Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Хвороби








Хронічний коліт

Категорія: 

Хронічний коліт - тривале запалення товстої кишки з рецидивуючим перебігом. Часто супроводжується запаленням тонкої кишки (ентероколіт) і шлунка (гастроентероколіт). Хворобу можуть спричинити збудники кишкових інфекцій, умовно-патогенна флора, амеби, балантидії, гельмінти тощо. Велику роль відіграють аліментарний і токсичний фактори, супутня патологія внутрішніх органів (гастрити, панкреатити, хронічний ентерит), вживання лікарських препаратів (медикаментозний коліт), алергія, механічне подразнення стінки товстої кишки, зловживання проносними засобами і клізмами.

Клініка хронічного коліту


Хворі скаржаться на закреп або пронос («овечий кал», наявність у випорожненнях слизу у вигляді пластівців, циліндрів, вузьких стрічок), біль у різних відділах живота, часом болючі тенезми, метеоризм. Закреп і пронос можуть чергуватися. Після дефекації у хворого залишається відчуття неповного випорожнення. Несправжні позиви до дефекації супроводжуються відходженням газу і виділенням грудок калу, покритих тяжами слизу з прожилками крові, або відходженням слизу у вигляді плівок. Біль, як правило, тупий, ниючий, локалізується переважно в бокових і нижніх відділах живота, підсилюється після їди і перед дефекацією. При спастичному коліті біль має спастичний характер (стихає під дією тепла), може супроводжуватися відходженням газів або виникненням позивів до дефекації. На клінічну картину хронічного коліту кладуть відбиток супутні хвороби. Виникають диспепсичні явища, порушується апетит, з'являються відрижка, нудота, часом блювання, печія, гіркий присмак у роті. Хворого турбують головний біль, швидка втомлюваність, поганий сон, субфебрилітет. Під час поверхневої пальпації виявляють ділянки болючості черевної стінки, переважно за ходом товстої кишки. При глибокій пальпації визначають значну болючість уражених відтинків товстої кишки. Вони спазмовані, чергуються із розширеними відтинками, наповненими щільним або рідким вмістом, в яких підсилюється бурчання.

Кал твердий або рідкий, смердючий, містить велику кількість слизу та лейкоцитів, неперетравленої клітковини і внутрішньоклітинного крохмалю, а також еритроцити (при ерозивних і виразкових формах). При мікроскопічному дослідженні виявляють дисбактеріоз. Розрізняють такі стадії дисбактеріозу: 1) зменшення числа біфідо- і лактобактерій; 2) збільшення кількості кишкової палички, ентерококів, поява гемолітичних і лактозонегативних ентеробактерій; 3) велике число гемолітичних колібактерій, стафілококів, стрептококів; 4) крім змін, характерних для попередніх стадій, знаходять велику кількість умовно-патогенних мікроорганізмів підвищеним вмістом протея, синьогнійної палички тощо.

Виділяють чотири форми проктосигмоїдиту: а) катаральну (слизова оболонка гіперемована, судинний малюнок підсилений); б) ерозивну (невелика кількість геморагій та ерозій на тлі гіперемованої слизової оболонки; в) атрофічну (слизова оболонка стоншена, гладенька, блідо-рожевого кольору); г) запалення слизової оболонки з переважанням набряку (судинний малюнок відсутній, слизова оболонка тьмяна, набрякла, місцями зерниста). З допомогою колоноскопії виявляють форму запалення слизової оболонки товстої кишки на всьому її протязі: катаральне, гнійне, фібринозне, некротично-виразкове. При дослідженні крові визначають лейкоцитоз із зсувом вліво, підвищення ШОЕ. При алергічному коліті виявляють кристали Шарко-Лейдена у калі. Бактеріологічні дослідження калу і серологічні реакції застосовують з метою виявлення хронічної дизентерії.

Лікування хронічного коліту


Показана діста N9 2, 4, 4а, 46 (харчування часте, невеликими порціями, в період загострення хвороби необхідно зменшити кількість вуглеводів і жирів), вітаміни (аскорбінова кислота, тіамін, піридоксин, ціанокобаламін). При загостренні призначають антибіотики широкого спектра дії (тетрациклін, левоміцетин та ін.) або сульфаніламідні препарати. Досить ефективні ентеросептол (по 0,25-0,5 г З рази на день), інтестопан. Корисні колібактерин, біфікол, лактобактерин, біфідумбактерин (по 6-10 доз на день). Для підвищення реактивності організму застосовують екстракт алое (по 1 мл 1 раз на добу, 10-15 ін'єкцій), пелоїдин (всередину по 40-50 мл 2 рази щодня за 1-2 год до іди або в клізмах по 100 мл 2 рази на день, 10-15 днів). При проносі вживають в'яжучі, обволікаючі засоби (вісмуту нітрат основний, каолін, тансал), настої і відвари рослин, що містять дубильні речовини (трава звіробою, плоди чорниці). Якщо пронос обумовлений секреторною недостатністю шлунка, підшлункової залози, то призначають ферментні препарати (ацидин-пепсин, фестал, панкреатин). Холіно- і спазмолітичні препарати рекомендують при спастичному коліті. Обов'язково проводять лікування супутньої патології. Фізіотерапевтичні засоби: грязьові аплікації, діатермія тощо. Курортне лікування - Моршин, Миргород, Одеса, Феодосія.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus