Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Діабет цукровий первинний
Діабет цукровий первинний (есенціальний, істинний, генуїнний) - хвороба, обумовлена абсолютною або відносною недостатністю інсуліну в організмі з порушенням всіх видів обміну речовин, в першу чергу вуглеводного. Первинний цукровий діабет поділяють на інсулінозалежний (тип І) та інсулінонезалежний (тип II). Тип І характеризується абсолютною інсуліновою недостатністю, що розвивається внаслідок дії вірусного агента (краснуха, епідемічний паротит, ентеровірусна інфекція, епідемічний вірусний гепатит, цитомегаловірусна інфекція) або в результаті первинних автоімунних порушень в організмі з виробленням антитіл до острівцевої тканини підшлункової залози. Типу II властива відносна інсулінова недостатність, що розвивається при порушенні чутливості рецепторного апарата бета-клітин панкреатичних острівців до глюкози, рецепторів периферичних тканин до інсуліну, за наявності контрінсулярних речовин в крові (адренокортикотропного, соматотропного гормонів, глюкокортикоїдів, синальбуміну, неестерифікованих жирних кислот) тощо. Причиною виникнення цукрового діабету цього типу найчастіше є ожиріння. Виникнення хвороби може бути спровоковане частими вагітностями, склерозом підшлункової залози в осіб старшого віку. Для цукрового діабету І типу знайдено генетичні маркери, за якими можна прогнозувати розвиток хвороби.
Клініка діабету цукрового первинного
Інсулінозалежний цукровий діабет характеризується раптовим розвитком симптомів (полідипсія, поліурія, поліфагія), схильністю до кетоацидозу та потребою в інсулінотерапії. Як правило, він виникає в осіб молодого віку (до 40 років) з малою масою тіла. Характеризується наявністю «медового місяця» (відсутність потреби в інсулінотерапії протягом кількох місяців - одного року після маніфестації хвороби), обов'язковою наявністю хронічних ускладнень. При цукровому діабеті II типу початок поступовий, відсутня схильність до кетозу, немає потреби в інсулінотерапії (принаймні на початку захворювання), неодмінно бувають хронічні ускладнення.
Основні симптоми - поліурія, полідипсія, поліфагія. Хворі відзначають різку загальну слабість, свербіння шкіри, зменшення маси тіла, порушення працездатності. Є зміни з боку всіх систем організму і передусім серцево-судинної. Розпинаються мікроангіопатії, при цьому страждають життєво важливі органи - нирки (діабетична нефропатія є основною причиною смерті при цукровому діабеті внаслідок роївніку ниркової Іігдіктатшнті), орган зору (діабетична ретинопатія). Одним із найхарактерніших проявів макроангіопатії (атеросклеротичного ураження судин крупною калібру) є розвиток діабетичної гангрени. Інші прояви ураження серцево-судинної системи - діабетична міокардіодистрофія, інфаркт міокарда (як правило, трансмуральний, малосимптомний). Характерні ураження нервової системи - діабетична енцефалопатія, моно- або полірадикулонейропатія, вегетативні розлади - від порушення регуляції потовиділення до таких тяжких ускладнень, як діабетична вегетативна кардіоміопатія (ДВКМП), що може бути причиною раптової смерті хворого. З різною частотою трапляються ураження шкіри: специфічні (діабетичний рубеоз, ліпоїдний некробіоз, діабетичний міхур) і неспецифічні (ксантоми, ксантелазми, фурункульоз, дерматит та ін.). Гоєння ран сповільнене. З-поміж уражень органа зору крім ретинопатії найхарактернішими є блефарит, кон'юнктивіт, рубеоз райдужки, крововилив в скловидне тіло, діабетична катаракта. Відзначаються запальні зміни сечовидільної системи (цистит, пієліт, пієлонефрит). Можуть бути спонтанні переломи кісток внаслідок остеоартропатії. Часто спостерігаються гінгівіт, стоматит, пародонтоз, гепатодистрофія, гастрит з пониженням кислотності шлункового вмісту. Для цукрового діабету характерна наявність гострих ускладнень - коматозних станів.
Діагностика діабету цукрового первинного
Визначення рівня глюкози в крові натще, глікемічного та глюкозуричного профілю (спостерігається підвищення рівня глюкози в крові та поява її в сечі). Якщо є явища нефропатії, то відмічаються зміни в сечі (білок, циліндри, лейкоцити, еритроцити); за наявності ретинопатії - зміни на очному дні. Хворого направляють на реовазографію. Обов'язково, хоча б раз на рік, його консультують окуліст, невропатолог, хірург.
Лікування діабету цукрового первинного
Хворим на цукровий діабет І типу призначають інсулін з розрахунку 0,3-0,5 ОД на 1 кг маси тіла на початку захворювання, при прогресуванні діабету дозу інсуліну збільшують до 1 ОД на 1 кг маси тіла. Оптимальний варіант терапії інсуліном - комбінація введення простого Інсуліну та інсуліну пролонгованої дії за «базисболюсною» схемою: інсуліном подовженої дії (ленте, лонг тощо) створюють фон, додаткове введення простого інсуліну роблять перед сніданком, обідом і вечерею (що імітує фізіологічне виділення інсуліну у відповідь на споживання їжі). Простий інсулін вводять не рідше ніж 3 рази на добу, інсулін 12- годинної дії (Б-інсулін, семіленте, семілонг) застосовують двічі на добу, інсулін 24-годинної дії обов'язково вводять у комбінації з простим інсуліном або інсуліном 12-годинної дії. При цукровому діабеті II типу введення інсуліну показане лише в задавнених випадках, коли спостерігається різке виснаження хворого, а також при діабетичній гангрені, вагітності, наявності тяжких проявів нефропатії, гепатодистрофії. Хворим на цукровий діабет II типу призначають препарати сульфонілсечовини 1-ї (букарбан, бутамід) та 2-ї (манініл, глюренорм, мінідіаб) генерації. Предіан (діамікрон, діабетон) - протидіабетичний препарат 2-ї генерації - є одночасно і ангіопротектором.
Лікування проводять на фоні дієти, загальна енергетична цінність якої становить 2400 ккал (10 048 кДж) на добу. Хворим на цукровий діабет з супутнім ожирінням призначають дієту енергетичною цінністю 1800 ккал (7536 кДж), при виснаженні - 3000 ккал (12 560 кДж). Дієта включає 100 г білка, 300 г вуглеводів і 70 г жиру, при цьому обмежують вміст легкозасвоюваних вуглеводів і жирів тваринного походження. При кетоацидозі вводять у дієту фруктозовмісні вуглеводи, виключають кетогенні продукти.
Крім цукрознижуючих препаратів призначають також коректори метаболізму: ізодибут, сорбініл, ліпотропні засоби, анаболічні стероїди. Для лікування ускладнень використовують ангіо- та гепатопротектори, антиагреганти, серцеві препарати; широко застосовують фізіотерапевтичні процедури; лікування нейропатії, ретинопатії, нефропатії здійснюють згідно з рекомендаціями спеціалістів (невропатолога, окуліста, нефролога).
Хворих лікують амбулаторно. При виникненні загострення (кетоацидозу) вони потребують обов'язкового стаціонарного лікування в умовах ендокринологічного відділення.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|