Фармакотерапевтична група. Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини.
Код АТС В 05А А 05.
Клінічні характеристики.
Показання.
Профілактика і лікування травматичного, операційного і опікового шоку, гостра крововтрата.
Протипоказання.
Травми черепа з підвищеним внутрішньо черепним тиском через небезпеку підвищення артеріального тиску, крововиливи в мозок та випадки, коли не можна вводити велику кількість рідини, захворювання нирок, що супроводжуються анурією, серцева недостатність, схильність до різко виражених алергічних реакцій.
Спосіб застосування та дози.
Препарат вводять внутрішньо венно, а при гострих крововтратах - і внутрішньоартеріально. Швидкість введення визначається загальним станом хворого, рівнем артеріального тиску, частотою пульсу, показником гематокриту. При розвиненому шоці Поліглюкін вводять внутрішньо венно, струминно.
Звичайно застосовують від 400 до 1200 мл на одне вливання (а за необхідності - до 2000 мл). При підвищенні артеріального тиску до рівня, близького до нормального, переходять на краплинне введення. При крововтраті більше ніж 500 мл і вираженій анемізації поєднують введення Поліглюкіну з переливанням крові та її компонентів. З метою профілактики шоку при операціях Поліглюкін вводять краплинно; у випадку падіння артеріального тиску переходять на струминне введення.
При різкому зниженні тиску (нижче 60 мм рт. ст.) доцільне внутрішньо артеріальне введення препарату (до 400 мл). У після операційний період струминно-краплинне введення Поліглюкіну є ефективним засобом профілактики після операційного шоку. Для лікування опікового шоку вводять за перші 24 години до 2000 – 3000 мл препарату, а за наступні 24 години - до 1500 мл.
Побічні реакції.
При застосуванні Поліглюкіну можливі алергічні реакції (свербіж шкіри, висипи, набряк Квінке, іноді розвиток анафілактичного шоку), збільшення кількості серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, запаморочення, акроціаноз, утруднення дихання, відчуття стискання за грудниною, пропасниця, біль у попереку.
У разі появи цих скарг введення препарату припиняють і вводять внутрішньо венно 10 % розчин кальцію хлориду, застосовують серцеві засоби, антигістамінні препарати.
Передозування.
Може розвинутися гіпертонічна реакція, для лікування якої вводять периферійні судинорозширювальні засоби при контролі артеріального тиску.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Даних про протипоказання в період вагітності і годування груддю немає. Однак слід з обережністю і за наявності життєвих показань застосовувати препарат при токсикозі або нефропатії у вагітних.
Діти.
Новонародженим препарат призначають лише за життєвими показаннями.
Дітям старше 1 року препарат призначають із розрахунку 10 – 15 мл на 1 кг маси тіла.
Для лікування опікового шоку дітям у перші 24 години призначають по 40 – 50 мл на 1 кг маси тіла, в наступні дні - 30 мл/кг.
Особливості застосування.
Оскільки препарат є засобом протишокової дії і застосовується, як правило, для надання ургентної допомоги, пробу на реактогенність Поліглюкіну проводити не доцільно. Переносимість препарату визначають таким чином: після повільного введення перших 10 крапель припиняють введення на 3 хв, потім вводять ще 30 крапель і знову припиняють введення на 3 хв. За відсутності реакції продовжують введення препарату. Результати проби реєструються в історії хвороби. Призначають з обережністю хворим з порушеною видільною функцією нирок, при тромбоцит опенії. Застосовують тільки під контролем лікаря.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Оскільки препарат застосовується в умовах стаціонару дані про такі впливи відсутні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Поліглюкін не повинен бути розчином-носієм для інших препаратів. Додавання інших препаратів може призвести до фізико-хімічних змін.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Поліглюкін – 6 % розчин середньо молекулярної фракції частково гідролізованого декстрану (полімеру глюкози) в ізотонічному розчині натрію хлориду є препаратом плазмозамінної протишокової і гемодинамічної дії. Завдяки порівняно великій відносній молекулярній масі, близькій до молекулярної маси альбуміну крові, повільно проникає крізь стінки судин і при введенні в кров'яне русло, тривалий час у ньому циркулює. Внаслідок високого осмотичного тиску, що перевищує приблизно в 2,5 раза осмотичний тиск білків плазми крові, препарат утримує рідину в кров'яному руслі і чинить у такий спосіб гемодинамічну дію. Швидко підвищує артеріальний тиск при гострій крововтраті і тривалий час підтримує його на високому рівні.
Фармакокінетика. Препарат не токсичний, виділяється, головним чином, нирками (протягом першої доби – близько 50 %). Невелика кількість декстрану відкладається в ретикулоендотеліальній системі, де він поступово розщеплюється до глюкози.
Препарат не є джерелом вуглеводного живлення, чинить незначну дезінтоксикаційну дію.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: опалесцююча безбарвна або злегка жовтувата рідина.
Несумісність.
Препарат не використовують як розчинник для інших лікарських засобів.
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі від 10 до 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Допускається заморожування препарату за умови збереження герметичності упаковки.