Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Сальмонельоз
Сальмонельоз - гостра бактерійна хвороба, що перебігає з явищами гастроентериту та інтоксикації.
Етіологія сальмонельозу
Хворобу викликають бактерії роду Salmonella, яких налічують 2200 серозарів. Під час руйнування вони вивільнюють досить сильний ендотоксин. Бактерії стійкі у зовнішньому середовищі. У грунті, воді, випорожненнях, кормі для тварин вони можуть зберігатися від 5-10 днів до кількох років, у м'ясі - до півроку, на овочах і фруктах - декілька тижнів. При кип'ятінні гинуть миттєво.
Епідеміологія сальмонельозу
Головним джерелом інфекції служать велика рогата худоба, свині, домашня водоплавна птиця, в кишках яких досить часто можна виявити сальмонел. Ці тварини хворіють на сальмонельоз або ж є безсимптомними носіями збудника, виділяючи його з сечею, калом, молоком, слиною, носовим слизом. Додатковим джерелом інфекції може бути хвора людина або носій. Людина, заражається аліментарним шляхом, найчастіше через м'ясо, яйця, молоко і молочні продукти, овочі, фрукти, які не були достатньо термічно оброблені або ж інфікувалися під час приготування страви. В дитячих лікарнях трапляються спалахи сальмонельозу внаслідок контактно-побутового поширення інфекції (через іграшки, посуд, рушники, руки персоналу і матерів). Механічним переносником можуть бути мухи.
Сприйнятливість до сальмонельозу висока, особливо у дітей. Захворювання має літню сезонність. Рівень захворюваності в багатьох країнах зберігає тенденцію до зростання.
Патогенез сальмонельозу
З їжею або водою сальмонели потрапляють у тонку кишку, де занурюються у слизову оболонку та інтенсивно розмножуються, виділяючи ендотоксин. При цьому виникає неспецифічне запалення тканин. Частина токсинів усмоктується у кров, викликаючи інтоксикацію організму. Під впливом токсинів збільшується проникність ентероцитів, унаслідок чого в просвіт кишки надходить велика кількість води і солей. Такі зміни зумовлюють порушення водноелектролітного балансу і зневоднення організму. При тяжкій інтоксикації можливий розвиток інфекційно-токсичного шоку.
Сальмонельоз може супроводжуватися короткочасною або тривалою бактеріемією. З плином крові мікроби потрапляють у печінку, селезінку, мезентеріальні лімфовузли, де розмножуються і утворюють вогнище запалення. Така генералізація інфекції робить перебіг хвороби тяжчим і небезпечним для життя.
Клініка сальмонельозу
Тривалість інкубаційного періоду становить від 2-6 гад до 2-3 діб. Розрізняють такі клінічні форми сальмонельозу: гастроінтестинальну (гастритний, гастроентеритний, гастроентероколітний варіанти) і генералізовану (тифоподібний і септикопісмічний варіанти). Крім того, виділяють гостре, хронічне 1 транзиторнс бактсріоносійство.
Найчастіше (75-90 %) зустрічається гастроінтестикальна форма. ЇЇ клінічна картина складається з синдромів загальної інтоксикації і ураження травного каналу. Раптово підвищується температура тіла, з'являється біль голови, озноб, нудота, блювання, біль у животі, частіше в «сальмонельозному трикутнику» (у надчерев'ї, довкола пупка і правій здухвинній ділянці). Водночас або дещо пізніше приєднується пронос, спочатку каловий з смердючим запахом, а далі водянистий з домішками слизу і зеленуватим відтінком. Частота випорожнень досягає 10-15 на добу і більше. При профузних блюванні і проносі втрати рідини сягають 7-10 % маси тіла, в зв'язку з чим приєднуються судоми, ціаноз, розвивається шок. При дослідженні крові виявляють еритроцитоз (внаслідок згущення крові) і лейкоцитоз із зсувом формули вліво.
Генералізована форма починається частіше з ознак ураження травного каналу. Але досить швидко на перший план виходить тяжка інтоксикація організму з гарячкою, що досягає 39-40 °С. При септикопіємічному варіанті, крім того, виникають гнійні вогнища в різних органах. Збільшуються печінка і селезінка. Можуть приєднуватися септичний ендокардит, холецистохолангіт, гломерулонефрит, гнійний менінгіт. У таких випадках прогноз завжди серйозний.
При бактеріоносійстві клінічних ознак хвороби немає. його гостра форма спостерігається у реконвалесцентів і триває до 3 міс. Хронічне бактеріоносійство характеризується виділенням сальмонел понад 3 міс. Транзиторним вважають таке носійство, коли сальмонели виділені з калу лише 1-2 рази, а результати серологічних досліджень негативні.
Ускладнення: гіповолемічний шок, гостра серцева і ниркова недостатність, абсцеси внутрішніх органів, перитоніт тощо.
Діагностика сальмонельозу
Діагностика грунтується на клінічних, епідеміологічних і лабораторних даних. Беруть до уваги симптоми загальної інтоксикації, гастроентериту і зневоднення організму, зв'язок захворювання з вживанням недоброякісної їжі або страв, що були приготовані з порушенням санітарно-гігієнічних вимог. Матеріалом для бактеріологічного дослідження служать кал, блювотні маси, промивні води шлунка, кров хворого, залишки їжі. Для виявлення у крові антитіл до сальмонел використовують РИГА і РА.
Диференціюють сальмонельоз від харчових токсикоінфекцій, викликаних умовно-патогенними мікробами, ешерихіозу, дизентерії, загострення хронічного гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, панкреатиту, холециститу, отруєння грибами.
Лікування сальмонельозу
Більшість хворих слід госпіталізувати в інфекційний стаціонар. З дозволу епідеміолога виняток можуть становити дорослі з легкою формою сальмонельозу, які проживають в ізольованій квартирі з усіма зручностями та не належать до декретованої групи.
При гастроінтестинальній формі сальмонельозу треба якомога раніше ретельно промити шлунок і кишки, після чого ввести ентеросорбенти (мікросферичне активоване вугілля, ентеродез або полісорб) і дати тепле пиття. З метою відновлення водно-електролітного балансу всередину дають розчини глюкосолу або регідрону. При вираженому зневодненні проводять інфузійну терапію, використовуючи для цього квартасоль, трисоль, ацесоль. Хворим з тривалим проносом і генералізованим сальмонельозом призначають фурагін, фуразолідон, ентеросептол, левоміцетин, але вони малоефективні.
Реконвалесцентам в амбулаторних умовах роблять 1-2 посіви калу на сальмонели. Диспансерному нагляду підлягають лише особи з декретованих груп (працівники дошкільних дитячих закладів, військовослужбовці, діти тощо) протягом 3 міс зі щомісячним лікарським оглядом і проведенням бактеріологічних досліджень.
Профілактика сальмонельозу
За епідемічним осередком спостерігають 1 тиж. Проводять бактеріологічне дослідження решток підозрілих харчових продуктів, а також обстежують осіб, котрі їх приготували і спожили. Після госпіталізації хворого роблять заключну дезінфекцію, якщо ж він залишився вдома - поточну.
В Україні налагоджені систематична санітарно-ветеринарна експертиза на різницях і м'ясокомбінатах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних правил на харчових підприємствах і в торгівлі.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|