Самовпевнені люди частіше вірять лженаукам
12:30, 22 Лип 2022 · Категорія: Наука · Переглядів 5643 ·
Самовпевненість відіграє негативну роль в процесі одержання інформації. Про це заявили вчені з Університету Портленда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Самовпевненість та лженауки
|
Самовпевнені люди частіше вірять у лженаукові твердження та теорії змови.
Недовіра людини до підтверджених наукою даних є дуже сумний феномен сучасного суспільства. Впродовж багатьох років високорозвинені люди вважали, що науковий консенсус, тобто узгоджена між вченими думка з тих чи інших питань допоможе людству захищати своє здоров'я і рухатися далі шляхом наукового прогресу, поповнюючи цим нестачу знань у тих чи інших галузях. Однак такий механізм наукової освіти, на жаль, не завжди спрацьовує.
Дослідження вчених із Портленда припустило, що однією з причин недовіри щодо вчених є самовпевненість. Якщо людина вважає, що вона вже дуже багато знає, то мотивація до чогось нового у неї знижується до мінімуму. А охоплені антинауковими поглядами спочатку повинні зрозуміти це й переконати себе в тому, що їхній так званий великий об'єм інформації ніякої цінності не має. А отже, їм треба усьому вчитися по-новому. І це не завжди просто зробити.
Дослідники оцінювали ставлення людей до 8 найважливіших аспектів сучасного життя, щодо яких вже сформовано науковий консенсус, так само як і безліч антинаукових тверджень і теорій змови. Це зміни клімату, ядерна енергетика, генетично модифікована їжа, теорія великого вибуху, еволюція, вакцинація, гомеопатія та COVID-19. З усіх цих питань самовпевнені люди демонстрували мінімальне бажання прислухатися до встановлених наукою фактів та максимальну увагу до лженаукових тверджень.
Недовіра людини до підтверджених наукою даних є дуже сумний феномен сучасного суспільства. Впродовж багатьох років високорозвинені люди вважали, що науковий консенсус, тобто узгоджена між вченими думка з тих чи інших питань допоможе людству захищати своє здоров'я і рухатися далі шляхом наукового прогресу, поповнюючи цим нестачу знань у тих чи інших галузях. Однак такий механізм наукової освіти, на жаль, не завжди спрацьовує.
Дослідження вчених із Портленда припустило, що однією з причин недовіри щодо вчених є самовпевненість. Якщо людина вважає, що вона вже дуже багато знає, то мотивація до чогось нового у неї знижується до мінімуму. А охоплені антинауковими поглядами спочатку повинні зрозуміти це й переконати себе в тому, що їхній так званий великий об'єм інформації ніякої цінності не має. А отже, їм треба усьому вчитися по-новому. І це не завжди просто зробити.
Дослідники оцінювали ставлення людей до 8 найважливіших аспектів сучасного життя, щодо яких вже сформовано науковий консенсус, так само як і безліч антинаукових тверджень і теорій змови. Це зміни клімату, ядерна енергетика, генетично модифікована їжа, теорія великого вибуху, еволюція, вакцинація, гомеопатія та COVID-19. З усіх цих питань самовпевнені люди демонстрували мінімальне бажання прислухатися до встановлених наукою фактів та максимальну увагу до лженаукових тверджень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:








15/05/2026
Кому не варто пити свіжовичавлені соки
14/05/2026
Як змінюється обмін речовин, коли людина зменшує рухливу активність
14/05/2026
4 поради для зняття м'язової напруги перед сном
14/05/2026
Пластиковий посуд на кухні: чому він такий шкідливий



