Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Раптива
-
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна назва: ефалізумаб (efalizumab);
основні фізико-хімічні властивості: білий або безбарвний порошок у формі коржа;
склад: 1 флакон містить 125 мг ефалізумабу, який є препаратом рекомбінантнихмоноклональних антитіл, подібних до людських;
допоміжні речовини: полісорбат-20, L-гістидин, L-гістидину гідро хлорид моногідрат, сахароза;
розчинник: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Селективні імуносупресуючі агенти. Код ATCL04AA21.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ефалізумаб представляє собою рекомбінантнімоноклональні антитіла, подібні до людських, які було виробленогенно-інженерними методами з клітин яєчника китайського хом’яка (CHO). Ефалізумаб є IgG1 каппа імуноглобуліном, який містить постійні ділянки людської послідовності та мишачі легкий та важкий ланцюги, які компліментарно визначають послідовності. Ефалізумаб специфічно зв’язується з CD11a-субодиницею LFA-1(антигену-1, пов’язаного з лімфоцитарною функцією) – поверхневим білком клітин лейкоцитів. Взаємодія LFA-1 з його лігандами ICAM-1, -2 and –3 (внутрішньоклітиннимиадгезійними молекулами 1, 2 та 3) сприяє функції Т-клітин (хелперів та кілерів), цитотоксичності, залежної від Т-клітин, та транссудації лімфоцитів.
Ефалізумаб інгібує зв’язування LFA-1 з ICAM-1, які впливають на адгезією Т-лімфоцитів до клітин інших типів. LFA‑1 наявні на активованихТ-лімфоцитах, а рівень ICAM‑1 підвищується на ендотеліальних клітинах такератиноцитах псоріатичних бляшок. Шляхом запобігання LFA‑1/ICAMзв’язуванню, ефалізумаб може полегшувати ознаки та симптоми псоріазу за рахунокінгібіювання декількох етапів імунологічного каскаду:
Інгібіювання первинної активації Т-лімфоцитів в лімфатичних вузлах (включаючи проліферацію Т-лімфоцитів, експресію рецепторів інтерлейкіну-2(IL-2), експресію CD11a та вивільнення цитокінів);
Інгібіювання переміщення Т-лімфоцитів до ділянок, уражених псоріазом;
Інгібіювання взаємодії Т-лімфоцитів з кератиноцитами;
Інгібіювання ефект орних цитотоксичних функцій Т-клітин (CD8).
У дослідженнях, в яких застосовувалась початкова доза 0,7 мг/кг препарату, після чого протягом 11 тижнів вводились дози 1,0 мг/кг/тиждень, ефалізумаб максимально зменшував експресію CD11a на Т-лімфоцитах крові приблизно на 15 – 30 % відносно базових значень, а кількість насичених CD11a -до <5% відносно базової кількості доступних ділянок для зв’язування CD11a. Повний ефект спостерігався через 24 – 48 годин після введення першої дози тапідтримувався в проміжках між щотижневими введеннями доз препарату. В межах від 5 до 8 тижнів після введення останньої 12-ї дози ефалізумабу, яка становила 1,0мг/кг/тиждень, рівень CD11a повертався до рівня, який приблизно становив 25 % від базових значень.
Іншим фармакодинамічним маркером лікування ефалізумабом є збільшення абсолютної кількості лейкоцитів в кровообігу. Підвищення абсолютної кількості ставало помітним в межах 24 годин після введення першої дози та поверталось до базового рівня після відміни лікування. Найбільше підвищення спостерігалось для абсолютної кількості лімфоцитів в кровообігу. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які приймали Раптиву в дозуванні 1,0 мг/кг/тиждень, середня кількість лімфоцитів підвищуваласьприблизно вдвічі порівняно з базовою кількістю. Збільшення спостерігалось дляCD4 Т-лімфоцитів, CD8 Т-лімфоцитів, B‑ лімфоцитів та клітин природнихкілерів (NK), хоча збільшення NK та CD4 клітин було меншим порівняно з іншими типами клітин. При підшкірному введенні ефалізумабу в дозуванні 1,0мг/кг/тиждень рівень лімфоцитів повертався в межі 10 % від базового рівня через 8 тижнів після введення останньої дози.
