Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Ліки та препарати
Тиклид
«Санофі Вінтроп Індастріа», Франція
Інструкція
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: ticlopidine; 5-(2-хлоробензил)-4,5,6,7,-тетрагідротіено[3,2-з]-піридину гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;
склад: 1 таблетка містить тиклопідину гідро хлориду 250 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівідон, лимонна кислота безводна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, стеаринова кислота, Опадри білий.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС В 01А С 05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Тиклопідин спричиняє залежне від дози інгібування агрегації тромбоцитів і вивільнення тромбоцитарних факторів, а також подовжує час кровотечі. Препарат не має значної активності in vitro, а тільки in vivo, однак не має даних про наявність активних метаболітів у системі кровообігу.
Тиклопідин впливає на агрегацію тромбоцитів шляхом пригнічення АДФ-залежного зв'язування фібриногену з мембраною тромбоцитів. На відміну від аспірину він не впливає на інгібування ціклооксигенази. Циклічна АМФ тромбоцитів, вірогідно, не зіграє ролі в цьому механізмі дії.
Час кровотечі при тиску в манжетці 40 мм рт. ст., що вимірюється методом Іви, подовжується більше, як у два рази порівняно з початковим значенням. Подовження часу кровотечі без додаткового тиску менше виражено.
Після відміни препарату у більшості хворих час кровотечі та інші функції тромбоцитів повертаються до нормальних показників протягом одного тижня.
Пригнічення агрегації тромбоцитів настає протягом двох днів з початку застосування тиклопідину в дозі 250 мг двічі на добу. Максимальний ефект досягається на 5 – 8-й день лікування при прийомі 250 мг препарату два рази на добу.
У терапевтичній дозі тиклопідин пригнічує АДФ-індуковану (2,5 мкмоль/л) агрегацію тромбоцитів на 50 - 70%. Нижчі дози спричиняють менше пригнічення агрегації тромбоцитів.
Вплив тиклопідину на ризик виникнення судинних ускладнень вивчався в декількох сліпих при контрольованих клінічних дослідженнях. Дані клінічних досліджень показали, що тиклопідин вірогідно знижує ризик як летального, так і не летального інсульту в хворих з минущим порушенням мозкового кровообігу або мікро інсультом, при цьому його ефективність на 27% вища, ніж аспірину. Протягом першого року, коли ризик виникнення інсульту найбільший, ефективність тиклопідину була на 48% вища за аспірин.
Фармакокінетика. Після приймання внутрішньо 250 мг тиклопідину спостерігається швидка абсорбція, з досягненням максимального рівня в плазмі через 2 години після прийому. Абсорбція практично повна. Застосування тиклопідину після їжі поліпшує його біодоступність.
Стійкий рівень препарату в плазмі спостерігається після 7 - 10 днів приймання по 250 мг двічі на добу. Середній період напів виведення тиклопідину при стійкому рівні становить приблизно 30 - 50 год. Однак пригнічення агрегації тромбоцитів не залежить від рівня концентрації препарату в плазмі.
Тиклопідин метаболізується в печінці. Після приймання внутрішньо препарату, міченого радіо активним ізотопом, 50 - 60% його було виявлено в сечі, решта – в калі.
Хворі похилого віку. Фармакологічна та терапевтична активність препарату при застосуванні 500 мг на добу не залежить від віку.
Показання для застосування. Зниження ризику виникнення первинного або повторного інсульту; минуще порушення мозкового кровообігу, включаючи монокулярну сліпоту; профілактика ішемічних ускладнень у хворих з хронічними ураженнями коронарних артерій, артерій нижніх кінцівок (переміжна кульгавість); профілактика тромбозів, спричинених оперативним втручанням з екстракорпоральним кровообігом або хронічним гемодіалізом, оклюзії коронарних стентів.
Спосіб застосування та дози. Тиклид® приймають внутрішньо, під час їжі. Звичайна доза для дорослих становить 2 таблетки на добу, максимальна добова доза становить 500 мг. Термін лікування визначає лікар.
Побічна дія.
Гематологічна. У двох клінічних дослідженнях, проведених за участю 2048 хворих з минущим порушенням мозкового кровообігу, які отримували лікування Тиклидом®, було зареєстровано 2,4% випадки нейтропенії, у тому числі в 0,8% хворих спостерігалася тяжка нейтропенія (< 450 нейтрофілів/мм3).
Нейтропенія або агранулоцит оз (< 300 нейтрофілів/мм3), в основному, спостерігалися протягом перших трьох місяців лікування Тиклидом®, і вони звичайно не супроводжувалися ознаками інфекції або іншими клінічними симптомами. Тому необхідно регулярне проведення аналізу крові. У таких випадках у кістковому мозку звичайно спостерігається зменшення мієлоїдних попередників.
В окремих випадках спостерігалися аплазія кісткового мозку, панцитопенія та тромбоцит опенія (< 80000/мм 3).
Дуже рідко спостерігався тромбоцит опенічний акроангіотромбоз (див. «Особливості застосування»).
Геморагічна. Можуть спостерігатися геморагічні ускладнення, головним чином гематоми або синці та носові кровотечі. Можуть спостерігатися після оперативні кровотечі (див. «Особливості застосування»).
Шлунково-кишкова. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади: пронос (найчастіше) та блювання. Ці розлади звичайно минають протягом 1 - 2 тижнів без відміни препарату.
Пронос звичайно буває слабким і минущим, спостерігається в основному протягом перших трьох місяців лікування Тиклидом®. У поодиноких випадках може спостерігатися тяжкий пронос з колітом (включаючи лімфоцитарний коліт). Якщо ці явища мають тяжкий і постійний характер, лікування Тиклидом® слід припинити.
Алергічна. Можуть спостерігатися висипання на шкірі: макулопапульозні або кропив’янка, які часто супроводжуються свербежем. В основному ці явища спостерігаються протягом перших трьох місяців лікування Тиклидом® (частіше на 11-й день застосування препарату). Після відміни препарату висипання на шкірі зникають протягом декількох днів. Висипання на шкірі можуть бути генералізованими. У поодиноких випадках може спостерігатися поліморфна еритема та синдром Стивенса–Джонсона.
Дуже рідко можуть спостерігатися анафілаксія, набряк Квінке, артралгія, васкуліт, вовчак, нефропатія, пов'язана з підвищеною чутливістю, алергійна пневмопатія.
В окремих випадках може спостерігатися підвищення температури тіла.
Печіночна. Іноді протягом перших місяців лікування може спостерігатися цитолітичний і холестатичний гепатит. Після відміни препарату перебіг хвороби має сприятливий прогноз. Однак дуже рідко може спостерігатися летальний кінець.
Зміна лабораторних показників.
Гематологічні. Може спостерігатися нейтропенія, в окремих випадках – панцитопенія та тромбоцит опенія, та вкрай рідко – гемолітична анемія.
Печінкові. Може спостерігатися підвищення рівня ферментів печінки, таких як лужна фосфатаза та трансамінази (в окремих випадках - у 2 рази порівняно з нормою). Може спостерігатися невелике підвищення рівня білірубіну.
Холестерин. При тривалому застосуванні Тиклиду® може спостерігатися підвищення рівня холестерину та три гліцеридів у сироватці. Рівень HDL-C, LDL-C, VLDL-C і три гліцеридів у сироватці через один - чотири місяці лікування може підвищуватися на 8-10%. При продовженні лікування подальшого збільшення не відбувається. Співвідношення субфракцій ліпопротеїнів (особливо HDL і LDL) залишається незмінним. Дані клінічних експериментів показали, що цей ефект не залежить від віку, статі, споживання алкоголю або захворювання на цукровий діабет і не підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Протипоказання. Діти до 14 років. Реакція підвищеної чутливості до Тиклиду® в анамнезі. Геморагічний діатез. Активна фаза виразкової хвороби шлунка або дванадцяти палої кишки, гостра фаза геморагічного цереброваскулярного інсульту. Захворювання крові, що призводять до подовження часу кровотечі. Лейкопенія, тромбоцит опенія або агранулоцит оз в анамнезі.
Передозування. Даних щодо передозування у людини немає, можливе значне посилення побічних ефектів. При передозуванні рекомендується викликати блювання, промити шлунок і застосовувати симптоматичне лікування.
Особливості застосування. Причинами тяжких гематологічних та геморагічних побічних ефектів, іноді з летальним результатом (див. «Побічна дія») можуть бути:
невідповідний контроль, спізнілий діагноз і неадекватне терапевтичне втручання з появою побічних явищ;
одночасне застосування Тиклиду® з антикоагулянтами або антитромбоцитарними препаратами, такими як аспірин, і не стероїдними протизапальними препаратами.
Необхідно суворо дотримуватися показань для застосування, засобів обережності та протипоказань, зазначених у даній інструкції.
Гематологічний контроль. До початку лікування необхідно провести аналіз крові з підрахування тромбоцитів та інших елементів крові. Аналіз крові необхідно повторювати кожні два тижні протягом перших трьох місяців лікування Тиклидом® і через 15 днів після відміни лікування, якщо лікування довелося відмінити протягом перших трьох місяців.
У випадку нейтропенії (< 1500 нейтрофилів/мм3) або тромбоцит опенії (< 100000 тромбоцитів/мм3) лікування слід перервати, а контрольні аналізи крові з підрахуванням тромбоцитів та інших елементів крові проводити до одержання нормальних показників.
Клінічний контроль. Необхідний ретельний нагляд за пацієнтами для виявлення клінічних симптомів побічних реакцій препарату, особливо під час перших трьох місяців лікування.
Слід поінформувати хворого про симптоми, які можуть бути пов'язані з нейтропенією (підвищення температури, біль у горлі, виразки у порожнині рота), тромбоцит опенією та/або аномальним гемостазом (тривалі або незвичні кровотечі, синці, пурпура, темне випорожнення) і гепатитом (жовтяниця, темна сеча, світле випорожнення). Слід попередити пацієнта, що із появою будь-яких з зазначених симптомів необхідно припинити приймання препарату та негайно звернутися до лікаря. Рішення про поновлення лікування слід приймати залежно від клінічних і лабораторних показників.
Клінічний діагноз тромбоцит опенічного акроангіотромбозу (хвороба Мошковича, ТАТ) характеризується наявністю тромбоцит опенії, гемолітичної анемії, неврологічних симптомів, дисфункції нирок і високої температури. Захворювання може розпочатися раптово, у більшості випадків воно спостерігалося в перші 8 тижнів після початку лікування Тиклидом®. Через ризик летального результату при підозрі на тромбоцит опенічний акроангіотромбоз необхідно скликати консиліум. Плазмафорез поліпшує прогноз захворювання.
Гемостаз. Тиклид® необхідно застосовувати з обережністю у хворих з підвищеним ризиком кровотечі. Препарат не слід призначати одночасно з гепаринами, оральними антикоагулянтами та антитромбоцитарними препаратами. При необхідності їхнього одночасного застосування, у виняткових випадках, необхідно проводити ретельний клінічний і лабораторний контроль (див. «Взаємодії з іншими лікарськими засобами»).
Перед хірургічним втручанням лікування Тиклидом® слід припинити якомога раніше, але не пізніше, як за 10 днів до операції. За необхідності проведення термінової хірургічної операції для зменшення ризику кровотечі можна застосовувати три методи, одночасно або окремо: введення 0,5 - 1,0 мг/кг метил преднізолону внутрішньо венно; введення 0,2 - 0,4 мкг/кг десмопресину або трансфузія тромбоцитів.
Тиклид® слід застосовувати з обережністю у хворих з порушеною функцією печінки, а у разі розвитку гепатиту або жовтяниці лікування препаратом необхідно припинити та провести аналіз функції печінки.
Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Не впливає.
Вагітність і лактація. Безпечність застосування Тиклиду® у вагітних і матерів, які годують груддю, не встановлена. Якщо немає абсолютних показань, Тиклид® не слід призначати вагітним жінкам або матерям, які годують груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Препарати, які підвищують ризик виникнення кровотечі при одночасному застосуванні з Тиклидом®.
Не стероїдні протизапальні препарати (НПЗП) підвищують ризик виникнення кровотеч через посилення антиагрегуючої дії на тромбоцити і ушкоджую чого впливу НПЗП на слизові оболонки шлунка та дванадцяти палої кишки. При необхідності застосування комбінації з НПЗП слід проводити ретельний клінічний контроль пацієнта.
Антитромботичні препарати підвищують ризик виникнення кровотеч через посилення антиагрегуючої дії на тромбоцити. При необхідності застосування комбінації з антитромботичними препаратами слід проводити ретельний клінічний контроль пацієнта.
Похідні саліцилової кислоти підвищують ризик виникнення кровотеч через посилення антиагрегуючої дії на тромбоцити та ушкоджую чого впливу на слизові оболонки шлунка та дванадцяти палої кишки. При необхідності застосування комбінації з похідними саліцилової кислоти слід проводити ретельний клінічний контроль пацієнта.
Оральні антикоагулянти підвищують ризик виникнення кровотеч через антикоагулянт ну активність і пригнічення агрегації тромбоцитів. При необхідності застосування комбінації з оральними антикоагулянтами слід проводити ретельний клінічний контроль і лабораторний (INR) контроль пацієнта.
Гепарини підвищують ризик виникнення кровотеч через антикоагулянт ну активність і пригнічення агрегації тромбоцитів. При необхідності застосування комбінації з протитромбоцитарними препаратами слід проводити ретельний клінічний і біологічний (АРТТ) контроль пацієнта.
Комбінації, застосування яких потребує особливої обережності.
Теофілін. При одночасному застосуванні з Тиклидом® можливе підвищення рівня теофіліну в плазмі, підвищується ризик його передозування (зниження повного плазменого кліренсу теофіліну). Слід проводити клінічний контроль пацієнта, при необхідності - визначення рівня теофіліну в плазмі. Дозу теофіліну слід змінювати під час лікування Тиклидом® і після його закінчення.
Дигоксин. Одночасне застосування Тиклиду® та дигоксину знижує (приблизно на 15%) рівень дигоксину в плазмі, що не повинно вплинути на терапевтичну ефективність дигоксину.
Фенобарбітал. У здорових добровольців тривале застосування фенобарбіталу не впливає на інгібуючу дію Тиклиду® на агрегацію тромбоцитів.
Фенітоїн. Дослідження in vitro показали, що Тиклид® не змінює зв'язування фенітоїну білками плазми. Однак вплив Тиклиду® та його метаболітів на зв'язування фенітоїну з білками in vivo не вивчався. В окремих випадках спостерігалося підвищення рівня фенітоїну та його токсичності при одночасному застосуванні з Тиклидом®. Необхідно визначення концентрації фенітоїну в крові.
Інша комбінована терапія.
У клінічних дослідженнях Тиклид® застосовувався одночасно з бета-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів і діуретиками. Клінічно значимих побічних реакцій не спостерігалося.
Дослідження in vitro продемонстрували, що Тиклид® оборотно зв'язується з білками плазми (98%), але він не впливає на зв'язування з білками плазми пропранололу, який також має високу спорідненість з білками.
У дуже поодиноких випадках спостерігалося зниження рівня циклоспорину в крові. Тому необхідно контролю вати рівень циклоспорину в крові при одночасному застосуванні його з Тиклидом®.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці, при температурі до 25°С. Термін придатності - 3 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 2 блістери разом з листком-вкладишем у картонній коробці.
Виробник. «САНОФІ ВІНТРОП ІНДАСТРІА» /«SANOFI WINTHROP INDUSTRIE».
Адреса.
Головний офіс: 82, avenue Raspail, 94255 GENTILLY, Франція
Місце виробництва: 1, ruе dе lа Viеrgе, B.H. 599, 33440 AMBARES,
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|