Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Астма серцева
Астма серцева - клінічний синдром гострої лівошлуночкової або лівопередсердної недостатності з раптовим приступом задишки, яка досить швидко переходить у ядуху. До розвитку серцевої астми призводять мітральні і аортальні вади серця, інфаркт міокарда, післяінфарктний і атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба і симптоматичні артеріальні гіпертензії, кардіоміопатії, гострий міокардит.
В основі патогенезу серцевої астми лежить застій крові в малому колі кровообігу, зумовлений гострою лівошлуночковою недостатністю. Як правило, приступ ядухи розвивається раптово, частіше уві сні вночі, коли знижується адренергічна регуляція серця і збільшується об'єм циркулюючої крові в горизонтальному положенні. Внаслідок підвищення артеріального тиску в малому колі кровообігу і збільшення проникності судин рідка частина крові виходить із судин і скупчується в міжальвеолярних перегородках, розвивається інтерстиціальний набряк легень. Порушується газообмін у легенях. Певну роль відіграють вегетативна і центральна нервові системи, стан мозкового кровообігу. При проникненні серозної рідини в порожнини альвеол розвивається набряк легень. Гостра лівопередсердна недостатність буває при мітральному стенозі.
Клініка астми серцевої
В типових випадках клінічна картина серцевої астми однотипна. Хворий прокидається вночі од відчуття гострої нестачі повітря (ядухи) і страху смерті. Нерідко цьому передує тривкий надсадний кашель. Сильна задишка з утрудненим вдихом (інспіраторна) вимушує хворого сісти у ліжку. Вираз його обличчя стражденний, голова нахилена вперед, руками хворий впирається в край ліжка. Шкіра бліда, покрита холодним потом, шийні вени набухлі; поступово розвивається синюшність, особливо обличчя і губ. Дихання прискорене, до ЗО-40 за 1 хв, здійснюється з участю допоміжних дихальних м'язів. Пульс частий, нерідко аритмічний. Серце розширене, тони його глухі. Зміни артеріального тиску не характерні. Поява аритмії погіршує прогноз. Нерідко відзначаються розширена грудна клітка, втягнені міжреберні проміжки, жорстке дихання, сухі хрипи, а в нижніх відділах легень - незвучні вологі хрипи. Особливістю серцевої астми при мітральному стенозі є її поява після фізичного навантаження. Затяжний приступ серцевої астми без негайної адекватної терапії може закінчитися смертю.
Лікування астми серцевої
Невідкладна допомога при серцевій астмі переслідує таку мету: а) поліпшити скоротливу здатність міокарда лівого шлуночка, б) розвантажити мале коло кровообігу, в) зменшити об'єм циркулюючої крові, г) поліпшити насичення крові киснем. Хворого необхідно посадити у ліжку в зручній для нього позі, забезпечити надходження у приміщення чистого свіжого повітря, по можливості - інгаляцію кисню. Під язик дають одну таблетку нітрогліцерину для зниження тиску в легеневій артерії і зменшення припливу крові до лівого шлуночка (венозна вазодилатація). Застосування наркотичних анальгетиків сприяє поліпшенню кровообігу, зменшенню задишки, страху. Вводять підшкірно 2 мл 1 % розчину промедолу або 1 мл 1 % розчину димедролу і 2-3 мл 50 % розчину анальгіну. Через ризик побічних ефектів фельдшер може вводити наркотичні анальгетики внутрішньовенно тільки під наглядом лікаря. Для підвищення судинного тонусу призначають підшкірно або внутрішньом'язово 2-3 мл кордіаміну чи 2-4 мл 20 % розчину камфори під шкіру.
На догоспітальному етапі при нормальному або підвищеному артеріальному тиску для зменшення застою у легенях накладають венозні джгути на нижні кінцівки у ділянці стегон, ставлять кругові банки і роблять теплі гірчичні ванни.
При артеріальній гіпертензії фельдшер обережно може ввести 0,5-1 мл 5 % розчину пентаміну внутрішньом'язово (подіє через 15-20 хв), при цьому необхідно забезпечити контроль за артеріальним тиском. Доступніше введення 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну внутрішньовенно, особливо за наявності бронхоспастичного синдрому. В разі відсутності пентаміну та еуфіліну внутрішньовенно вводять 6-8 мл 0,5 % розчину дибазолу. Для дегідратації легень вводять 40-120 мг фуросеміду (лазиксу) внутрішньом'язово або у вену.
Слід бути дуже обережним з серцевими глікозидами, якщо хворі ними користувалися раніше. При брадикардії (менше 60 за 1 хв), порушенні провідності лікарські засоби призначає лікар. Не можна давати глікозиди хворим на мітральний стеноз з приступами серцевої астми, на інфаркт міокарда. Частіше використовують 0,3-0,5 мл 0,05 % розчину строфантину, або 0,5 - 1 мл 0,06 % розчину корглікону, або розчину дигоксину з 20 мл 40 % розчину глюкози. їх вводять у вену протягом 4-5 хв. Після усунення приступу серцевої астми хворого транспортують на ношах у кардіологічний або терапевтичний стаціонар.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|