Склад.

Діюча речовина: 1 таблетка містить 145 мг фенофібрату;

допоміжні речовини: сахароза, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна силікатизована, кросповідон, гіпромелоза, натрію лаурилсульфат, натрію докузат, магнію стеарат, Опадрі OY-B-28920 (спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), тальк, лецитин соєвий, камедь ксантанова).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Препарати, що знижують рівень холестерину і три гліцеридів у сироватці крові. Код АТС С 10А В 05.

Клінічні характеристики.

Показання.

Гіперхолестеринемія і гіпертри гліцеридемія ізольовані або в комбінації (дисліпідемія типу IIa, IIb, IV, а також дисліпідемія типу III і V) у пацієнтів, які не реагують на дієтичні та інші не медикаментозні заходи лікування (наприклад, зниження маси тіла або збільшення фізичної активності).

Вторинна дисліпідемія при цукровому діабеті ІІ типу і метаболічному синдромі, якщо вона зберігається, незважаючи на ефективне лікування основного захворювання.

Дієтотерапію, розпочату до призначення препарату, необхідно продовжити.

Протипоказання.

Печінкова недостатність (включаючи біліарний цироз печінки).

Ниркова недостатність.

Дитячий вік.

Гіпер чутливість до фенофібрату або інших компонентів препарату.

Фото чутливість або фото токсичні реакції під час лікування фібратами або кетопрофеном у минулому.

Захворювання жовчного міхура (жовчнокам’яна хвороба).

Трайкор 145 мг не можна приймати пацієнтам з алергією на арахісову олію або соєвий лецитин, або споріднені продукти через можливий ризик реакцій гіпер чутливості.

Спосіб застосування та дози.

У комбінації з дієтою цей медикаментозний препарат призначений для тривалого лікування, ефективність якого необхідно періодично контролю вати шляхом визначення рівня ліпідів у сироватці крові (загальний холестерин, ЛПНЩ-Х, три гліцериди).

Якщо після застосування препарату протягом декількох місяців (наприклад, 3 місяців) рівень ліпідів у сироватці крові недостатньо знизився, необхідно розглянути питання про призначення додаткового лікування або інших видів терапії.

Дози

Дорослі

Рекомендована доза – 1 таблетка Трайкору 145 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, які приймають одну капсулу Ліпантилу 200 М, що містить 200 мг фенофібрату, можна замінити її на одну таблетку Трайкору 145 мг без додаткового підбору дози.

Літні пацієнти

Літнім пацієнтам рекомендується звичайна доза для дорослих.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Пацієнтам з нирковою недостатністю потрібно знизити дози. Таким пацієнтам рекомендується приймати препарати, які містять менші дози фенофібрату (100 мг або

67 мг).

Діти

Трайкор 145 мг протипоказаний для лікування дітей.

Хвороби печінки

Застосування препарату в пацієнтів із захворюваннями печінки не вивчалося.

Спосіб застосування

Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи склянкою води.

Таблетки Трайкору 145 мг можна приймати в будь-який час протягом доби незалежно від прийому їжі.

Побічні реакції.

Побічні ефекти вказані за частотою в такий спосіб: дуже часті (>1/10), часті (>1/100, <1/10), нечасті (>1/1000, <1/100), рідкі (>1/10000, <1/1000), дуже рідкі (>1/100000, <1/10000), включаючи поодинокі випадки.

Порушення з боку травного тракту

Часті: порушення з боку системи травлення, а саме: шлунка і кишечнику (біль у животі, нудота, блювання, пронос і здуття живота), помірні за вираженістю.

Нечасті: випадки панкреатиту.

Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів

Часті: помірне підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (див. розділ ‘Особливості застосування’).

Нечасті: утворення каменів у жовчному міхурі.

Дуже рідкі: епізоди гепатиту. Якщо симптоми (наприклад, жовтяниця, свербіж) указують на виникнення гепатиту, слід провести лабораторні тести для підтвердження діагнозу і, якщо необхідно, відмінити препарат (див. розділ ‘Особливі застосування’).

Порушення з боку шкіри і підшкірних тканин

Нечасті: висипи, свербіж, кропив’янка або реакції фото чутливості.

Рідкі: алопеція.

Дуже рідкі: фото чутливість шкіри з еритемою, появою пухирців або вузликів на ділянках шкіри, які зазнали впливу сонячного світла або штучного ультрафіолетового опромінення в окремих випадках (навіть після багатьох місяців застосування без ускладнень).

