Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Рак молочної залози
Рак молочної залози - злоякісна пухлина, яка в структурі онкологічних хвороб жінок посідає перше місце. Серед причинних факторів передусім виділяють порушення ендокринних взаємозв'язків. Мастопатія, післяпологовий мастит і травми молочної залози, первинна неплідність, запізнілий початок менструації і менопаузи, пізній початок статевого життя і його нерегулярність, аборти, тривале застосування гормональних контрацептивів, перші пологи після ЗО років, відсутність лактації, обтяжена спадковість, гінекологічні захворювання, порушення функції щитовидної залози (гіпотиреоз), яєчників, наднирковиків; ожиріння, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет є факторами підвищеного ризику і відіграють значну роль у розвитку раку молочної залози.
клінічно розрізняють такі форми раку молочної залози: вузлуватий, дифузний, рак Педжета.
Клініка раку молочної залози
Клінічним проявом вузлуватої форми раку є поява щільного вузла в тій чи іншій ділянці молочної залози (частіше у верхньо-зовнішньому квадранті). При пальпації виявляють, що вузол чітко відмежований від оточуючих тканин, поверхня його горбиста; рухомість у молочній залозі обмежена. Досить часто спостерігаються шкірні ознаки: симптом зморшкуватості, втяжіння шкіри над пухлиною при спробі зміщення шкіри, симптом площинки. В пізніших стадіях раку з'являється симптом лимонної кірки над пухлиною й поза її межами; проростання шкіри пухлиною з утворенням виразки; потовщення, втяжіння і фіксація соска; деформація молочної залози, збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій і надключичній ділянках.
Терміном дифузний рак об'єднують набряково-інфільтративну, панцирну, мастито- і бешихоподібну форми раку молочної залози. Вони характеризуються швидким розвитком процесу як у самому органі, так і в навколишніх тканинах, поширеним лімфогенним і гематогенним метастазуванням.
Набряково-інфільтративна форма
Набряково-інфільтративна форма проявляється збільшенням молочної залози, пастозністю і набряклістю її шкіри. Може спостерігатися незначна гіперемія. Симптом лимонної кірки позитивний. Пухлинний вузол не визначається, а пальпується ущільнення типу інфільтрату без чітких контурів, яке розміщується в центральному відділі залози або поширюється на значну її частину. В регіонарних зонах пальпуються множинні метастатичні вузли.
Панцирний рак
Панцирний рак характеризується пухлинною інфільтрацією як самої тканини залози, так і всієї товщі шкіри і підшкірної основи. Залоза зменшується, підтягується догори, фіксується до грудної стінки. Інколи процес виходить за межі залози і поширюється на грудну стінку й протилежну молочну залозу. Шкіра стає щільною, пігментованою, нерухомою. На її поверхні з'являються множинні пухлинні вузлики, частина з яких вкривається виразками і кірочками.
Маститоподібний рак
Маститоподібний рак - молочна залоза збільшена, щільна, напружена, обмежено рухома відносно грудної стінки. Шкіра гіперемована, шкірна температура підвищена. Пухлина швидко інфільтрує всю тканину залози, поширюючись на шкіру, ретромамарну клітковину і грудні м'язи. З'являються множинні регіонарні метастази. Перебіг захворювання швидкий.
Бешихоподібний рак
Бешихоподібний рак проявляється дифузною пухлинною інфільтрацією молочної залози, при якій відбувається внутрішньошкірне поширення пухлини по лімфатичних щілинах. Шкіра залози вкривається рожевими плямами з нерівними, язикоподібними краями. За зовнішнім виглядом ці плями нагадують бешиху. Гіперемія може поширитися на шкіру грудної стінки. Здебільшого перебіг захворювання гострий, з високою температурою тіла (39-40 °С). Регіонарні метастази з'являються пізніше.
Рак Педжета
Рак Педжета - це своєрідна форма раку молочної залози, перебіг якої супроводжується ураженням соска й ареоли. Нерідко його приймають за екзему соска і призначають відповідне лікування. Виникає рак Педжета з епітелію молочних ходів соска. Процес розпочинається з появи на шкірі соска і ареоли сухих лусочок, щільних кірочок, тріщин, поверхневих ерозій з яскраво-червоною зернистою поверхнею, що мокне. Такий стан може тривати від декількох місяців до 3 років і більше. Інколи хвору турбують сверблячка, поколювання і біль у ділянці соска. З часом сосок стає плоским, втягується, деформується. В його основі з'являється щільний вузол, який інфільтрує сосок і поширюється на ареолу і в глиб залози В пахвовій ділянці можуть пальпуватися уражені метастазами лімфатичні вузли.
Діагностика раку молочної залози
Діагностика раку молочної залози грунтується на клінічних даних (огляд, пальпація) і результатах морфологічного, рентгенологічного, ультразвукового, термографічного й радіонуклідного методів дослідження.
При огляді необхідно звертати увагу на розміри і форму молочних залоз, рівень сосків, стан шкіри, соска та ареоли. Пальпацію молочних залоз проводять у положенні хворої стоячи і лежачи. Визначають стан сосків і ареоли, наявність потовщення або ущільнення, шкірних симптомів. Після поверхневої пальпації переходять до глибшого вивчення стану молочних залоз. Для цього ліву долоню підводять під залозу, а пальцями правої руки досліджують (промацують) всі ділянки залози з метою визначення глибоко розташованого ущільнення або пухлини. При цьому за наявності пухлини отримують дані про її форму, розміри, консистенцію, поверхню, зв'язок із оточуючими тканинами, рухомість. Заключним етапом клінічного обстеження є огляд і пальпація пахвових, підключичних і надключичних ділянок.
Цитологічний метод дослідження пунктатів, що отримані з пухлин за допомогою пункційної біопсії, а також виділень із сосків є необхідним заходом при підозрі на злоякісний процес у молочній залозі.
У випадках відсутності цитологічного підтвердження діагнозу раку показана біопсія - секторальна резекція молочної залози з гістологічним дослідженням препарату.
Рентгенологічне дослідження - один з основних методів діагностики різноманітних форм раку молочної залози. Мамографію проводять у двох проекціях - прямій та бічній. При цьому розрізняють первинні й вторинні ознаки злоякісності пухлини. Первинними ознаками є наявність тіні пухлини і мікрокальцинатів; вторинними - потовщення шкіри над пухлиною, ретракція соска, підсилення васкуляризації.
До контрастної мамографії (дуктографії) вдаються за наявності патологічних виділень із соска з метою діагностики кістозної мастопатії, внутрішньопротокової папіломи і внутрішньопротокового раку. Особливо цінною мамографія є при профілактичних оглядах жінок з груп ризику, оскільки вона дає змогу виявити доклінічні і початкові форми раку (діаметром до 1 см).
Термографія - високочутливий метод реєстрації інфрачервоного випромінювання. За його допомогою можна виявити різницю температури симетричних ділянок молочних залоз у межах 0,1-0,01 °С. За наявності злоякісної пухлини температурна різниця між здоровою і ураженою молочною залозою становить 1,5-2 °С. Цей показник використовують для діагностики ранніх форм раку молочної залози при профілактичних оглядах жінок.
Ультразвукова діагностика пухлин молочної залози грунтується на різниці ехографічного зображення тканин неоднакової щільності. Інформація, отримана при даному дослідженні, дає можливість об'єктивно судити про пухлинний процес, його локалізацію, форму і величину.
Використання радіонуклідного дослідження для розпізнавання пухлин молочних залоз грунтується на підвищеному поглинанні раковими клітинами порівняно з нормальними деяких речовин (фосфору, галію цитрату, технецію та ін.). Через деякий час після введення в організм зазначених радіоактивних препаратів за допомогою лічильника визначають величину їх накопичення в молочних залозах. Доцільнішим виявилось застосування даного методу для діагностики метастазів раку молочної залози в кістках, печінці і лімфатичних вузлах.
Лікування раку молочної залози
Лікування раку молочної залози носить індивідуальний характер. Вибір методу лікування передусім залежить від стадії захворювання, форми росту пухлини, її морфологічних особливостей (темп росту, ступінь злоякісності тощо), віку хворої, стану її репродуктивної функції, супутньої патології. Воно включає низку послідовних заходів і, як правило, буває комбінованим і комплексним. У ранніх стадіях, а також при вузлуватих формах і зовнішніх локалізаціях пухлини виконують економні операції на молочній залозі (радикальна секторальна резекція, квадрантектомія) з післяопераційним опроміненням залишеної частини залози. У решті випадків методом вибору є повне видалення молочної залози разом із регіонарними лімфатичними вузлами. Цю операцію доповнюють перед- або післяопераційною променевою терапією.
В подальшому хворі отримують цитостатичні препарати.
У випадках задавненої хвороби і при деяких клінічних формах раку, що характеризуються агресивністю (мастито-, бешихоподібний, панцирний, набряковий), показане консервативне лікування - променева, хіміо- та гормонотерапія.
Прогноз при раку молочної залози
.Ефективність терапії залежить від того, в якій стадії захворювання розпочате лікування. Після комбінованого лікування 5-річна тривалість життя становить 50-60 %.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|