Фармакокінетика. Ефалізумаб проявив нелінійну фармакокінетику. В дослідженнях, в яких застосовувалась початкова доза препарату 0,7 мг/кг, післяякої вводились дози по 1,0 мг/кг/тиждень, сироваткова концентрація ефалізумабудосягала рівноважної через 4 тижні після початку лікування, причому середні мінімальні та максимальні концентрації становили приблизно 9 мкг/мл та 12 мкг/мл відповідно. Кліренс рівноважного стану дорівнював 24 мл/кг/добу (діапазон: 5 –76 мл/кг/добу, n = 25). Середній час виведення ефалізумабу після введення останньої рівноважної дози складав 25 днів (діапазон: 13 – 35 днів, n = 17). Середня біодоступність ефалізумабу оцінювалась як 30 – 50 %.
На основі даних, одержаних за участю 1 088 пацієнтів, найбільш значущим перемінним параметром, який впливав на кліренс ефалізумабу, була визнана масатіла пацієнтів, що узгоджується з дозуванням препарату відповідно до маси тіла. На кліренс ефалізумабу суттєво не впливали стать, раса, базовий рівень індексуPASI (індекс площі та активності псоріазу), базовий рівень лімфоцитів та вік.
Людські анти людські антитіла (ЛАЛА) до ефалізумабу були виявлені приблизно у 6,3 % оцінюваних пацієнтів. Хоча реакція на ефалізумаб у цих осіббула явно зниженою, наявність ЛАЛА-відгуку не впливала на фармакодинамічніпараметри та фармакокінетику препарату. Також не було встановлено явного впливуцих антитіл на загальну безпеку та клінічну ефективність лікарського засобу.
Показання для застосування.
Лікування дорослих пацієнтів з бляшковим псоріазом помірного та тяжкого ступеня.
Спосіб застосування та дози.
Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря-спеціаліста, який має досвід застосування системної імуномодулюючої терапії псоріазу. Раптива призначена для підшкірних ін’єкцій. Ділянки для ін’єкцій слід змінювати. Порошок слід розводити розчинником, що додається, безпосередньо перед застосуванням.
Спочатку вводиться початкова доза, яка становить 0,7 мг/кг маси тіла, після чого проводять щотижневі ін’єкції по 1,0 мг/кг маси тіла.
Звичайно початкова терапія проводиться протягом 12 тижнів. Рекомендується продовжувати терапію після перших початкових 12 тижнів лікування для підтримання або подальшого покращання стану пацієнтів, які відповідають на лікування.
Лікування Раптивою слід припинити, якщо через 12 тижнів не спостерігається суттєвого ефекту (тобто індекс PASI зменшується < 50%).
Досвід застосування Раптиви в комбінації з циклоспорином, метотрексатом, PUVA-терапією (поєднання дії псоралену з УФ-випромінюванням) таіншими препаратами для системної терапії відсутній. Протягом лікування необхідно проводити регулярний контроль кількості тромбоцитів (протягом перших трьох місяців щомісячно, потім – через кожні три місяці) та білих кров’янихтілець.
Протипоказання.
Раптива протипоказана для лікування:
Пацієнтів з гіперчутливістю до ефалізумабу або будь-яких інших компонентів препарату.
Пацієнтів із злоякісними новоутвореннями.
Пацієнтів з тяжкими інфекційними хворобами.
Побічна дія.
Най поширенішими симптоматичними побічними ефектами, що спостерігались підчас лікування Раптивою, були гострі грипоподібні симптоми від легкого до помірного ступеня тяжкості, які залежали від дози препарату та включали: головний біль, лихоманку, застуду, нудоту та міалгію. У великихплацебо-контрольованих дослідженнях такі реакції спостерігались протягом 12тижнів лікування приблизно у 43 % пацієнтів, що приймали Раптиву, та у 22 % пацієнтів, що приймали плацебо. Після початку терапії (після 3-ї та наступних щотижневих ін’єкцій препарату) такі реакції в цілому спостерігались менш частота в такій же пропорції, що спостерігались для групи, яка приймала плацебо.
