Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Хвороби








Інсульт мозковий

Категорія: 

Інсульт мозковий - гостре порушення мозкового кровообігу, внаслідок якого розвиваються симптоми органічного ураження головного мозку. Найчастішими причинами інсульту є гіпертонічна хвороба і атеросклероз суаин головного мозку. Досить часто він виникає при інфекційно-алергічних васкулітах, захворюваннях серця, крові, нирок, аневризмах судин головного мозку тощо.
Розрізняють геморагічний (крововилив у мозок або субарахноідальний простір) та ішемічний інсульти.

Крововилив у головний мозок


Клініка крововиливу у головний мозок


Розвивається частіше у молодому і зрілому віці в осіб з високим артеріальним тиском. Раптово з'являються сильний головний біль, стан непритомності, повторне блювання і параліч кінцівок з одного боку. Відзначаються гіперемія обличчя, високий артеріальний тиск (200/100 мм рт, ст., або 26,7/13,3 кПа, і вище), тахікардія (96-110 за 1 хв). Дихання може бути хриплим, з утрудненим вдихом або видихом, різким. За декілька годин температура тіла піднімається до 37-39 °С. При дослідженні крові виявляють лейкоцитоз, підвищення вмісту глюкози. Обширний крововилив викликає набряк мозку, від якого на тлі прогресуючого порушення дихання і серцевої недостатності хворі на 3-7-му добу вмирають. Обмежений крововилив (латеральна гематома) прогностично сприятливіший.

Лікування крововиливу у головний мозок


Хворого з інсультом перевозять у лікарню в положенні лежачи машиною швидкої допомоги. Його госпіталізують у нейросудинне відділення. Транспортуванню із дому в стаціонар не підлягають хворі в стані глибокої коми і з грубими порушеннями життєвих функцій організму, різким розладом серцевої діяльності. Перша допомога при крововиливі в мозок надається вдома. Потрібно звільнити дихальні шляхи від слизу і знизити артеріальний тиск до 150-160/90 мм рт, ст., або 20-21,3 /12 кПа (не нижче!), зробити ін'єкцію дибазолу (4 мл 0,5 % розчину внутрішньом'язово) або клофеліну, бензогексонію, пентаміну. Показане також внутрішньовенне введення лазиксу (4 мл 1 % розчину). В стаціонарі з метою впливу на фібриноліз, зниження фібринолітичної активності крові та зменшення проникності судинної стінки, а також гальмування кінінутворюючих ферментів застосовують трасилол (контрикал), амінокапронову або транексамову кислоту, етамзилат (дицинон), аскорбінову кислоту, кальцію глюконат. При температурі тіла 38 °С і вище вводять 2 мл 50 % розчину анальгіну підшкірно. Необхідно стежити за діяльністю сечового міхура і кишок. Потрібно повертати хворого кожні 2 год, проводити туалет шкірних покривів і ротової порожнини, бинтування гомілок і легку пасивну гімнастику нижніх кінцівок. Після повернення хворого до притомності можна дозволити йому активні рухи в кінцівках (із 7-10-го дня захворювання).

Субарахноїдальний крововилив


Субарахноїдальний крововилив - крововилив у підпавутинну оболонку головного мозку.

Клініка субарахноїдального крововиливу


Розвивається швидко: з'являється сильний біль голови («удар у потилицю», «розлиття в голові гарячої рідини»), який спочатку може бути локальним (у чолі, потилиці), потім поширюється. Одночасно з болем голови з'являються нудота, блювання, часто короткотривале або довготривале порушення свідомості, психомоторне збудження, можливі епілептичні припадки. Швидко виникають менінгеальні симптоми (ригідність шийних м'язів, симптоми Керніга, Брудзинського). Сухожильні рефлекси пригнічені, в тяжких випадках інколи відсутні. Вогнищева симптоматика не виявляється або слабо виражена. При розривах базальних артеріальних аневризм часто уражаються черепні нерви, особливо окорухові, інколи зоровий. Підвищення температури тіла відбувається на 2-гу добу. При дослідженні крові виявляють помірний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Тяжкий перебіг супроводжується дихальними, серцево-судинними і вегетативними розладами. При люмбальній пункції спинномозкова рідина витікає під підвищеним тиском, кров'яниста, на 3-5-ту добу - ксантохромна з наявністю вилужених еритроцитів.

Лікування субарахноїдального крововиливу


Суворий ліжковий режим 4 тиж. Амінокапронова кислота внутрішньовенно крапельно по 100 мл 5 % розчину в перші 7-10 днів; дицинон, контрикал, трасилол, аскорбінова кислота, вікасол, дексазон по 4 мг (1 мл) 4 рази в перші 3 доби, в наступні 2 доби - по 4 мг 2 рази на добу і по 4 мг 1 раз на добу 2-3 дні. Показані антагоністи кальцію (німодипін, верапаміл), спазмолітичні (папаверин, цинаризин, галідор, еуфілін), сечогінні (лазикс, урегіт, тріампур), болезаспокійливі засоби (анальгін, пенталгін, баралгін, промедол). У перші 4 тиж слід проводити лікувальну гімнастику в ліжку, в подальшому хворому дозволяють сидіти і ходити. Потрібно в перші 6 тиж запобігати фізичному напруженню (аби уникнути повторних крововиливів). Важливо регулювати функцію кишок (клізми, проносні засоби).
Прогноз сприятливий, органічного дефекту не залишається. При повторних субарахноїаальних крововиливах можливий летальний кінець. Високий ризик рецидиву субарахноїдального крововиливу при розриві аневризми мозкових судин обумовлює потребу хірургічного лікування.

Інсульт ішемічний


Інсульт ішемічний - інфаркт мозку. Розвивається внаслідок закупорки або різкого звуження судин, які постачають кров'ю головний мозок. Закупорка (оклюзія) і звуження (стеноз) судин викликаються тромбом, емболом або атеросклеротичною бляшкою. В зоні оклюзії судини розвивається інфаркт мозку. Він частіше спостерігається в осіб віком 50-75 років, однак можливий і в осіб молодшого віку (особливо розвиток емболічних інфарктів). Найчастіші причини ішемічного інсульту мозку - атеросклероз судин, гіпертонічна хвороба та інші судинні захворювання, а також хвороби серця (ревматизм, інфаркт міокарда, аритмії, вроджені і набуті вади серця, патологія магістральних судин голови тощо).

Клініка ішемічного інсульту


Розвивається ішемічний тромботичний інсульт поступово без появи стану непритомності. Нерідко після сну відзначається слабкість у верхній кінцівці, утруднюється мова, а в наступні дні приєднується слабкість і в нижній кінцівці. У хворого порушується хода, часто повністю втрачаються активні рухи в кінцівках на одному боці. Якщо параліч розвинувся у правих кінцівках, то в хворого часто зникає або грубо порушується мова. В разі ураження лівих кінцівок порушення мови здебільшого не буває. При інфаркті в правій півкулі головного мозку у хворих крім лівостороннього паралічу кінцівок можуть спостерігатися збудження, неусвідомлення паралічу і патологічне відчуття лівої частини тулуба і кінцівок (автотопагнозія). Інфаркт мозку може проявлятись атаксією, а також порушенням зору, запамороченням і розладами ковтання.

Лікування ішемічного інсульту


Проводять комплексне лікування, спрямоване на нормалізацію серцевої діяльності і артеріального тиску, збільшення припливу крові до мозку, поліпшення колатерального кровообігу, нормалізацію системи зсідання крові і її реологічних властивостей, підвищення резистентності мозкової тканини до гіпоксії і поліпшення метаболізму мозку. При пониженому артеріальному тиску і слабкості серцевої діяльності призначають серцеві глікозиди (корглікон, строфантин), аналептичні (кордіамін, сульфокамфокаїн) і гіпертензивні препарати (мезатон, ефедрин, норадреналін, дофамін, ангіотензин).
При підвищенні артеріального тиску понад 200 мм рт. ст. (26,7 кПа) доцільно використовувати інгібітори катехоламінів (рауседил, резерпін), а також метилдофу. Хворим із тяжким перебігом ішемічного інсульту проводять дегідратаційну терапію (фуросемід, дексаметазон, урепт, етакринова кислота).
Для посилення кровопостачання мозку застосовують кавінтон, цинаризин, ксантинолу нікотинат, серміон. З метою поліпшення мікроциркуляції і колатерального кровообігу в зоні інфаркту і зниження активності системи зсідання крові використовують реополіглюкін і антиагреганти (пентоксифілін, аспірин, курантил), антикоагулянти прямої (гепарин) і непрямої дії (пелентан, неодикумарин, омефін, синкумар). Призначають препарати, які зменшують негативну дію гіпоксії на головний мозок і поліпшують його метаболізм (церебролізин, ноотропіл, енцефабол, аміналон), вітаміни групи В, інстенон, актовегін.
Масаж і лікувальну фізкультуру призначають якомога раніше, при задовільній серцевій діяльності хворим дозволяють уставати і ходити з 5-7-го дня захворювання. Важливо стежити за діяльністю сечового міхура і кишок. Слід регулярно повертати хворого, проводити дихальну гімнастику, масаж уражених кінцівок.

Профілактика мозкового інсульту


Профілактика мозкового інсульту передбачає систематичний нагляд за станом хворих із судинними захворюваннями; раціональну організацію режиму праці, харчування, відпочинку; оздоровлення умов праці і побуту, нормалізацію сну; забезпечення нормального психологічного стану хворого, раціонального і своєчасного лікування серцево-судинного захворювання, особливо гіпертонічної хвороби, атеросклерозу і цукрового діабету, запобігання прогресуванню судинного захворювання і повторним порушенням мозкового кровообігу.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus