Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи 


Хвороби








Нежить (риніт)

Категорія: 

Нежить (риніт) - запалення слизової оболонки носа. Розрізняють гострий і хронічний нежить.

Гострий нежить


Найчастіше захворювання людини. Викликають його віруси, несприйнятливість до яких після видужання (імунітет) зберігається лише короткий час. Дуже часто приєднується бактеріальна суперінфекція. Переохолодження має значення як чинник, що сприяє виникненню хвороби, крім того, існують і інші чинники сприяння - перебування у приміщенні з надмірно нагрітим, сухим повітрям, відсутність загартування, стреси тощо. Нежитю властива підвищена контагіозність (заразливість). Шлях поширення переважно повітряно-крапельний, але можлива і контактна передача (через руки, предмети).

Клініка гострого нежитю


Інкубаційний період триває 1-7 днів. На початку захворювання спостерігається легке нездужання. Можуть відзначатися субфебрильна температура тіла; сухість, лоскотання в носі, чхання, легкий біль у глотці, відчуття стиснення голови. Характерне прогресуюче закладання носа; через декілька годин воно замінюється рясними водянистими виділеннями з носа. Згодом кількість виділень зменшується, вони стають слизовими. Якщо у запальний процес залучаються придаткові пазухи носа і слухова труба, то з'являються біль в очах, відчуття тиснення у вусі, відбувається зниження слуху. За 2-5 днів виділення з носа стають слизово-гнійними (бактеріальна суперінфекція). У наступні б-12 діб (кінцева фаза) можуть з'явитися симптоми 'опускання' інфекції (захриплість, кашель).

Лікування гострого нежитю


Судинозвужувальні засоби для закапування в ніс: 0,1% розчини нафтизину, галазоліну, санорину, ринофугу. Ці лікарські засоби сприяють поліпшенню носового дихання, збереженню прохідності отворів придаткових пазух носа, зменшенню набряку слизової оболонки слухової труби. Термін їх застосування не повинен перевищувати 1 тиж. Триваліше вживання судинозвужувальних засобів може спричинити медикаментозний риніт, а відтак хронічний гіпертрофічний риніт- При болю голови призначають болезаспокійливі препарати (пенталгін, аскофен та ін.). На початку захворювання його розвиток можна зупинити за допомогою потогінних та відтяжних засобів (гарячі гірчичні ванни для ніг, дітям показані парафінові 'панчішки'). Призначають препарати в аерозольних упаковках - інгаліпт, каметон, а також вдихання гарячого повітря та зрошування порожнини носа відварами квіток і листків шавлії (10 г на 200 мл). Застосовують фізіотерапевтичні процедури (ЛУЧ-2, УВЧ наніс).

Нежить у немовлят


Нежить у немовлят завжди є тяжким захворюванням, оскільки в них ще недостатньо розвинені захисні механізми. Утруднення носового дихання немовлята переносять значно тяжче, ніж старші діти, крім того, нежить перешкоджає грудному годуванню.

Клініка нежитю у немовлят


Температура тіла часто висока. Можуть виникати менінгеальні симптоми, нерідко порушується функція системи травлення. При тяжкому перебігу хвороби носоглотковий мигдалик стає основним вогнищем інфекції (ретроназальна ангіна). Трапляються й інші ускладнення, зокрема запалення вуха, гортані, легень.

Лікування нежитю у немовлят


За допомогою судинозвужувальних крапель (0,05 % розчин адреналіну гідрохлориду) підтримують прохідність порожнини носа, в першу чергу перед годуванням. Секрет із носової порожнини відсмоктують балончиком. Важливого значення надають профілактиці, яка полягає у недопущенні контакту немовляти з хворими на нежить.

Хронічний нежить


Хронічне неспецифічне запалення слизової оболонки носа. Причини: глибокі ушкодження слизової оболонки при гострих інфекційних хворобах (скарлатина, дифтерія та ін ), тривала дія зовнішніх чинників (пил, гази, перегріте повітря тощо), розташовані поряд вогнища інфекції (аденоїди, синусит), захворювання внутрішніх органів (серця, нирок та ін.), конституціональні впливи.

Хронічний катаральний нежить


Спостерігаються рясні виділення з носа (від слизових до гнійних), хоча може бути і сухість; дифузний набряк слизової оболонки носа, порушення прохідності носових ходів для повітря, зниження нюху, біль голови, розлади сну. В разі появи сильного болю голови і виділення з носа рясного гнійного ексудату захворювання треба диференціювати від синуситу.
Лікування. Ліквідація вогнищ запалення, що розташовані поряд. Хворим радять уникати шкідливих чинників зовнішнього середовища, виключити паління тютюну, споживання алкогольних напоїв. За необхідності проводять лікування загальних захворювань. Призначають промивання носа розчином натрію хлориду - 1-2 дози (на кінчику ножа) на 1 склянку води (втягувати знизу догори з носика чайника або із складеної долоні). Можуть виявитися корисними ендоназальний електрофорез кальцію хлориду (при набряку), міді або цинку сульфату (при підвищеній секреції), а також ультразвукова терапія, УВЧ, аплікації грязі.

Хронічний гіпертрофічний нежить


Характеризується дифузною або обмеженою гіперплазією слизової оболонки (здебільшого нижньої раковини). Виділення завжди слизові, при зміні збудників запалення набирають гнійного характеру. Хворі скаржаться на біль голови. Для діагностики використовують закапування в ніс судинозвужувальних розчинів (суміші кокаїну й адреналіну, нафтизину та ін.). При цьому у хворих на гіпертрофічний нежить носове дихання або зовсім не поліпшується, або поліпшується лише незначною мірою, тим часом як у хворих з катаральним ринітом ці засоби дають виразний ефект.
Лікування завжди проводить оториноларинголог. Потрібно виключити алергію. Певний ефект, як правило тимчасовий, дає закапування в ніс розчинів глюкокортикоїдів або ін'єкції їх у носові раковини. Зменшення об'єму носових раковин досягають за допомогою хіміокаустики (припікання гіперплазованої ділянки 40 % розчином трихлороцтової кислоти), гальванокаустики або зрізування хірургічними інструментами (петлею, конхотомом).
Перебіг нежитю може ускладнитися розвитком поліпів носа, тобто обмеженої набрякової гіперплазії слизової оболонки з компонентами запалення в багатьох точках. Ці патологічні утвори виникають з поліпоподібного припухання слизової оболонки придаткових пазух носа. Збільшуючись, поліпи випадають у його порожнину, закриваючи при цьому отвори, через які вони проникли, шо стає передумовою збільшення набряку і утворення нових поліпів. Вони блискучі, сіро-рожеві, з гладенькою поверхнею, округлі, здебільшого займають ділянку середнього носового ходу, можуть виповнювати всю порожнину носа.
Лікування проводить оториноларинголог (хірургічне видалення).

Хронічний атрофічний нежить


Для цього захворювання характерні атрофія слизової оболонки порожнини носа, зменшення або відсутність секреції, незначне утворення кірочок у носі.
Лікування. З метою видалення гною та кірок призначають зрошення порожнини носа розчинами протеолітичних ферментів (0,001 г трипсину на 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) або мінеральними водами (поляна квасова, боржомі та ін ). Після очищення проводять інгаляції рослинних олій з токоферолом і ретинолом; корисні олії обліпихи та шипшини. Призначають електрофорез нікотинової кислоти або калію йодиду на ділянку шиї або носа та його придаткових пазух. Досить ефективним є бальнеогрязелікування в умовах теплого вологого клімату.
Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus