Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Пневмонія гостра
Пневмонія гостра - інфекційна хвороба легень з переважним ураженням альвеол. Збудниками є пневмококи, паличка Фрідлендера, стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, протей, мікоплазми, гриби, віруси. Значно рідше запалення легень викликають алергія, хімічні і фізичні чинники. Збудники хвороби потрапляють у легеневу тканину гематогенним, бронхогенним і лімфогенним шляхом. Факторами ризику є порушення дренажної функції бронхів, респіраторна інфекція верхніх дихальних шляхів, зловживання алкоголем, гіповентиляція легень, імунодефіцит бронхолегеневої системи, застій у легенях, травма грудної клітки. Зазначені чинники сприяють поширенню і розмноженню мікроорганізмів. Хворіють на запалення легень у будь-якому віці, частіше діти та особи похилого і старечого віку.
Пневмонія крупозна
Пневмонія крупозна (часткова, плевропневмонія) - гостре запалення частки легені або значної частини її з певними циклічними патоморфологічними змінами. Частіше її збудником буває пневмокок.
Клініка пневмонії крупозної
Хвороба розпочинається гостро - з появи колючого болю в грудній клітці, який посилюється при сухому кашлі, та ознобу. Досить швидко наростають прояви інтоксикації. Температура тіла підвищується до 38-39 °С. З'являються ціанотичний рум'янець на щоках і герпетичні висипання на губах. Пізніше при кашлі починає виділятися мокротиння рожевого кольору з домішками крові. Уражена половина грудної клітки відстає в акті дихання, підсилюються бронхофонія і голосове тремтіння. При перкусії виявляють притуплення легеневого звуку. Аускультативні зміни залежать від стадії хвороби. В стадії приливу вислуховується ослаблене дихання з крепітацією на висоті вдиху, яке змінюється бронхіальним диханням. При ураженні плеври з'являється шум тертя плеври. Перед видужанням притуплення перкуторного звуку зникає, знову вислуховується крепітація.
Діагностика пневмонії крупозної
За допомогою рентгенографії в перші дні хвороби виявляють розширений корінь легень, підсилений легеневий малюнок; надалі - інтенсивне гомогенне затемнення частки легені. При дослідженні крові визначають лейкоцитоз до 15-20 • 10в9л зі зсувом вліво і збільшення ШОЕ. За умови раннього призначення антибіотиків крупозна пневмонія має абортивний характер.
Пневмонія вогнищева (бронхопневмонія)
Пневмонія вогнищева (бронхопневмонія) - гостре запалення одного або декількох сегментів легені. Якщо процес розпочинається з бронхів, то її називають бронхопневмонією. Нерідко вогнищева пневмонія розвивається на фоні гострої вірусної інфекції або загострення хронічного бронхіту.
Клініка залежить від збудника, поширеності запального процесу і місцевого бронхолегеневого імунітету. Хворих турбують підвищення температури тіла, кашель - сухий або з виділенням слизово-гнійного мокротиння, задишка, біль у грудній клітці і під лопаткою. Відзначається притуплення легеневого звуку при перкусії, підсилення голосового тремтіння. Вислуховуються сухі або дрібнопухирчасті вологі хрипи на фоні ослабленого або жорсткого дихання. При рентгенографії легень виявляють дрібні множинні або зливні затемнення, підсилення бронхолегеневого малюнку.
Стафілококова пневмонія
Стафілококова пневмонія характеризується деструкцією легеневої тканини з абсцедуванням. Пневмонія, викликана паличкою Фрідлендера, трапляється в осіб зі зниженим імунітетом на фоні алкоголізму. Запалення перебігає з вираженими явищами інтоксикації, виділенням кров'янистого мокротиння. В перші дні хвороби існує великий ризик виникнення абсцесів, жовтяниці. Легіонельозна пневмонія (хвороба легіонерів) викликає епідемічні спалахи. Вона проявляється міалгією, артралгією, сильним болем голови. Пневмонії, спричиненій мікоплазмами, властиві фарингіт, риніт, кон'юнктивіт. Грипозна пневмонія трапляється під час епідемії грипу. В клінічній картині мають місце дихальна недостатність, кровохаркання, геморагічний синдром. Тяжка форма запалення може ускладнитися геморагічним набряком легень. Грибкові (мікозні) пневмонії виникають при тривалій антибактеріальній терапії, авітамінозах, лікуванні цитостатичними засобами.
Ускладнення гострої пневмоній абсцес і гангрена легені, плеврит, гостра дихальна недостатність, бактеріальний шок, вогнищевий пневмофіброз.
Лікування пневмонії гострої
Хворому, який перебуває у тяжкому стані, слід надати положення сидячи. Для усунення болю призначають 1-2 мл 50 % розчину анальгіну і 1-2 мл І % розчину димедролу внутрішньом'язово, При кашлі дають кодеїн (по 0,015 г) або діонін (по 0,02 г) 3-4 рази на день. Кровохаркання є показанням до внутрішньовенного введення 10 мл 10 % розчину кальцію глюконату. Такі хворі потребують термінової госпіталізації у терапевтичну клініку. Перевозять їх санітарним транспортом.
