Три кроки для допомоги при хімічному опіку

1. Якщо хімічну речовину можна змити водою (концентровані кислоти чи їх розчини, розчини солей важких металів, розчини лугів, вуглеводні). У такій ситуації воду ллємо на рану так, щоб вона не травмувала уражену ділянку і не розтікалася здоровою ділянкою шкіри. Так звані «промивні води» можуть містити ту ж речовину, що викликала опік. Тому пошкоджену ділянку треба змити так, щоб не зачепити здорову шкіру. Інакше площа ураження може бути значно більшою. Вода використовується лише проточна та прохолодна. Її температура не повинна бути нижчою за +8 градусів.

2. Змішування з водою, наприклад, негашеного вапна та порошків лугів супроводжується виділенням тепла (підвищенням температури). Це може стати причиною сильнішого опіку. Тому їх змивають будь-якою рідкою олією. Можна використовувати рідку соняшникову або вазелінову олію.
Після хімічних опіків промивати уражене місце треба довго. Щонайменше 20 хвилин. Це зумовлено тим, що речовини, що вражають, можуть проникати глибоко в шкіру і викликати сильне пошкодження. Такі опіки деякі закордонні фахівці рекомендують промивати близько 2 годин, щоб повністю виключити ймовірність того, що хімічна речовина залишилася на шкірі.

3. Жодних реакцій нейтралізації хімічних речовин робити не можна! Існує думка, що при попаданні кислоти на шкіру можна посипати її содою і в такий спосіб нейтралізувати реакцію. Це докорінно неправильно щодо людини. Будь-яка реакція нейтралізації йде із виділенням тепла. Реакція екзотермічна. Як наслідок, до хімічного компонента додасться термічний. А це вже є термохімічний опік.

А після цього потрібно негайно звернутися до лікаря.