Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТС J01F A09.
Клінічні характеристики.
Показання. Інфекції, спричинені чутливими до кларитроміцину мікро організмами, в т. ч. верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (ларингіт, фарингіт, тонзиліт, синусит); нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія); інфекції шкіри та м`яких тканин (фолікуліт, фурункульоз, імпетиго, інфекція при пораненні); інфекції сечостатевої системи, викликані Mycobacterium avium, Chlamydia trachomatis; інфекції травного тракту, асоційовані з Helicobacter pylori (у складі комбінованих ерадикаційних схем).
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, інших макролідних антибіотиків. Одночасний прийом із похідними ріжків та з препаратами цизапридом, пімозидом, терфенадином, астемізолом та іншими макролідами. Тяжка ниркова та печінкова недостатність. Дитячий вік до 12 років.
Спосіб застосування та дози. Дозування та тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу хвороби. Звичайна доза для дорослих і дітей, старших 12 років, становить 250 мг двічі на добу, курс лікування - 7 днів. У разі тяжких інфекцій доза може бути збільшена до 500 мг двічі на добу, застосовують протягом 14 днів.
При пептичній виразці шлунка та дванадцяти палої кишки для ерадикації Helicobacter pylori призначають 500 мг кларитроміцину двічі на добу у комбінації з інгібіторами протонної помпи.
Схема лікування трьома препаратами: 500 мг кларитроміцину двічі на добу, одночасно з прийомом інгібітору протонної помпи (лазопразол, пантопразол, омепразол) у відповідній дозі, амоксицилін 1000 мг двічі на добу протягом 7 або 10 днів.
Схема лікування двома препаратами: 500 мг кларитроміцину тричі на добу, одночасно з прийомом інгібітору протонної помпи (пантопразол, омепразол) у відповідній дозі, протягом 14 днів, потім приймати інгібітор протонної помпи (наприклад пантопразол, омепразол) у відповідній дозі, протягом слідуючих 14 діб.
У хворих з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатині ну менше ніж 30 мл/хв) препарат у даній дозировці не застосовується.
Побічні реакції.
З боку травного тракту: нудота, блювання, диспепсія, пронос, біль у животі. Рідко - стоматит, глосит.
Алергічні реакції: рідко - шкірні висипи, кропив’янка; в поодиноких випадках – анафілактоїдні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, оборотні зміни кольору язика.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, тривога, нічні жахи, галюцинації, психози, погіршення слуху (відновлюється після припинення терапії) та смаку.
З боку печінки: як і при застосуванні інших макролідів була відмічена печінкова дисфункція. Цей процес оборотний. Може спостерігатися порушення печінкової проби, гепатит і холестаз. Дисфункція може носити тяжкий характер, спричинити летальний кінець.
Інші небажані ефекти: мікоз ротової порожнини. В поодиноких випадках – псевдомембранозний коліт.
Передозування. При передозуванні можливі порушення з боку системи травлення (нудота, блювання, пронос), порушення психічного стану, параної дна поведінка, гіпокаліємія. Рекомендується: промивання шлунка, симптоматична терапія. Препарат не виводиться з організму шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Не слід приймати препарат в період вагітності, за винятком випадків, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. На час лікування годування груддю припинити.
Діти. Не рекомендується застосовувати дітям віком молодше 12 років.
Особливості застосування. З обережністю слід призначати хворим з порушенням функції печінки та нирок. При тривалому або повторному застосуванні Клеримеду внаслідок збільшення кількості резистентних бактерій або грибів можливий розвиток суперінфекції. В такому разі прийом Клеримеду слід припинити і застосувати відповідну терапію. Можливий розвиток резистентності Н. Pylori до кларитроміцину.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі з препаратами, які метаболізуються системою цитохрому Р450, таких як циклоспорин, дизопірамід, алкалоїди ріжків, лов астатин, мідазолам, фенітоїн, триазолам, варфарин, може підвищувати рівень цих препаратів у плазмі. Також можливе підвищення плазмових рівнів теофіліну та карбамазепіну при одночасному прийомі з Клеримедом.
При одночасному прийомі кларитроміцину та варфарину можливе посилення дії варфарину.
Одночасний прийом кларитроміцину та дигоксину може призвести до підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові та посилення його терапевтичних та побічних ефектів.
При одночасному застосуванні кларитроміцину та зидовудину у ВІЧ-інфікованих хворих можливе зниження постійної концентрації зидовудину, тому слід приймати препарат з інтервалом в 1-2 години.
Одночасний прийом кларитроміцину з омепразолом або ранітидином може призвести до підвищення їх концентрації в плазмі крові, але зниження доз не потрібне.
Тому хворі, які приймають лікарські препарати в таких комбінаціях, повинні перебувати під клінічним наглядом; у разі необхідності слід змінити схему лікування.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кларитроміцин – напівсинтетичний антибіотик групи макролідів, є похідним еритроміцину А. Чинить антибактеріальну дію шляхом пригнічення білкового синтезу за рахунок зв’язування з 5ОS рибосомною субодиницією чутливих бактерій.
Фармакокінетика. Кларитроміцин швидко і добре всмоктується після перорального прийому. Мікро біологічно активний 14-гідроксикларитроміцин утворюється при першому проходженні через печінку. Прийом їжі суттєво не впливає на біодоступність препарату. Хоча фармакокінетика кларитроміцину не лінійна, стабільна концентрація досягається протягом 2 днів застосування препарату. Після всмоктування кларитроміцин швидко проникає в тканини організму. Концентрація кларитроміцину в тканинах у 7 разів вища, ніж у плазмі. У терапевтичних дозах він зв’язується з білками плазми на 80 %. Період напів виведення залежить від прийнятої дози препарату і складає 5 – 7 годин. Кларитроміцин метаболізується в печінці. Основним його метаболітом є 14-гідрокси-N-десметил-кларитроміцин. Виводиться з організму з сечею 15 – 36 % незміненого препарату і 10 – 15 % у вигляді метаболіту. Більшість залишку дози видаляється з фекаліями (52 %), переважно з жовчю. Проходить через плацентарний бар’єр.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: двоопуклі таблетки овальної форми, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, розмір ядра - приблизно 19 х 10 мм; товщина - 5,43 – 6,37 мм;
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі до 30 º С в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Упаковка. 2 блістери по 7 таблеток.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Медокемі ЛТД.
Місцезнаходження. Вул. Константинуполес 1-10, Лімассол, 51409, Кіпр (Європа).