Вибір антибіотика залежить від результатів ідентифікації збудника і даних антибіограми. Якщо одержати ці дані неможливо, то призначають препарати групи пеніциліну (бензилпеніциліну натрієву сіль - по 1 000 000-2 000 000 ОД на добу). При тяжкому перебігу хвороби і стафілококовій природі пневмонії її вводять внутрішньовенно (до 10 000 000 ОД на добу). Відсутність клінічного ефекту лікування бензилпеніциліном або алергія до нього є показаннями до призначення лінкоміцину гідрохлориду, гентаміцину сульфату, еритроміцину, кефзолу. Для лікування пневмонії, викликаної паличкою Фрідлендера, використовують аміноглікозиди (канаміцину сульфат, гентаміцину сульфат) у поєднанні з тетрациклінами. Антибіотики можна комбінувати з сульфаніламідними засобами (сульфален, бісептол, бактрим). За відсутності ефекту через 2-3 дні антибактеріальні препарати необхідно замінити. Для боротьби з інтоксикацією призначають гемодез, реополіглюкін, 5 % розчин глюкози з аскорбіновою кислотою.
Поліпшення дренажної функції бронхів досягають за рахунок застосування бромгексину, мукалтину, ацетилцистеїну, еуфіліну, теопеку. Призначають фізіотерапевтичні процедури, вплив яких спрямований на розсмоктування вогнища запалення: електрофорез калію хлориду, аскорбінової кислоти, гепарину; УВЧ, мікрохвильова терапія, вібраційний масаж, голкорефлексотерапія. При тяжкому перебігу пневмонії після виписки хворого із стаціонару йому показане санаторно-курортне лікування.
Пневмонія еозинофільна
Пневмонія еозинофільна (синдром Леффлера, еозинофільний легеневий інфільтрат) - вогнищеве запалення легені алергічної природи з інфільтрацією тканини ацидофільними гранулоцитами і підвищенням їх кількості в крові. Спостерігається при глистяній інвазії, бронхіальній астмі, медикаментозній алергії, дифузних захворюваннях сполучної тканини.
Клініка пневмонії еозинофільної
Поява еозинофільного інфільтрату супроводжується нездужанням, підвищенням температури тіла, кашлем з незначним виділенням мокротиння. Нерідко виникає бронхоспазм із утрудненим видихом. Перкуторний звук притуплений, над інфільтратом прослуховуються вологі хрипи. Еозинофільні легеневі інфільтрати досить часто рецидивують.
Діагностика пневмонії еозинофільної
При рентгенографії в легенях виявляють неінтенсивні гомогенні затемнення без чітких контурів, їм властива летючість. У мокротинні наявні ацидофільні гранулоцити, їх кількість у крові збільшується до 20-30 %. Диференціальну діагностику проводять з метою виключення туберкульозу, інфаркту легень, вогнищевої пневмонії.
Лікування пневмонії еозинофільної
При глистяній інвазії необхідно провести дегельмінтизацію. Для лікування бронхіальної обструкції призначають еуфілін, теопек, беротек, сальбутамол тощо. При тяжкому перебігу хвороби використовують глюкокортикоїди (преднізолон по 20-40 мг на добу). Слід утримуватися від застосування антибактеріальної терапії.
Пневмонія хронічна
Пневмонія хронічна - рецидивуюче вогнищеве запалення ділянки легеневої тканини на фоні пневмосклерозу як наслідок невилікуваної гострої пневмонії. Трапляється досить рідко. Хронізації запального процесу сприяють алкоголізм, повторні респіраторні інфекції, хронічний бронхіт, неефективне лікування гострої пневмонії, професійні шкідливості.
Клініка пневмонії хронічної
Про хронічне ураження легень свідчать кашель з виділенням слизового або слизово-гнійного мокротиння, задишка під час фізичного навантаження, біль у грудній клітці, який підсилюється при глибокому диханні. Періодично з'являються підвищення температури тіла, пітливість, особливо вночі, біль голови, розлади сну. Об'єктивні дані досить бідні. При перкусії у деяких хворих спостерігається притуплення легеневого звуку, над ураженою ділянкою легені на фоні жорсткого дихання вислуховують сухі та дрібнопухирчасті вологі хрипи. У фазі ремісії клінічної симптоматики захворювання може не бути.
Діагностика пневмонії хронічної
На рентгенограмах у динаміці виявляють перибронхіальну інфільтрацію на фоні пневмосклерозу. Діагноз вважають вірогідним у разі збереження зазначених змін протягом 4-6 міс. При загостренні хронічної пневмонії дані аналізу крові свідчать про наявність лейкоцитозу зі зсувом вліво, збільшення ШОЕ. Диференціальну діагностику проводять для відмежування пневмонії від туберкульозу і раку легень.
Лікування пневмонії хронічної
При загостренні хронічної пневмонії призначають антибіотики і сульфаніламідні засоби залежно від антибіограми і виділеного збудника. Лікування хворого проводять у терапевтичному або пульмонологічному відділенні. Оскільки процес є хронічним, то доцільно підводити антибіотики безпосередньо до вогнища запалення (ендотрахеальне або ендобронхіальне введення, інгаляції), Важливо поліпшити дренажну функцію бронхів, для чого використовують бронхолітичні, відхаркувальні препарати, дихальну гімнастику, вібраційний масаж грудної клітки. У випадку, коли тривалий час спостерігається відходження з бронхоектазів гнійного мокротиння, вирішують питання про хірургічне лікування. Для поліпшення мікроциркуляції призначають гепарин, трентал, реополіглюкін; з метою підвищення імунологічної реактивності організму - продигіозан, Т-активін. Досить широко використовують діатермію, індуктотермію, електрофорез аскорбінової кислоти, кальцію хлориду. В фазі ремісії необхідно вживати заходів щодо запобігання загостренню хронічної пневмонії. Хворі перебувають під диспансерним наглядом пульмонолога, їм призначають протирецидивне лікування у холодну пору року і при респіраторній інфекції, дихальну гімнастику, санацію бронхіального дерева.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|