Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Панкреатит хронічний
Панкреатит хронічний - хронічне запалення підшлункової залози з ,рецидивуючим перебігом і поступовим заміщенням паренхіми органа сполучною тканиною, а відтак зниженням його екзо- й ендогенних функцій.
До етіологічних чинників хронічного панкреатиту належать перенесений раніше гострий панкреатит, вірусний гепатит В, ентеровірусна інфекція, епідемічний паротит, бактерійне, токсичне ураження підшлункової залози, в тому числі алкогольне, застосування деяких лікарських засобів, травми, хронічна недостатність кровообігу в системі кровопостачання підшлункової залози, ендокринні розлади, порушення обміну речовин тощо.
Клініка панкреатиту хронічного
Провідним симптомом є оперізуючий біль, як правило, у верхній половині живота з іррадіацією в ліву половину грудної клітки, поперек. Біль частіше виникає в другій половині дня і вночі, супроводжується нудотою, блюванням (що не приносить полегшення), метеоризмом, проносом або закрепом (рідше). Нерідко підвищується температура тіла. Поява болю провокується вживанням жирної, холодної або дуже гарячої їжі, алкоголю. В разі переважної локалізації процесу в головці підшлункової залози біль локалізується в надчеревній ділянці справа, при втягненні в процес її тіла - зліва; в разі ураження хвоста залози - у лівому підребер'ї. Шкірні покриви нерідко бліді, ціанотичні або з жовтим відтінком. Спостерігаються підвищене слиновиділення, відрижка, здуття живота і бурчання в ньому, ознаки гіповітамінозу (сухість шкіри, ламкість нігтів).
Характерний для ранніх стадій захворювання закреп надалі змінюється «панкреатичним» проносом (виділення великої кількості кашкоподібного смердючого калу із жирним блиском). Дані копрологічного дослідження свідчать про підвищення вмісту у ньому неперетравлених м'язових і сполучнотканинних волокон, нейтрального жиру, жирних кислот. При пальпації живота виявляють його здуття і болючість у надчеревній ділянці та лівому підребер'ї. Симптом Мейо-Робсона (болючість при пальпації у лівому реберно-хребетному куті) може бути позитивним. При дослідженні крові виявляють помірну гіпохромну анемію, збільшення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, гіпопротеїнемію, диспротеїнемію (за рахунок підвищення вмісту глобулінів), збільшення рівня прямого і непрямого білірубіну в сироватці крові у разі приєднання механічної жовтяниці. Вміст трипсину, антитрипсину, амілази і ліпази у крові підвищується. В сечі збільшується кількість амілази. За допомогою дослідження вмісту дванадцятипалої кишки виявляють збільшення концентрації ферментів (трипсин, амілаза, ліпаза) і загального об'єму соку в початковий період хвороби. При розвитку цукрового діабету відзначають гіперглікемію і глюкозурію. Інструментальні дослідження (оглядова рентгенографія черевної порожнини, ультразвукове дослідження, панкреатохолангіографія) допоможуть виявити збільшення органа, звапнення і деформацію головної протоки підшлункової залози, збільшення великого сосочка дванадцятипалої кишки. За даними радіонуклідного дослідження можна скласти уявлення про величину, форму, функцію підшлункової залози, наявність у ній вогнищевих змін.
Лікування панкреатиту хронічного
В перші 1-3 дні захворювання хворому рекомендують утримуватися від вживання їжі, пити велику кількість рідини. Надалі показана дієта № 5п. Харчування 5-6 разів на день, невеликими порціями. Виключають гостру, жирну, холодну, гарячу їжу, алкоголь, міцні бульйони. Дієта повинна містити підвищену кількість білків (150 г), вміст жирів обмежують до 80-70 г на добу. їжу дають підігріту. Для зменшення стимулюючого впливу хлористоводневої кислоти на панкреатичну секрецію застосовують антацидні засоби - альмагель, фіосфалугель (3-4 рази на добу); блокатори Н2-рецепторів гістаміну (циметидин, ранітидин), атропін, платифілін, папаверин, новокаїн, баралгін. У разі появи інтенсивного болю показані контрикал, трасилол. Антибіотики призначають при виражених загостреннях або абсцедуванні підшлункової залози. При зовнішньосекреторній недостатності органа застосовують замісні ферментні препарати: панкреатин, абомін, холензим, панзинорм. За наявності гіповітамінозу призначають вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, полівітаміни. Після виписки із стаціонару хворому показане санаторно-курортне лікування (Трускавець, Моршин, Єсентуки).
Профілактика загострень полягає у раціональному харчуванні, усуненні хронічної інтоксикації.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|