симптомів інтоксикації глікозидами. Широко використовують інозіє-F, рибоксин, фосфаден, калію оротат, ретаболіл, але їх ефективність не доведена. Профілактика захворювання не розроблена.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus