Почнемо з самокритичності. Спробуємо зрозуміти висловлювання Сократа "Я знаю, що нічого не знаю" з точки зору геометрії Евкліда. Припустимо, є людина, весь інтелект і все знання якої вміщаються в точку. Скільки незвіданого стикається з її розумом? Сущі дрібниці, така ж точка. Тому, така людина впевнена в своїй непогрішності і в абсолютному розумі. Але варто цій точцівирости хоча б до кола діаметром в один сантиметр, невідомого вже стане набагато більше.
Тому вчені вважають, що чим вищий інтелект, тим більше ним не охоплено. Сократ, звичайно, був про себе позамежної думки, а "ефект Даннінга-Крюгера" - це науково підтверджений факт прямого зв'язку інтелекту і самокритичності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Критика: як правильно на неї реагуватиА ось зв'язок інтелекту і тривожності не настільки прямолінійна. Інакше, на тлі останніх подій, можна було б з упевненістю сказати, що кількість інтелектуалів в світі зростає щодня і щогодини.
Може бути і так, але підвищена тривожність у людини з високим рівнем інтелекту пов'язана з умінням передбачити наслідки тієї чи іншої події. А це може обернутися як вирішенням проблеми на початковій стадії, так і паралізуючим волю стресом, який змушує, скам'янівши, дивитися в очі, що насувається