Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Хвороби








Ендокардит

Категорія: 

Ендокардит запалення внутрішньої оболонки серця. За локалізацією розрізняють хордальний, пристінковий і клапанний ендокардії. Етіологічні чинники: ревматизм, системні захіїорюваїїни сполучної тканини, бактерії, віруси, гриби, інтоксикації (уремія), травми. Виділяють ревматичний, інфекційний, специфічний ендокардит і тромбоендокардит.

Інфекційний ендокардит

Інфекційний ендокардит буває гострий і підгострий. Гострий ендокардит розвивається на незмінених клапанах серця при гострому сепсисі.

Клініка



Для гострого інфекційного ендокардиту характерні гектична гарячка, озноб, профузне потовиділення, тромбоемболічні ускладнення з боку нирок, легень, печінки, селезінки. Вхідними ворітьми для інфекції можуть слугувати шкіра, сечовивідні шляхи, ротова порожнина тощо. При дослідженні крові виявляють ознаки анемії, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ (понад 50 мм/год). Діагноз ендокардиту ставлять при формуванні трикуспідальної, мітральної або аортальної вад серця.
Підгострий інфекційний ендокардит трапляється значно частіше, буває первинний і вторинний. Порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки сприяє фіксації бактерій на змінених клапанах серця, що найчастіше спостерігається при вроджених і набутих вадах серця, гіпертрофічній кардіоміопатії, пролапсі мітрального клапана, після оперативних втручань на серці. Провокуючими моментами можуть бути інфекція, хірургічні операції (тонзилектомія, видалення зуба, аборт тощо), пологи. При підгострому інфекційному ендокардиті в першу чергу вражається аортальний клапан.

Нерідко хвороба розвивається поступово. Провідним синдромом залишається гарячка з різкими коливаннями температури тіла, аж до гектичної, і ознобом.

Частота інших симптомів така: загальна слабість спостерігається - у 98 % хворих, зменшення маси тіла - у 86 %, міалгія і артралгія - у 78 %, пітливість - у 57 %, анемія і збільшення ШОЕ - У 50 %, спленомегалія - у 21 %. На шкірі з'являються прояви васкуліту і геморагічного синдрому. За допомогою аускультації серця виявляють ураження аортального або мітрального клапана, при цьому грубий систолічний шум свідчить про перфорацію стулок мітрального клапана. Втягнення у патологічний процес міокарда зумовлює прогресування серцевої недостатності з виникненням аритмії і блокади. У деяких хворих діагностують тромбоемболічний інфаркт міокарда, легень або нирок.

Діагностика



Розпізнаванню захворювання сприяє виділення з крові збудника інфекційного ендокардиту. Частіше висівають стрептококи і стафілококи. При ехокардіоскопії на змінених клапанах виявляють вегетації бактерій і відкладання тромботичних мас. Диференціальна діагностика полягає у виключенні ревматичного ендокардиту, системного червоного вовчака, гломерулонефриту.

Причиною смерті хворих на інфекційний ендокардит бувають прогресуюча серцева недостатність, розлади ритму і провідності серця, тромбоемболічні ускладнення, недостатність функції нирок і печінки. При бактеріальному підгострому ендокардиті смертність становить 15-20 %.

Лікування



Лікування гострого інфекційного ендокардиту на фоні гострого сепсису проводять у реанімаційному відділенні. Призначають препарати групи пеніциліну: бензилпеніциліну натрієву сіль по 50 000 000-60 000 000 ОД на добу, ампіциліну натрієву сіль (добова доза 12 г, вводять спочатку внутрішньовенно, а потім внутрішньом'язово 6 разів на добу). Вдалим є поєднання пеніцилінів з аміноглікозидами, зокрема з гентаміцину сульфатом (по 320 мг на добу). Показані гемосорбція, дезінтоксикаційна терапія. При стафілококовому сепсисі підключають протистафілококовий імуноглобулін (по 10 ОД/кг, на курс - 7-8 введень).

Програма лікування підгострого інфекційного ендокардиту:
а) ідентифікація збудника до призначення антибіотиків;
б) застосування сполучення двох антибіотиків, лікування якими проводять впродовж 1,5-2,5 міс.

Ефективними є такі поєднання антибіотиків:
1) бензилпеніциліну натрієва сіль (по 10 000 000-15 000 000 ОД на добу) і гентаміцину сульфат (по 240 мг на добу);
2) кефзол (по 6 г на добу) і лінкоміцину гідрохлорид (по 3 г на добу). При алергії, міалгії, артралгії призначають преднізолон (по 15-20 мг на добу).

Відсутність клінічного ефекту протягом 4-8 тиж є показанням до хірургічного втручання на клапанах з їх протезуванням. При адекватному лікуванні нормалізуються температура тіла і ШОЕ, зменшується селезінка, підвищується вміст гемоглобіну в крові.

Необхідно забезпечити диспансерний нагляд за реконвалесцентами, оскільки у 5 % із них можлива поява рецидиву. Факторами ризику щодо виникнення інфекційного ендокардиту є вроджені і набуті вади серця, пролабування мітрального клапана, синдром Марфана, гіпертрофічна кардіоміопатія, післякардіотонічний синдром.

Профілактика



Профілактика у таких осіб полягає в призначенні їм препаратів групи пеніциліну -1 000 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі або 1 г ампіциліну натрієвої солі за 1 год до і через 6 год після оперативного втручання або інструментальних обстежень.

Тромбоендокардит (асептичний тромботичний ендокардит) розвивається внаслідок масивного відкладення на ендокарді тромботичних мас з фібрину і тромбоцитів. Він розпочинається у термінальній стадії при злоякісних пухлинах, хронічній нирковій недостатності, інфарктів міокарда, хронічних запальних процесах у людей похилого віку. Нерідко тромбоендокардит перебігає безсимптомно і його діагностують посмертно. Інколи в окремих осіб відбувається зміна серцевих шумів, підвищуєте я температура тіла, розпочинаються тромбоемболічні ускладнення.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus