міжнародна назва: etionamide;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовті, круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою;

склад: 1таблетка містить етіонаміду 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль, повідон, натрію бензоат, магнію стеарат, тальк очищений, аеросил, шелак, титану діоксид, заліза оксид жовтий, целюлози ацетат фталат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на мікобактерії. Похіднітіокарбоміду. Код АТС J04A D03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Механізм дії на сьогодні не повністю відомий. Загалом відомо, що етионамід пригнічує синтез білків мікобактерій. Має бактеріостатичну дію на M. Tuberculosis. Посилює фагоцитоз у місці туберкульозного запалення, що приводить до його розсмоктування. У процесі лікування туберкулостатична активність етионаміду зменшується.

Фармакокінетика. Після прийому всерединуетинамід легко і майже повністю (80 %) всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Період напів виведення становить 2 год., пік рівня в сироватці крові досягається між 90-180 хв. Після прийому дози. Швидко розподіляється у тканинах, у незначній кількості (10 %) зв’язується з білками. Метаболізується в печінці доS-оксиду, який сам може проявляти інгібуючу та бактерицидну активність. Виводиться з сечею та фекаліями.

Показання для застосування. Туберкульоз (легеневої і поза легеневої локалізації), при надмірній чутливості або неефективності препаратів першого ряду; застосовують тільки у складі комбінованої терапії.

Спосіб застосування та дози. Дорослим і дітям старше 12 років призначають у початковій дозі 250 мг на добу, через 5 днів дозу збільшують до 500 мг на добу, ще через 5днів до 750-1000 мг на добу.

Тільки за призначенням лікаря дітям призначають по 10-20 мгна кілограм на день, двома рівними дозами.

Етинамід слід приймати разом з їжею, запиваючи невеликою кількістю води.

Побіч надія. Можевідчуватись металевий присмак у роті, нудота, блювання, діарея, біль у животі, гіперсалізація, порушення функції печінки, анорексія, неврит, головний біль, запаморочення, слабкість, психоз; гіпоглікемія, гіпотериоз, порушення зору, ортостатична гіпотензія; тромбоцит опенія, імпотенція; гінекомастія; алергічні реакції: почервоніння шкіри, шкірний висип, свербіж, лихоманка.

Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату, цукровий діабет, тяжкі порушення функції печінки і нирок, вагітність і період лактації.

Передозування. Специфічного антидоту не має. Призначають симптоматичне лікування.

Особливості застосування. З обережністю потрібно приймати препарат хворим з психічними відхиленнями. Перед призначенням етионаміду слід перевірити чутливість виділеної культури M. Tuberculosis до етионаміду.

Перед початком лікування те через 2-4 тижні лікування необхідно контролю вати активність трансаміназ печінки. Під час лікування етионамідомпотрібно призначати піридоксин для попередження розвитку невриту.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні етіонаміду та пероральних гіпоглікемізуючих препаратів підсилюється дія останніх.

При застосуванні одночасно з циклосерином підвищується ризик виникнення нейротоксичних побічних ефектів (особливо у хворих з психічними відхиленнями).

Необхідно уникати одночасного призначення інших гепатотоксичнихпрепаратів.

Етионамід призначають у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами, але не слід вживати разом з протионамідом.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ⁰С.

Термін придатності – 3 роки.