Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Ліки та препарати







Кларицит

ТОВ “Фарма Старт”, Україна


Кларицит

Код: J01FA09

Протимікробні


Інструкція


Склад:

діюча речовина: Сlarithromycin;

1 таблетка містить кларитроміцину 250 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль преже латинізований, натрію кроскармелоза, тальк, магнію стеарат, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, покриття для нанесення оболонки Opadry II Yellow.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди. Кларитроміцин. Код АТС J01FA09.

Клінічні характеристики.

Показання.

Інфекції, спричинені чутливими до Кларитроміцину мікро організмами:

- інфекції ЛОР–органів (фарингіт, синусит, тонзиліт);

- інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія не госпітальна, госпітальна);

- інфекції шкіри та м’яких тканин (фолікуліт, бешихове запалення, стрептодермія, стафілодермія);

- поширені або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені чутливими до дії препарату мікобактеріями, у тому числі і у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з кількістю CD4 лімфоцитів, що менша або дорівнює 100/мм3;

одонтогенні інфекції.

Кларицит одночасно застосовують з препаратами для пригнічення кислотності шлункового соку для ерадикації H.pylori при лікуванні дуоденальної виразки.

Протипоказання.

Кларицит протипоказаний пацієнтам, які мають підвищену чутливість до макролідів. У разі виникнення алергічних реакцій або реакції підвищеної чутливості необхідно проводити невідкладну підтримуючу терапію.

Спосіб застосування та дози.

Для дорослих і дітей у віці від 12 років середня доза для прийому внутрішньо становить 250 мг 2 рази на добу. У разі потреби Кларицит можна призначати по 500 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування – 5 – 14 днів, за винятком не госпітальної пневмонії і синуситу, що потребують лікування протягом 6 – 14 днів.

Дозування для пацієнтів з ураженнями нирок і печінки визначає лікар відповідно до ступеня недостатності функції.

Хворим з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв.) дозу Кларициту слід коректувати. Пропонуються наступні дози:

Доза при кліренсі креатині ну >30 мл/хв. Скоректована доза при кліренсі креатині ну <30 мл/хв.
По 500 мг 2 рази на добу Навантажувальна доза – 500 мг, потім по 250 мг 2 рази на добу
По 250 мг 2 рази на добу 250 мг 1 раз на добу
При лікуванні мікобактеріальних інфекцій рекомендована доза для дорослих становить 500 мг 2 рази на добу.

Лікування поширених мікобактеріальних інфекцій у хворих на СНІД потрібно продовжувати до поліпшення клінічного і мікро біологічного стану. Кларицит застосовують разом з іншими антимікробними препаратами.

Лікування не туберкульозних мікобактеріальних інфекцій слід подовжувати за рішенням лікаря.

Рекомендована доза для профілактики мікобактеріальних інфекцій – 500 мг 2 рази на добу.

Для лікування одонтогенних інфекцій рекомендована доза – 250 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.

Для ерадикації H.pylori пропонуються наступні схеми лікування.

Схема лікування трьома препаратами:

500 мг Кларициту 2 рази на добу одночасно з прийомом відповідної дози інгібітору протонної помпи (наприклад, лансопразолу, пантопразолу, омепразолу) та 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу протягом 10 днів.

Схема лікування двома препаратами:

500 мг Кларициту 3 рази на добу одночасно з прийомом відповідної дози інгібітору протонної помпи (наприклад, пантопразолу, омепразолу) протягом 14 днів, потім приймати інгібітор протонної помпи (пантопразол, омепразол) у відповідній дозі протягом наступних 14 днів.

Побічні реакції.

Можливі нудота, блювання, зміни смаку, біль в епігастральній ділянці, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції (кропив’янка, висипання на шкірі, у поодиноких випадках – анафілактичний шок і синдром Стівенса-Джонсона); тимчасові побічні ефекти з боку ЦНС (головний біль, запаморочення, відчуття тривоги, безсоння, тривожні сновидіння, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, психози та деперсоналізація); глосит, стоматит, грибкове ураження слизової рота та знебарвлення язика; гіпоглікемія; лейкопенія і тромбоцит опенія; псевдомембранозний коліт. Подібно до інших макролідних антибіотиків при застосуванні Кларициту можливі пролонгація QT-інтервалу, тахікардія і тріпотіння/мерехтіння шлуночків.

Під час лікування Кларицитом можуть виникнути суперінфекції, спричинені резистентними бактеріями або грибками; у такому разі необхідно відмовитися від лікування препаратом.

Передозування.

При передозуванні можливі шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея), порушення психічного стану, гіпокаліємія, гіпоксемія.

Терапевтичні заходи при передозуванні спрямовані на видалення речовини з організму за допомогою промивання шлунка зондом та проведення загальних підтримуючих заходів. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз малоефективні.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Під час вагітності призначають препарат тільки після ретельної оцінки співвідношення користі і ризику, особливо у перший триместр вагітності. Дані про застосування препарату в період лактації відсутні. Кларицит і його активний метаболіт виявляються у грудному молоці.