Порушення з боку скелетно-м'язової системи, сполучної тканини і кісток

Рідкі: дифузійна міалгія, міозит, судоми м'язів і м'язова слабкість.

Дуже рідкі: рабдоміоліз.

Серцево-судинна система

Нечасті: венозна тромбоемболія (емболія легеневої артерії, тромбоз глибоких вен).

Порушення з боку крові і лімфатичної системи

Рідкі: зниження рівня гемоглобіну і лейкоцитів.

Порушення з боку нервової системи

Рідкі: сексуальна слабкість, головний біль.

Порушення з боку органів дихання, грудної клітки і середостіння

Дуже рідкі: інтерстиціальна пневмонія.

Результати обстеження

Нечасті: підвищення рівня креатині ну і сечовини в сироватці крові.

Передозування.

Повідомлень про випадки передозування не було. Специфічні антидоти невідомі. При підозрі на передозування лікування повинно бути симптоматичним із застосуванням необхідної підтримуючої терапії, якщо потрібно. Фенофібрат не виводиться шляхом гемодіалізу.

Застосування в період вагітності та годування груддю.

Адекватні дані про застосування фенофібрату у вагітних жінок відсутні. Дослідження на тваринах не виявили тератогенних ефектів. Ембріотоксичні ефекти були виявлені при застосуванні доз, токсичних для матері. Потенційний ризик для людини невідомий, тому Трайкор 145 мг може застосовуватися при вагітності тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Дані про виділення фенофібрату і/або його метаболітів у грудне молоко відсутні, тому Трайкор 145 мг не слід приймати матерям, які годують груддю.

Особливості застосування.

Призначення Трайкору 145 мг особливо показано за наявності очевидних супутніх факторів ризику, таких як артеріальна гіпертензія і куріння.

При гіперхолестеринемії вторинного генезу до початку лікування Трайкором 145 мг необхідно провести адекватну терапію станів, які її зумовили, або усунути інші можливі причини, до яких відносяться, наприклад, декомпенсований цукровий діабет ІІ типу, гіпотиреоз, нефротичний синдром, диспротеїнемія (наприклад, при мієломній хворобі), гіпербілірубінемія, фармакотерапія (пероральні контрацептиви, глюкокортикоїди, антигіпертензивні засоби, інгібітори протеаз для лікування ВІЛ-інфекції) , алкоголізм.

Ефект лікування повинен контролю ватися шляхом визначення рівня ліпідів у сироватці крові (загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності, три гліцеридів). Якщо адекватний ефект не був досягнутий протягом декількох місяців (наприклад, 3 місяців), необхідно розглянути питання про призначення додаткового лікування або інших видів терапії.

У пацієнтів з гіперліпідемією, які приймають препарати естрогенів або контрацептиви, що містять естрогени, необхідно перевірити, чи гіперліпідемія є первинною, чи вона має вторинне походження, оскільки при застосуванні пероральних естрогенів можливе підвищення рівня ліпідів.

Функція печінки

Як і при застосуванні інших гіполіпідемічних засобів, у деяких пацієнтів спостерігалося підвищення активності трансаміназ. У більшості випадків воно було транзиторним, незначним і безсимптомним. Рекомендується перевіряти активність трансаміназ кожні 3 місяці протягом перших 12 місяців лікування. Потрібен контроль стану пацієнтів, у яких виявлено підвищення рівня трансаміназ. При збільшенні рівня АЛТ і АСТ більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми препарат необхідно відмінити.

Панкреатит

У пацієнтів, які приймали фенофібрат, спостерігалися випадки панкреатиту. Його виникнення може бути результатом неефективності лікування в пацієнтів з тяжкою гіпертри гліцеридемією, прямого ефекту лікарського препарату або зумовлено іншою причиною, наприклад, каменем у жовчних шляхах або закупоркою загальної жовчної протоки.

М'язи

Токсичний вплив на м'язи, включаючи дуже рідкі випадки рабдоміолізу, спостерігався при лікуванні фібратами й іншими гіполіпідемічними препаратами. Його частота збільшується при гіпоальбумінемії або нирковій недостатності. Слід враховувати можливий токсичний ефект на м'язи в пацієнтів із дифузними міалгіями, судомами м'язів і слабкістю м’язів, а також при вираженому збільшенні креатинфосфокінази (у 5 разів порівняно з нормою). У цих випадках лікування Трайкором 145 мг необхідно припинити.

За наявності факторів, що зумовлюють схильність до міопатії і/або рабдоміолізу, включаючи вік старше 70 років, спадкові захворювання м'язів у пацієнта або членів його родини, захворювання нирок, гіпотиреоз або зловживання алкоголем, пацієнти можуть мати підвищений ризик розвитку рабдоміолізу. В таких пацієнтів необхідно ретельно оцінити користь і ризик лікування Трайкором 145 мг.

Ризик токсичного впливу на м'язи може збільшуватися, якщо препарат призначають одночасно з іншим фібратом або інгібітором редуктази HMG-CoA, особливо за наявності супутніх захворювань м'язів. Через це комбінацію фенофібрату і статину бажано призначати тільки пацієнтам із тяжкою комбінованою дисліпідемією і високим ризиком серцево-судинних захворювань за відсутності у них захворювань м'язів в анамнезі і проводити лікування під ретельним контролем можливого токсичного ефекту на м'язи.

Функція нирок

Лікування необхідно припинити в разі підвищення рівня креатині ну більш ніж на 50 % у порівнянні з верхньою межею норми. Рекомендується розглянути питання про необхідність контролю рівня креатині ну протягом перших місяців після початку лікування.

Трайкор 145 мг містить лактозу, тому пацієнтам з такими спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози, не слід приймати цей препарат.

Трайкор 145 мг містить сахарозу, тому пацієнтам з такими спадковими захворюваннями, як непереносимість фруктози, мальабсорбція глюкози-галактози або недостатність сахарази-ізомальтази, не слід приймати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Ніяких ефектів не відзначалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пероральні антикоагулянти

Фенофібрат посилює ефект пероральних антикоагулянтів і може збільшувати ризик виникнення кровотечі. Рекомендується зменшення дози антикоагулянтів приблизно на одну третину на початку лікування і потім поступове її підвищення, якщо необхідно, під контролем INR (міжнародне нормоване співвідношення).

Циклоспорин

Декілька тяжких випадків порушення функції нирок спостерігалося при одночасному застосуванні фенофібрату і циклоспорину, тому в таких пацієнтів потрібно ретельно контролю вати функцію нирок. Лікування Трайкором 145 мг необхідно припинити у разі виражених відхилень лабораторних показників.

Інгібітори HMG-CoA редуктази й інші фібрати

Ризик серйозного токсичного ураження м'язів збільшується при одночасному застосуванні з інгібіторами HMG-CoA редуктази або іншими фібратами. Таку комбінацію необхідно застосовувати з обережністю і ретельно відслідковувати появу ознак токсичного ефекту на м'язи (див. розділ ‘Особливості застосування’).

Ферменти цитохрому Р₄₅₀

Дослідження in vitro з використанням печінкових мікросом людини показали, що фенофібрат і фенофібринова кислота не є інгібіторами ізоформ цитохрому (CYP) Р₄₅₀ CYP3A4, CYP2D6, CYP2E1 або CYP1A2. Вони є слабкими інгібіторами CYP2С 19 і CYP2А 6 і мають слабкий або помірний інгібуючий ефект на CYP2С 9 у терапевтичних концентраціях, що необхідно враховувати при однозначному призначенні з препаратами, які метаболізуються за участю цих ізоформ цитохрому Р₄₅₀.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Фенофібрат є похідною речовиною фіброєвої кислоти. Його ефекти на ліпідний профіль, які відзначалися у людини, опосередковані активацією рецептора, який активується проліферуючим фактором пероксисом типу альфа (PPАRα).

Через активацію PPАRα фенофібрат збільшує інтенсивність ліполізу і виведення із плазми часток, багатих на три гліцериди, шляхом активації ліпопротеїнової ліпази і зменшення утворення апопротеїну СIII. Активація PPАRα також зумовлює збільшення синтезу апопротеїнів АI і АII.

Вищезазначені ефекти фенофібрату на ліпопротеїни призводять до зменшення фракцій ліпопротеїнів дуже низької і низької щільності (ЛПДНЩ і ЛПНЩ), які містять апопротеїн В, і збільшення фракції ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), які містять апопротеїни АI і АII.

Крім того, шляхом модифікації синтезу і катаболізму фракції ЛПДНЩ фенофібрат збільшує кліренс ЛПНЩ і зменшує кількість ЛПНЩ низької щільності, рівень яких підвищений при ат ерогенному ліпопротеїновому фенотипі, який часто зустрічається у пацієнтів із ризиком коронарної хвороби серця.

Під час клінічних випробувань фенофібрату рівень загального холестерину знижувався на 20 – 25 %, три гліцеридів - на 40 – 55 %, а рівень ЛПВЩ-холестерину збільшувався на 10 – 30 %. У пацієнтів з гіперхолестеринемією, в яких рівень ЛПНЩ-холестерину знижений на 20 – 35 %, сумарний ефект відносно холестерину стосувався зменшення співвідношень загального холестерину до ЛПВЩ-холестерину, ЛПНЩ-холестерину до ЛПВЩ-холестерину або апопротеїну В до апопротеїну АI, усі з яких є маркерами ат ерогенного ризику.

Завдяки впливу на ЛПНЩ-холестерин і три гліцериди лікування фенофібратом має позитивний ефект як у пацієнтів з гіперхолестеринемією в комбінації з гіпертри гліцеридемією, так і без неї, включаючи вторинну гіперліпопротеїнемію, таку як, наприклад, спостерігається при цукровому діабеті ІІ типу.

На сьогодні відсутні результати тривалих контрольованих досліджень для демонстрації ефективності фенофібрату відносно первинної і вторинної профілактики ускладнень атеросклерозу.

Екстраваскулярні відкладення холестерину (xanthoma tendinosum et tuberosum) можуть суттєво зменшуватися або навіть повністю зникати під час терапії фенофібратом.

У пацієнтів зі збільшеним рівнем фібриногену, які лікувалися фенофібратом, спостерігалося значне зменшення цього параметра. Інші маркери запалення, такі як С-реактивний протеїн, також знижуються при лікуванні фенофібратом.

Урикозуричну дію фенофібрату, що призводить до зниження рівня сечової кислоти приблизно на 25 %, можна розглядати як додатковий позитивний ефект у пацієнтів з дисліпідемією в комбінації з гіперурикемією.

Було показано, що фенофібрат може зменшувати агрегацію тромбоцитів, індуковану аденозиндифосфатом, арахідоновою кислотою та епінефрином.

Фармакокінетика.

Таблетки Трайкору 145 мг містять фенофібрат у вигляді наночастинок.

Всмоктування

Максимальна концентрація в плазмі (Cmax) досягається через 2-4 год. після перорального приймання. Концентрація в плазмі стабільна при постійному лікуванні.

На відміну від інших препаратів фенофібрату на максимальні концентрації в плазмі і всмоктування в цілому препарату, який містить наночастинки фенофібрату, не впливає прийом їжі. Тому таблетки Трайкору 145 мг можна застосовувати незалежно від прийому їжі.

Дослідження щодо абсорбції препарату, яке включало призначення таблеток по 145 мг здоровим чоловікам і жінкам натщесерце і під час прийому їжі з високим вмістом жиру, показало, що на показники всмоктування (AUC і Cmax) фенофібринової кислоти прийом їжі не впливає.

Розподіл

Фенофібринова кислота має високий ступінь зв'язування з альбуміном плазми крові (більше 99 %).

Метаболізм і екскреція

Після перорального приймання фенофібрат швидко гідролізу ється естеразами до активного метаболіту фенофібринової кислоти. Фенофібрат у незмінному стані в плазмі не виявляється. Фенофібрат не є субстратом для CYP 3А 4 і не бере участі в печінковому мікросомальному метаболізмі.

Фенофібрат екскретується переважно із сечею. Практично повністю виводиться за 6 діб. Він виділяється переважно у вигляді фенофібринової кислоти і її кон’югата з глюкуронідом. У літніх пацієнтів загальний плазмовий кліренс фенофібринової кислоти не змінюється.

Кінетичні дослідження після приймання одноразової дози і при тривалому лікуванні показали, що фенофібрат не акумулюється.

Фенофібринова кислота не виводиться шляхом гемодіалізу.

Період напів виведення фенофібринової кислоти з плазми становить приблизно 20 год.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості.

Білі, овальні, вкриті плівковою оболонкою таблетки з маркуванням ‘145’ з одного боку і логотипом компанії Фурн’є – з іншого.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Лаборатуар Фурн’є, Франція, група Солвей Фармацеутікалз.

Місцезнаходження. Rue des Pres Potets, 21121 Fontaine les Dijon, France.

Адреса представництва в Україні: 01133 м. Київ, вул. Щорса, 31, 3-й поверх,

тел.: (044) 537-08-03, 230-29-84, 230-20-98; адреса в Інтернеті: www.solvay-pharma.com.ua.