Побічні ефекти перелічені нижче за частотою та класифікацією системних органів.
(1) Грипоподібний синдром та пов’язані з ним симптоми. Грипоподібні симптоми, що спостерігались при проведенні клінічних досліджень, включали головний біль, застуду, лихоманку, нудоту та міалгію. Відсоток пацієнтів, які повідомляли про грипоподібні симптоми, був більшим при першій ін’єкції, зменшувався більше ніж на 50 % при наступній, другій ін’єкції, після чого частота цих реакцій зменшувалась до відсотка, який можна порівняти з частотою подібних ефектів серед пацієнтів, які приймали плацебо. В жодному з випадків ці симптоми не були серйозними, причому такі реакції оцінювались як тяжкі меншеніж у 5 % випадків. В цілому, розвиток гострих грипоподібних симптомів зумовив припинення терапії менше ніж у 1 % пацієнтів.
(2) Лейкоцитоз та лімфоцитом. У широкомасштабних плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях під час терапії Раптивою стійкий а симптоматичнийлімфоцитоз розвивався у до 50 % пацієнтів (усі одержані значення перевищували верхню межу норми в 2,5 - 3,5 разів). Після припинення лікування кількість лімфоцитів поверталась до базової. Крім того, у невеликої частини пацієнтів спостерігалосьнезначне зростання кількості нейтрофілів та еозинофілів.
При проведенні тривалої терапії слід регулярно проводити аналіз крові (див. розділ “Спосіб застосування та дози”).
Клас системного органа
Дуже поширені
(>1/10)
Поширені
(>1/100, <1/10)
Нечасті (>1/1’000, <1/100)
Рідкі (>1/10’000, <1/1’000)
Дуже рідкі (<1/10’000)
Загальні порушення та реакції у місцях застосування
Грипоподібний синдром, що включає гарячку, головний біль, застуду, нудоту та міалігію (1)
Реакції гіпер чутливості (4)
Реакції у місці ін’єкції
Тяжкі інфекції (6)
Порушення кров’яної та лімфатичної систем
Лейкоцитоз та лімфоцитоз (2)
Тромбоцит опенія (5)
Гепатобіліарні порушення
Зростання рівня лужної фосфатази та печінкових трансаміназ (3)
(3) Зростання рівня лужної фосфатази та печінкових трансаміназ (ALT). У широкомасштабнихплацебо-контрольованих клінічних дослідженнях протягом лікування Раптивоюприблизно у 3,5 % пацієнтів розвивалось стійке зростання рівня лужної фосфатази. Усі одержані значення були в 1,5 – 3 рази вищі за верхню нормальну межу та повертались до базового рівня після припинення терапії. Під час лікування у пацієнтів, що застосовували Раптиву, приблизно на 1,7 % частіше розвивався підвищений рівень ALT у порівнянні з групою плацебо. Усі випадки були а симптоматичними, а одержані значення перевищували нормальну верхню межу в 3 – 9 разів і повертались до базового рівня після припинення терапії.
(4) Гіпер чутливість та алергічні реакції. Як і інші препарати, щомістять білки, Раптива має імуногенні властивості. У широкомасштабнихплацебо-контрольованих клінічних дослідженнях відсоток пацієнтів, які страждали від реакцій гіпер чутливості, включаючи кропив’янку, почервоніння та алергічні реакції, був на 2,8 % вище в групі, яка приймала Раптиву (8,3 %), порівняно згрупою пацієнтів, що приймала плацебо (5,5 %). Серйозних або тяжких побічних реакцій гіпер чутливості не спостерігалось. До цього часу не повідомлялось про анафілактичні випадки при застосуванні Раптиви (див. розділ “Особливості застосування”).
(5) Тромбоцит опенія. Повідомлялось про 8 випадків (0,3 %) тромбоцит опенії, для яких рівень тромбоцитів складав менше, ніж 52 000клітин/мкл (для плацебо – жодного випадка). Щодо медичного нагляду та подальшої інформації див. розділ “Особливості застосування”.
(6) Інфекції. Протягом перших 12 тижнів лікування серйозні інфекціїспостерігались у 7 із 1 620 пацієнтів (0,4%), в той час, коли для групи плацебоця кількість складала 1/715 (0,1 %). Загалом в усіх дослідженнях інфекційні захворювання спостерігались у 27 із 2 475 пацієнтів.
Злоякісні та доброякісні новоутворення
З методами терапії, що впливають на активність імунної системи, загаломпов’язується підвищення частоти розвитку злоякісних новоутворень. У клінічних дослідженнях частота розвитку злоякісних новоутворень була подібною для пацієнтів, що примайли Раптиву та плацебо (1,8/100 пацієнтів/рік – для Раптивита 1,6/100 пацієнтів/рік для плацебо). До цього часу досвід застосуванняРаптиви не показав доказів збільшення ризику розвитку злоякісних новоутворень, які б перевищували такі показники для загальної популяції (див. розділ“Особливості застосування”).
Передозування.
У клінічному досліженні, в якому пацієнти приймали вищі дозиефалізумабу (до 10 мг/кг маси тіла в/в), в одного з пацієнтів, який приймаввнутрішньо венну дозу 3 мг/кг, у день введення дози досліджуваного препарату спостерігався складний симптом гіпертензії, застуди та лихоманки, який потребував подальшої госпіталізації пацієнта. В іншого пацієнта, який приймаввнутрішньо венну дозу 10 мг/кг, після введення ефалізумабу спостерігалось тяжке блювання, яке теж потребувало госпіталізації. Обидва випадки були вилікованібез будь-яких наслідків. При підшкірному введенні доз препарату до 4мг/кг/тиждень не спостерігалось будь-яких токсикологічних реакцій.
Специфічний антидот до Раптиви або будь-яке специфічне лікування її передозування, крім припинення лікування та обстеження пацієнта, невідомі. Увипадках передозування препарату рекомендується проведення ретельного обстеження пацієнта та негайного відповідного симптоматичного лікування.
Особливості застосування.
Розлади імунної системи
Раптива є імуносупресуючим препаратом і потенційно може збільшувати ризик інфекційних захворювань та ре активувати латентні та хронічні інфекції. Застосування Раптиви для лікування пацієнтів з хронічними або рецидивуючимиінфекційними захворюваннями в анамнезі слід проводити з обережністю. Якщо упацієнта розвивається тяжка інфекційна хвороба, лікування Раптивою слід припинити (див. розділ “Протипоказання).
Злоякісні та лімфопроліферативні захворювання
Невідомо, чи може застосування Раптиви збільшувати ризик розвиткулімфоми та інших пухлин. Якщо під час лікування пацієнта розвивається злоякісне новоутворення, лікування Раптивою слід припинити (див. розділи “Протипоказання”та “Побічна дія”).
Широкомасштабних досліджень застосування Раптиви з іншими сильнимипротипсоріатичними препаратами для системного застосування, такими якциклоспорин, метотрексат або PUVA-терапія, не проводилось, тому препарат неслід застосовувати у таких комбінаціях. Розвиток лімфоми та інших пухлин можебути зумовлений зміною або зниженням лімфоцитарної функції.
Алергічні реакції та реакції гіпер чутливості
Як і будь-які рекомбінантні препарати, Раптива має потенційні імуногенні властивості. Тому якщо спостерігаються будь-які серйозні реакціїгіпер чутливості або алергічні реакції, застосування Раптиви слід негайно припинити та розпочати проведення відповідної терапії (див. розділ “Побіч надія”).
Тромбоцит опенія
Під час лікування Раптивою може спостерігатись тромбоцит опенія, клінічними проявами якої є екхімоз, спонтанні синці, кровотечі та кровотечі зішкірно-слизових тканин. Якщо спостерігаються подібні явища, слід негайно припинити лікування ефалізумабом, визначити кількість тромбоцитів та одразу ж розпочати симптоматичне лікування. Оцінювання рівня тромбоцитів рекомендується проводити перед початком і періодично протягом лікування Раптивою. Рекомендується проводити таку оцінку щомісячно протягом перших 3 місяців лікування, потім – через кожні три місяці (див. розділ “Спосіб застосування тадози”).
Псоріаз та артрит
Під час лікування Раптивою може спостерігатись загострення псоріазу або артриту. У таких випадках рекомендується припинити лікування.
Ефект відміни препарату
У клінічних дослідженнях спостерігалось, що раптове припинення лікування Раптивою без проведення замісної терапії може призвести до значного погіршення стану псоріазу. Повторний курс лікування Раптивою стабілізував та покращував стан при рецидивах захворювання.
При раптовому припиненні введення препарату пацієнтів слід обстежувати та надавати ефективне лікування при рецидивах захворювання.
Вагітність і лактація.
Вагітність
Сурогатні антитіла до Раптиви у вагітних мишей не виявили репродуктивного токсичного ефекту.
Невідомо, чи може Раптива завдавати шкоди плоду при застосуванні вагітними жінками або впливати на здатність до запліднення. Таким чином, вагітним жінкамне рекомендується застосовувати Раптиву. Жінкам дітородного періоду слід рекомендувати застосовувати відповідні протизаплідні засоби.
Лактація
Невідомо, чи проникає ефалізумаб у грудне молоко людини. Тому під час годування груддю за аналогією до імуноглобулінів, які загалом проникають угрудне молоко людини, слід або відмовитись від грудного вигодовування, або відмінити лікування Раптивою.
Застосування для лікування дітей
Досвід застосування Раптиви для лікування пацієнтів віком до 18 років відсутній. Раптиву не слід застосовувати для лікування педіатричної вікової групи пацієнтів до одержання додаткових клінічних даних.
Застосування для лікування пацієнтів літнього віку
Дозування та режим лікування пацієнтів похилого віку такі ж самі, як ідля дорослих пацієнтів (див. також розділ “Особливості застосування”). При застосуванні Раптиви не було встановлено відмінностей між пацієнтами літнього віку та пацієнтами молодшої вікової групи, але не можна виключати більшої схильності деяких літніх пацієнтів до розвитку побічних ефектів. При лікуванні пацієнтів літнього віку також слід враховувати більшу частоту випадків інфекційних хвороб, яка спостерігалась у цій групі пацієнтів.
Пацієнти з ураженням функції нирок та печінки
Досліджень застосування препарату для лікування пацієнтів з ураженою функцією нирок та печінки не проводилось. Лікування Раптивою цієї групи пацієнтів слід проводити з обережністю доти, доки не будуть одержані додаткові клінічні результати.
Вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.
Офіційних досліджень впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами не проводилось. На підставі фармакологічного механізму дії ефалізумабу застосування Раптиви не повинно впливати на здатність пацієнтів керувати автомобілем або працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Для Раптиви не проводилось офіційних досліджень взаємодії з іншими лікарськими препаратами. Взаємодія Раптиви з протипсоріатичними препаратами для системного застосування, включаючи циклоспорин, метотрексат або PUVA-терапію, недосліджувалась. Тому не слід застосовувати Раптиву в таких комбінаціях (див. розділ “Особливості застосування”). Раптиву також не слід застосовувати в комбінації з іншими імуносупресуючими препаратами. Раптива застосовувалась в комбінації з кортикостероїдами та препаратами дьогтю для місцевого застосування. Сумісне застосування цих препаратів, очевидно, не впливає на їхбезпеку.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 2°C – 8°C (у холодильнику). Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці для захист увід дії світла. Препарат слід застосовувати негайно після першого розкриття флаконута розчинення його вмісту. Розведений розчин може зберігатись максимально протягом 24 годин при температурі 2 - 8°C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки. Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|