Ми відкладаємо на потім щось тільки тому, що частіше всього нам потрібно відмовитись від чогось взагалі. Залишивши справу на потім, ви покладете її в скарбничку вашого стресу який буде рости паралельно з докорами сумління через те, що ви нічого не встигаєте. В більшості випадків,в екстремальних ситуаціях все вирішується само по собі, без вашої участі.
Висновок: терміновість – це ілюзія, відмовляйтесь від більшості справ взагалі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пожирачі часу: як з ними боротися? Ступінь 2. Щоб все встигнути, не роби того, що за тебе можуть зробити інші.
Є такі справи від яких хоч не хоч не можеш відмовитись. Проблеми мають вирішуватись, холодильник має наповнюватись. Хоча це ж не означає, що ви повинні робити це самі. Тут питання не у тому щоб скинути на когось всі свої обов’язки. Потрібно думати так – у всіх людей свої таланти, і всі ми проходимо через різні стадії життя. На даному етапі вам потрібно займатись іншою справою, а той кому ви делегуєте – іншою.
Ступінь 3. Не віддавай іншим ті завдання, які тебе розвивають.
Буває так, що є кому делегувати але навики, які можна здобути в процесі, пригодяться вам самому. Тут потрібно думати заглядаючи вперед. Одноразові завдання доручайте спеціальним людям, платіть їм за роботу і ви будете встигати все зробити за життя. Але те, що є важливим для вашого успіху, те, що потрібно буде робити через 5 років краще, ніж сьогодні, треба освоїти самому.
Висновок: делегуйте все окрім того, що вас розвиває та необхідне для успішного бізнесу.
Ступінь 4. Переди тим як я візьму на себе нове зобов’язання, я повинен вирішити, яке старе припиню.
Наш день повинен бути схожий на бізнес-валізу, а не кульку, яку можна роздувати доти, доки вистачить уяви.
У будь якій валізі є окремі відділення. Якщо намагатись встигнути все, одне з них переповниться за рахунок іншого.
Висновок: кожне нове «так» в чомусь одному повинно означати «ні» в іншому.
Ступінь 5. Те, що я роблю, я роблю на всі 100%. Я встигаю не тільки зробити все але й краще за інших.