Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
Для цієї хвороби характерне виникнення виразкового дефекту слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки з порушенням функції та гістологічної й морфологічної будови гастродуоденальної зони, вираженим больовим синдромом, диспепсичними проявами, хронічним перебігом з можливістю розвитку тяжких ускладнень (кровотеча, перфорація, стеноз воротаря, деформація цибулини дванадцятипалої кишки, пенетрація в підшлункову залозу).
Етіологія і патогенез виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
У виникненні виразкового процесу та його підтриманні провідну роль відіграє посилення впливу агресивних (збільшення концентрації хлористоводневої кислоти, пепсину, жовчних кислот) та ослаблення дії захисних чинників (порушення слизоутворення, відновних процесів, моторики в ділянці воротаря шлунка та початку дванадцятипалої кишки, розлад секреторної функції підшлункової залози) внаслідок порушення координуючої функції головного мозку. Тому розвитку виразкової хвороби найчастіше сприяють такі чинники: негативні емоції, стреси, повторні інфекції, захворювання інших органів травлення, незадовільні матеріально-побутові умови, порушення режиму і характеру харчування на фоні конституціонально-спадкової схильності. Останніми роками етіологію і патогенез виразкової хвороби пов'язують з Helicobacter pylori.
Клініка виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
Основним симптомом виразкової хвороби у дитячому віці є біль у животі. Як правило, він локалізується в надчеревній ділянці, рідше у правому підребер'ї і є тривалим. У дітей шкільного віку біль має виражену сезонність (осінь, весна).
При виразковій хворобі шлунка біль виникає невдовзі після споживання їжі (безпосередньо після їди або через декілька хвилин - чим ближче до виходу із шлунка розміщена виразка, тим пізніше з'являється біль). Для виразкової хвороби дванадцятипалої кишки характерна поява болю натще, через кілька годин після їди, в нічний час. Причинами болю є порушення перистальтики, спазм шлунка або кишки, розтягнення органа, а також збільшення кислотності шлункового вмісту і запальні процеси. Виразковій хворобі властиві і диспепсичні явища у вигляді нудоти (до 'їди і після неї'), відригування, блювання; рідше спостерігаються зниження апетиту та порушення функції кишок.
Діагностика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
Вирішальне значення для діагностики мають результати рентгенологічного та фіброскопічного досліджень. Визначають також кислотність шлункового вмісту і величину шлункової секреції. У дітей підвищені кислотність і секреція шлункового соку часто спостерігаються при виразковій хворобі як шлунка, так і дванадцятипалої кишки.
Рентгенологічні ознаки виразкової хвороби бувають прямі (наявність «ніші», деформація цибулини дванадцятипалої кишки) і непрямі (гіперсекреція, підвищена перистальтика, порушення евакуації, спазм воротаря та ін.). Непрямі симптоми частіше спостерігаються при передвиразковому стані. Ще інформативнішою є фіброендоскопія, яка дає змогу візуально визначити зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (запалення, крововиливи, ерозії, виразки, деструктивні зміни).
Лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
Основними його напрямами є такі:
1. Антибактеріальна терапія виразкової хвороби і хронічного активного гастродуоденіту, асоційованих з Campilobacter pylori, яку проводять за однією із зазначених методик: а) де-нол (4 рази на день, 4 -6 тиж); б) де-нол + оксацилін (10 днів); в) де-нол + метронідазол (10 днів); г) де-нол + фуразолідон (10 днів); д) де-нол + оксацилін + метронідазол або фуразолідон.
2. Блокада передачі нервового імпульсу: атропін, платифілін, метацин, церукал, реглан, транквілізатори, седативні засоби тощо.
3. Нормалізація кислотно-пептичної системи: антацидні препарати (магнію трисилікат, алюмінію гідроксид, альмагель, фосфалюгель), Н2-блокатори 3-го покоління (циметидин, ранітидин, фалютидин), гастроцепін, простагландин Е2, даларгін та ін. Ці препарати можна призначати тільки за умови збереженого кислотоутворення.
4. Поліпшення репаративних процесів: солкосерил, анаболічні стероїди.
5. Вплив на слизоутворення: ліквіритон, флакарбін, гліцирам (при захворюваннях серцево-судинної системи вони не показані).
6. Оберігання слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки від кислотно-пептичної дії: препарати вісмуту, антацидні засоби у вигляді гелю, сукральфат, амінопектин-сульфат.
7. Корекція мікроциркуляторних розладів у слизовій оболонці: реополіглюкін, поліглюкін, реомакродекс, амінокапронова кислота, гіпербарична оксигенація.
Для запобігання рецидиву виразкової хвороби та лікування початкових його проявів застосовують лікарські рослини. Відповідно до їх впливу на травну систему виділяють такі групи лікарських рослин:
1) активізують відновні процеси: алое, береза, нагідки, підбіл, кульбаба, подорожник, деревій, обліпиха, звіробій, конюшина;
2) знижують кислотність шлункового вмісту: іван-чай, подорожник, сухоцвіт багновий, чага, малина дикоростуча, шипшина, капуста свіжа, картопля, салат городній, чорниці, черемха;
3) активують секреторну діяльність травного каналу: аїр, спориш, грицики звичайні, пижмо, полин, сосна (бруньки), материнка, ромашка, м'ята перцева, дев'ясил, лопух, зелена цибуля, калина, аґрус, тмин.
Диспансерний нагляд здійснює педіатр, а пізніше терапевт - до видужання. З метою запобігання загостренню 2 рази на рік проводять курси протирецидивного лікування (1-2 міс), яке включає призначення дієти № 1, антацидної терапії, вітамінів, антиспастичних і седативних засобів.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|