Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Хвороби








Травми черепа і головного мозку

Категорія: 

Розрізняють закриті і відкриті черепно-мозкові травми (ЧМТ). Кожний з цих різновидів ЧМТ поділяють на 3 групи. До закритих ЧМТ належать струс головного мозку (легкі та виразні клінічні прояви); забій головного мозку (легкий, середньої тяжкості, тяжкий); стиснення головного мозку. Відкриті ЧМТ (поранення): поранення м'яких тканин; непроникаючі поранення (екстрадуральні), при яких цілість твердої мозкової оболонки не порушена; проникаючі поранення (інтрадуральні), які характеризуються ушкодженням мозкової оболонки.
Вогнепальні поранення ще поділяють на дотичні, наскрізні, сліпі. Залежно від локалізації перелому черепа виділяють переломи його склепіння й основи.
Симптоми закритої ЧМТ можуть бути загальними (загальномозковими) та місцевими (вогнищевими). Загальномозкові симптоми такі: непритомність, після виходу зі стану непритомності хворі скаржаться на біль голови, блювання, запаморочення, оглушеність; пульс сповільнений (брадикардія). Вогнищеві симптоми різні: параліч, парези, порушення чутливості, зору. Глибина непритомності та її тривалість дають змогу розрізняти такі стани свідомості при травмах черепа: оглушення (помірне, глибоке), сопор, кома (помірна, глибока), кома запорогова.

Струс головного мозку


Легка форма струсу характеризується короткочасним станом непритомності (1-Юхв), болем голови, нудотою, блюванням, шумом у вухах, брадикардією. При тяжкому ступені ураження тривалість стану непритомності може становити від 20 хв до 3 год; спостерігаються ретроградна амнезія, блювання, пригнічення рефлексів, кров у лікворі.
Лікування. Госпіталізація, ліжковий режим, седативні, судинорозширювальні, протигістамінні препарати, дихальні аналептики. Треба запобігати аспірації блювотних мас. З метою дегідратації призначають діуретики (фуросемід, манітол). При легких формах лікування триває 7-10 днів, при виражених - 3- 6 тиж.

Забій головного мозку


Симптоми ураження виникають раптово, вони тривкі, прогресуючі. Часто спостерігається сполучення загальномозкових та вогнищевих симптомів. При легкому забої протягом 1 тиж відзначається невиразна вогнищева симптоматика. В разі забою мозку середнього ступеня загальномозкові й вогнищеві симптоми виражені більшою мірою (паралічі, парези, зміни слуху, зору). Хворі надовго непритомніють, їх турбують сильний біль голови, нудота, блювання, менінгеальні симптоми (ригідність потиличних м'язів).
Лікування. Хворого, що знепритомнів, слід укласти на бік або спину, голову повертають убік, очищають верхні дихальні шляхи, вводять повітроносну трубку (інколи показана негайна інтубація трахеї). Холод на голову. В дорозі до лікарні вживають заходів щодо запобігання аспірації блювотних мас. Тривалість госпіталізації становить 25-45 днів, показаний суворий ліжковий режим. Окрім симптоматичного лікування застосовують також антибіотики для профілактики менінгіту, менінгоенцефаліту. За показаннями призначають оперативне лікування.

Стиснення головного мозку


Стиснення головного мозку відносять до категорії тяжких ЧМТ. Найчастіше воно пов'язане з внутрішньочерепним крововиливом (епі-, субдуральний або в тканини мозку). Напочатку крововилив не дає картини стиснення мозку, виникає клініка струсу або забою мозку. Згодом потерпілий виходить з стану непритомності, настає так званий світлий період. Далі з'являється дуже сильний біль голови - грізна ознака стиснення; приєднуються психомоторне збудження (хворий не може витерпіти болю), блювання, епілептичні припадки, анізокорія. Пригнічується діяльність мозку, хворий стає млявим, непритомніє, в нього розвивається параліч, спостерігаються розширення зіниці на боці гематоми, брадикардія. Поява стовбурових симптомів (розлади функції серцево-судинної системи, порушення дихання і ковтання) є грізними провісниками смерті. Хворому показана негайна декомпресивна операція, видалення гематоми, зупинка кровотечі.
При відкритих травмах, пораненнях черепа і головного мозку клінічна картина також складається із загальних та вогнищевих симптомів. Найнебезпечнішим серед вогнищевих проявів є стовбуровий синдром: глибока кома, дихання типу Чейна-Стокса, брадикардія, арефлексія, розлади ковтання, гіпертермія, патологічні рефлекси.

Абсолютним симптомом проникаючого поранення черепа є поява в рані мозкового детриту або витікання спинномозкової рідини (лікворея). Перша допомога спрямована на запобігання асфіксії (кров'ю, ліквором або блювотними масами), зупинку кровотечі. Якщо западає язик, то його проколюють шпилькою ближче до кінчика і за допомогою марлевої смужки підтягують до передніх зубів, прикріплюючи до бинта на шиї. При кровотечі на рану накладають тиснучу асептичну пов'язку. Можна також притиснути пальцями сонну артерію до поперечного відростка VI шийного хребця, а потім накласти на шию тиснучу пов'язку з пелотом на боці поранення та захисною шиною на протилежному боці шиї. За показаннями застосовують штучне дихання (з рота до рота, з допомогою повітропровідної трубки) і закритий масаж серця. В стаціонарних умовах нерідко виконують інтубацію трахеї або трахеостомію. При набряку мозку проводять дегідратацію осмодіуретиками (ЗО % розчин сечовини, 20 % розчин манітолу) або іншими сечогінними засобами (лазикс, верошпірон тощо); застосовують ацетилсаліцилову кислоту, курантил, індометацин, глюкокортикощи. Для профілактики нагноєнь призначають антибіотики. В стаціонарі проводять оперативне лікування: первинну хірургічну обробку ран, зупинку кровотечі, декомпресію головного мозку.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus