Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Лімфогранулематоз
Лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна) - злоякісна пухлина лімфоїдної тканини, яка характеризується гранулематозною будовою з наявністю гігантських клітин Березовського-Штернберга, ураженням лімфатичних вузлів і селезінки, гарячкою, свербінням шкіри і профузною нічною пітливістю.
Визнана гіпотеза, згідно з якою процес розпочинається уніцентрично, частіше в одному лімфатичному вузлі, з наступним поширенням клітин первинної пухлини лімфогенним шляхом.
За морфологічною класифікацією лімфогранулематозу розрізняють чотири форми захворювання:
1) форма з переважанням лімфоїдної тканини;
2) нодулярний склероз;
3) змішано-клітинний варіант;
4) виснаження лімфоїдної тканини.
Діагностика лімфогранулематозу
Діагностика лімфогранулематозу грунтується на результатах морфологічного дослідження. Провідним симптомом захворювання є виявлення гігантських багатоядерних клітин Березовського-Штернберга при мікроскопічному дослідженні. Хвороба спостерігається як в молодому (15-35 років), так і в похилому віці (після 55 років), частіше у чоловіків. У початкових стадіях хворі скаржаться на втомлюваність, втрату апетиту, збільшення периферичних лімфатичних вузлів. Лімфатичні вузли щільні. Пізніше з'являються загальні симптоми - постійне свербіння шкіри, гарячка, пітливість. Лімфатичні вузли зливаються в конгломерат.
У діагностиці і визначенні ступеня поширення лімфогранулематозу велике значення мають рентгенологічні методи (в тому числі комп'ютерна томографія), радіонуклідне, ультразвукове дослідження, які особливо інформативні в разі локалізації пухлини у грудній і черевній порожнинах, кістках, печінці, селезінці, нирках.
Лікування лімфогранулематозу
В останні два десятиліття у всьому світі перевагу надають комбінованій і комплексній терапії лімфогранулематозу, основними компонентами якої є променева і хіміотерапія.
Променеву терапію проводять за так званою радикальною програмою залежно від стадії процесу. Вона включає опромінення практично всіх зон лімфогенного метастазування по обидва боки діафрагми. Хіміотерапія полягає в застосуванні циклових схем введення хіміопрепаратів (циклофосфан, вінбластин, мустарген, адріабластин, преднізолон та ін ).
Основними чинниками, які визначають перебіг хвороби і прогноз, є стадія процесу і його морфологічний варіант. Прогноз є сприятливішим у хворих з локальними стадіями (ураження однієї або двох суміжних груп лімфатичних вузлів) і першим морфологічним варіантом (форма з переважанням лімфоїдної тканини). У хворих з генералізованими формами і виснаженням лімфоцитарних елементів у гранулемі (4-й варіант) він несприятливий.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|