- поширені або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені чутливими до дії препарату мікобактеріями, у тому числі і у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з кількістю CD4 лімфоцитів, що менша або дорівнює 100/мм3;
одонтогенні інфекції.
Кларицит одночасно застосовують з препаратами для пригнічення кислотності шлункового соку для ерадикації H.pylori при лікуванні дуоденальної виразки.
Протипоказання.
Кларицит протипоказаний пацієнтам, які мають підвищену чутливість до макролідів. У разі виникнення алергічних реакцій або реакції підвищеної чутливості необхідно проводити невідкладну підтримуючу терапію.
Спосіб застосування та дози.
Для дорослих і дітей у віці від 12 років середня доза для прийому внутрішньо становить 250 мг 2 рази на добу. У разі потреби Кларицит можна призначати по 500 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування – 5 – 14 днів, за винятком не госпітальної пневмонії і синуситу, що потребують лікування протягом 6 – 14 днів.
Дозування для пацієнтів з ураженнями нирок і печінки визначає лікар відповідно до ступеня недостатності функції.
Хворим з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв.) дозу Кларициту слід коректувати. Пропонуються наступні дози:
Доза при кліренсі креатині ну >30 мл/хв. Скоректована доза при кліренсі креатині ну <30 мл/хв.
По 500 мг 2 рази на добу Навантажувальна доза – 500 мг, потім по 250 мг 2 рази на добу
По 250 мг 2 рази на добу 250 мг 1 раз на добу
При лікуванні мікобактеріальних інфекцій рекомендована доза для дорослих становить 500 мг 2 рази на добу.
Лікування поширених мікобактеріальних інфекцій у хворих на СНІД потрібно продовжувати до поліпшення клінічного і мікро біологічного стану. Кларицит застосовують разом з іншими антимікробними препаратами.
Лікування не туберкульозних мікобактеріальних інфекцій слід подовжувати за рішенням лікаря.
Рекомендована доза для профілактики мікобактеріальних інфекцій – 500 мг 2 рази на добу.
Для лікування одонтогенних інфекцій рекомендована доза – 250 мг 2 рази на добу протягом 5 днів.
Для ерадикації H.pylori пропонуються наступні схеми лікування.
Схема лікування трьома препаратами:
500 мг Кларициту 2 рази на добу одночасно з прийомом відповідної дози інгібітору протонної помпи (наприклад, лансопразолу, пантопразолу, омепразолу) та 1000 мг амоксициліну 2 рази на добу протягом 10 днів.
Схема лікування двома препаратами:
500 мг Кларициту 3 рази на добу одночасно з прийомом відповідної дози інгібітору протонної помпи (наприклад, пантопразолу, омепразолу) протягом 14 днів, потім приймати інгібітор протонної помпи (пантопразол, омепразол) у відповідній дозі протягом наступних 14 днів.
Побічні реакції.
Можливі нудота, блювання, зміни смаку, біль в епігастральній ділянці, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції (кропив’янка, висипання на шкірі, у поодиноких випадках – анафілактичний шок і синдром Стівенса-Джонсона); тимчасові побічні ефекти з боку ЦНС (головний біль, запаморочення, відчуття тривоги, безсоння, тривожні сновидіння, дзвін у вухах, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, психози та деперсоналізація); глосит, стоматит, грибкове ураження слизової рота та знебарвлення язика; гіпоглікемія; лейкопенія і тромбоцит опенія; псевдомембранозний коліт. Подібно до інших макролідних антибіотиків при застосуванні Кларициту можливі пролонгація QT-інтервалу, тахікардія і тріпотіння/мерехтіння шлуночків.
Під час лікування Кларицитом можуть виникнути суперінфекції, спричинені резистентними бактеріями або грибками; у такому разі необхідно відмовитися від лікування препаратом.
Передозування.
При передозуванні можливі шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея), порушення психічного стану, гіпокаліємія, гіпоксемія.
Терапевтичні заходи при передозуванні спрямовані на видалення речовини з організму за допомогою промивання шлунка зондом та проведення загальних підтримуючих заходів. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз малоефективні.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Під час вагітності призначають препарат тільки після ретельної оцінки співвідношення користі і ризику, особливо у перший триместр вагітності. Дані про застосування препарату в період лактації відсутні. Кларицит і його активний метаболіт виявляються у грудному молоці.
Діти.
Дітям до 3 років препарат у цій лікарській формі не призначають. Дітям з 4 до 12 років препарат призначають у добовій дозі 7,5 мг/кг маси тіла; максимальна добова доза – 500 мг, тривалість курсу лікування – 7 – 10 днів.
Особливості застосування.
Кларицит слід з обережністю приймати хворим з порушеннями функцій печінки та/або нирок, а також пацієнтам літнього віку.
Препарат можна приймати з їжею. Прийом з їжею зменшує швидкість, але не ступінь всмоктування.
Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не встановлений.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.
При одночасному застосуванні Кларициту з теофіліном, карбамазепіном, астемізолом, алкалоїдами ріжків, тріазоламом, мідазоламом, циклоспорином спостерігається підвищення вмісту останніх у плазмі крові.
Одночасне застосування Кларициту та терфенадину призводило до підвищення у 2 – 3 рази концентрації кислого метаболіту терфенадину в сироватці крові, а також подовження інтервалу QT на ЕКГ, що не супроводжувалось появою клінічно значущих симптомів. Одночасного застосування цих препаратів слід уникати.
Одночасне застосування Кларициту з цизапридом, пімозидом може призвести до подовження інтервалу QT та серцевої аритмії.
При одночасному застосуванні Кларициту з хінідином або дизопірамідом можливі випадки мерехтіння/тріпотіння шлуночків. Потрібен контроль рівня цих препаратів у крові під час лікування Кларицитом.
При прийомі Кларициту одночасно з дигоксином може підвищуватись концентрація дигоксину в сироватці крові, що вимагає в таких випадках контролю за її рівнем.
При одночасному застосуванні Кларициту і рифамбутину або рифампіцину концентрація Кларициту у сироватці крові зменшується (більш як на 50 %).
При одночасному застосуванні з Кларицитом дія варфарину посилюється. Тому хворим, які приймають варфарин, необхідно контролю вати протромбі новий час.
При одночасному прийомі Кларициту та інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, наприклад лов астатину або симвастатину, дуже рідко спостерігався рабдоміоліз.
Одночасне застосування Кларициту та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами може спричинити зниження постійних рівнів зидовудину в крові. Але така взаємодія не спостерігається у ВІЛ-інфікованих дітей при одночасному застосуванні Кларициту у вигляді суспензії та зидовудину або дидеоксинозину.
Ритонавір сповільнює метаболізм Кларициту.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кларицит – антибіотик групи макролідів, напівсинтетичне похідне еритроміцину. Змінена структура молекули робить препарат більш біодоступним, стабільним у кислому середовищі, підвищує концентрацію у тканинах, розширює антимікробний спектр, подовжує період напів виведення, що дає змогу призначати препарат один раз на день і тим самим поліпшувати процес лікування хворих. Препарат пригнічує в мікробній клітині синтез білка, взаємодіючи з 50S рибосомальною субодиницею бактерій.
Кларицит активний відносно більшості штамів таких мікро організмів:
– мікобактерій – Mycobacterium leprae, Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium kansasii, комплексу Mycobacterium avium, до складу якого входять Mycobacterium avium i Mycobacterium intracellulare;
Продукція бета-лактамази не позначається на активності препарату.
Фармакокінетика. Після перорального прийому Кларицит швидко абсорбується, досягаючи максимальної концентрації через 2 – 3 години. Біологічна доступність становить приблизно 68%. Після абсорбції препарат проникає у більшість тканин, крім ЦНС. У тонзилярній і легеневій тканинах спостерігаються вищі концентрації препарату, ніж в інших тканинах; концентрації в тканинах вищі, ніж у сироватці.
З білками зв’язується 80 % препарату. Метаболізується печінкою з утворенням основного метаболіту 14-гідроксикларитроміцину, що має таку ж або на 1 – 2 порядки меншу (залежно від виду мікро організму) протимікробну активність, ніж незмінена речовина. Екскретується із сечею – 36 % дози, із калом – 52 %. Період напів виведення залежить від дози: при дозі 250 мг кожні 12 годин – 3 – 4 години, при дозі 500 мг кожні 12 годин – 5 – 7 годин.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
Таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору, круглої форми, з рискою.
Несумісність.
Невідома.
Термін придатності.
Термін придатності становить 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігають у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі від 15 °С до 25 °С.
Упаковка. По 7 таблеток, вкритих оболонкою, у контурній чарунковій упаковці;
1 або 2 контурні чарункові упаковки у пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ “Фарма Старт”.
Місцезнаходження. Україна, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8.