Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Переломи щелеп
Переломи щелеп поділяють на травматичні й патологічні (при остеомієліті, обширній кісті, злоякісних новоутвореннях). Крім того, розрізняють переломи відкриті і закриті.
Клініка переломів щелеп
Провідні ознаки переломів щелеп - порушення прикусу, обмежене відкривання рота, біль у щелепах; патологічна рухливість їх, кровотеча з рота. Переломи альвеолярного відростка найчастіше бувають відкриті. Кістковий фрагмент зміщується разом із зубами у напрямку дії травмуючої сили, одночасно може спостерігатися вивих зубів. Крім того, відзначаються розрив слизової оболонки, порушення прикусу, виражена патологічна рухливість.
Переломи верхньої щелепи
Переломи верхньої щелепи поділяють на три типи. При переломі першого типу лінія перелому проходить біля основи альвеолярного відростка, внаслідок чого останній відділяється від тіла шелепи в основному разом із твердим піднебінням. Перелом, як правило, не супроводжується великим зміщенням.
Клініка. Спостерігаються порушення змикання зубних рядів, рухливість обломків. Можлива кровотеча з носа внаслідок ураження слизової оболонки дна верхньощелепної пазухи.
Перелом другого типу
Перелом другого типу характеризується відривом верхньої щелепи разом з носовими кістками і частиною орбіти від виличної кістки і основи черепа.
Клініка. Виникають кровотечі з носа та синці на нижніх повіках (симптом окулярів), значний набряк обличчя, порушення прикусу внаслідок зміщення щелепи вниз.
Перелом третього типу
При переломі третього типу лінія перелому також проходить через перенісся і очницю, але, на відміну від перелому другого типу, разом із щелепою відламується й вилична кістка.
Клініка. Всі ознаки перелому виявлені ще більшою мірою. Нерідко переломи верхньої щелепи супроводжуються струсом мозку і переломом основи черепа.
Лікування. Тимчасова іммобілізація шляхом накладання пращоподібної пов'язки або стандартної шини і термінове направлення хворого у стаціонар. Транспортують потерпілого у положенні лежачи, його має супроводжувати медичний працівник.
Переломи нижньої щелепи
Переломи нижньої щелепи бувають здебільшого відкриті. З ротовою порожниною вони сполучаються через розриви слизової оболонки. Кісткова тканина щелеп в анатомічному відношенні має слабкі місця, чим і пояснюється типовість локалізації їх переломів (центральний, ментальний, кутовий, шийковий переломи). Переломи нижньої щелепи виникають у місці прикладання травмуючої сили (прямі) і внаслідок перегину (відбиті). Частіше переломи виникають у ділянці іклів або малих кутніх зубів, а також кутів і шийок, рідше - у ділянці вінцевого відростка. Розрізняють поодинокі, подвійні та численні переломи. Переломи нижньої щелепи характеризуються різноманітністю зміщення відламків при переломі ближче до кута, ніж до підборіддя, що пояснюється дією м'язової тяги. Переломи у ділянці зубного ряду, як правило, відкриті.
Лікування. Зупинка кровотечі, тимчасова іммобілізація пращоподібною пов'язкою. При западінні язика - запобігання асфіксії (фіксація язика, прошивання його і прикріплення лігатурою до одягу). Тимчасової іммобілізації фрагментів щелепи у разі невеликих зміщень (переломи у ділянці підборіддя) досягають зв'язуванням між собою зубів, які розташовані по боках лінії перелому, тонким (0,5 мм) дротом, краще з латуні, нержавіючої сталі. При зміщенні фрагментів нижньої щелепи можна застосувати її фіксацію за Айві (міжщелепове зв'язування). Для подальшого лікування хворого направляють у стоматологічний стаціонар, де йому накладають шини з алюмінієвого дроту або пластмаси. За відсутності зубів використовують оперативну фіксацію відламків (кістковий шов, внутрішньокістковий стрижень та ін ).
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|