Діти.

Дітям до 3 років препарат у цій лікарській формі не призначають. Дітям з 4 до 12 років препарат призначають у добовій дозі 7,5 мг/кг маси тіла; максимальна добова доза – 500 мг, тривалість курсу лікування – 7 – 10 днів.

Особливості застосування.

Кларицит слід з обережністю приймати хворим з порушеннями функцій печінки та/або нирок, а також пацієнтам літнього віку.

Препарат можна приймати з їжею. Прийом з їжею зменшує швидкість, але не ступінь всмоктування.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не встановлений.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

При одночасному застосуванні Кларициту з теофіліном, карбамазепіном, астемізолом, алкалоїдами ріжків, тріазоламом, мідазоламом, циклоспорином спостерігається підвищення вмісту останніх у плазмі крові.

Одночасне застосування Кларициту та терфенадину призводило до підвищення у 2 – 3 рази концентрації кислого метаболіту терфенадину в сироватці крові, а також подовження інтервалу QT на ЕКГ, що не супроводжувалось появою клінічно значущих симптомів. Одночасного застосування цих препаратів слід уникати.

Одночасне застосування Кларициту з цизапридом, пімозидом може призвести до подовження інтервалу QT та серцевої аритмії.

При одночасному застосуванні Кларициту з хінідином або дизопірамідом можливі випадки мерехтіння/тріпотіння шлуночків. Потрібен контроль рівня цих препаратів у крові під час лікування Кларицитом.

При прийомі Кларициту одночасно з дигоксином може підвищуватись концентрація дигоксину в сироватці крові, що вимагає в таких випадках контролю за її рівнем.

При одночасному застосуванні Кларициту і рифамбутину або рифампіцину концентрація Кларициту у сироватці крові зменшується (більш як на 50 %).

При одночасному застосуванні з Кларицитом дія варфарину посилюється. Тому хворим, які приймають варфарин, необхідно контролю вати протромбі новий час.

При одночасному прийомі Кларициту та інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, наприклад лов астатину або симвастатину, дуже рідко спостерігався рабдоміоліз.

Одночасне застосування Кларициту та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами може спричинити зниження постійних рівнів зидовудину в крові. Але така взаємодія не спостерігається у ВІЛ-інфікованих дітей при одночасному застосуванні Кларициту у вигляді суспензії та зидовудину або дидеоксинозину.

Ритонавір сповільнює метаболізм Кларициту.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кларицит – антибіотик групи макролідів, напівсинтетичне похідне еритроміцину. Змінена структура молекули робить препарат більш біодоступним, стабільним у кислому середовищі, підвищує концентрацію у тканинах, розширює антимікробний спектр, подовжує період напів виведення, що дає змогу призначати препарат один раз на день і тим самим поліпшувати процес лікування хворих. Препарат пригнічує в мікробній клітині синтез білка, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій.

Кларицит активний відносно більшості штамів таких мікро організмів:

– аеробних грам позитивних – Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, альфа-гемолітичних стрептококів (група viridans), Streptococcus pneumoniae, Streptococci (груп C, F, G), Listeria monocytogenes;

– аеробних грам негативних – Haemophilus influenzae (parainfluenzae), Neisseria gonorrhoeae, Helicobacter pylori, Legionella pneumophila, Moraxella (Branhamella) catarrhalis;

– мікобактерій – Mycobacterium leprae, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium kansasii, комплексу Mycobacterium avium, до складу якого входять Mycobacterium avium i Mycobacterium intracellulare;

– інших мікро організмів – Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumonіae (trachomatis), Campylobacter jejuni, Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum.

Продукція бета-лактамази не позначається на активності препарату.

Фармакокінетика. Після перорального прийому Кларицит швидко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації через 2 – 3 години. Біологічна доступність становить приблизно 68%. Після абсорбції препарат проникає у більшість тканин, крім ЦНС. У тонзилярній і легеневій тканинах спостерігаються вищі концентрації препарату, ніж в інших тканинах; концентрації в тканинах вищі, ніж у сироватці.

З білками зв’язується 80 % препарату. Метаболізується печінкою з утворенням основного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину, що має таку ж або на 1 – 2 порядки меншу (залежно від виду мікро організму) протимікробну активність, ніж незмінена речовина. Екскретується із сечею – 36 % дози, із калом – 52 %. Період напів виведення залежить від дози: при дозі 250 мг кожні 12 годин – 3 – 4 години, при дозі 500 мг кожні 12 годин – 5 – 7 годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

Таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору, круглої форми, з рискою.

Несумісність.

Невідома.

Термін придатності.

Термін придатності становить 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігають у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі від 15 °С до 25 °С.

Упаковка. По 7 таблеток, вкритих оболонкою, у контурній чарунковій упаковці;

1 або 2 контурні чарункові упаковки у пачці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ “Фарма Старт”.

Місцезнаходження. Україна, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.

Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus