Вже не дивина побачити обабіч річок, озер, та й взагалі доріг височезні "квіти" - борщівник. Туристи інколи навіть з машини виходять....фотографуватися. Як результат - опіки 2 ступеня, довгий курс лікування та пігментні сліди на довгий час. Що ж це за рослина, звідки вона в нас і як надати першу допомогу при сильних опіках?
Борщівник обпікати вже звик
Різновидів борщівнику існує понад 60. Зазвичай це високі рослини з великим листям, тому деякі з них вирощують як декоративні. Частина видів – цілком їстівні. Їх заготовляють для годівлі худоби, та й люди можуть вживати у їжу. Але є види, які містять речовини, що викликають фотохімічні опіки у людей та тварин. До них належить і борщівник Сосновського. У наших краях він з’явився після Великої Вітчизняної війни. Сталін якось дізнався, що у Північній Америці борщівник є цінною кормовою культурою. Ця рослина давала таку кількість зеленої маси з гектара, якої не могла дати жодна з традиційних культур. Борщівник Сосновського, батьківщиною якого є Кавказ, було наказано розводити у всьому Союзі. Але виявилося, що він має токсичний сік і викликає важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише у вигляді силосу – після силосування отрута розкладалася. Та й молоко від нього ставало гіркуватим. Так що від розведення „чужоземного гостя” відмовилися. Але було вже пізно. Борщівник прекрасно почував себе і без особливого догляду. Рослина легко дичавіла, розсівалася насінням, розповзалася корінням... І скоро її отруйні зарості стали звичним явищем.
Ситуація в Україні - жахлива.Викопати повністю борщівник неможливо, а пилок розсіюється феноменально швидко. Тому важливо остерігатися при відпочинку біля річки високих зелених "гігантів" і попередити дітей, яких, певна річ, зацікавить незвична зелена рослина із "зонтиком".
Щодо лікування та профілактики - теж є свої нюанси. Річ в тому, що проявляються опіки не відразу, а через кілька годин. Ви можете відразу і не відчути небезпеку. За кілька годин починається температура та нудота.
Сильні опіки можуть привести до омертвіння тканин. Особливо обережними треба бути людям, схильним до алергії. У них може розвинутися набряк Квінке, а це вже загроза життю. Якщо пухирі невеликі, краще їх не чіпати. Коли пухир продовжує рости, зверніться до лікаря. Він у стерильних умовах акуратно розітне його, щоб рідина відійшла. Кришку пухиря не відривайте. Можна затушувати її фукарцином або зеленкою. У жодному разі не змащуйте йодом, бо отримаєте подвійний опік. Коли кришечка підсохне, використовуйте мазі з гормонами або антибіотиками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чим небезпечний стафілокок для дітей?
Шкідливі гігієнічні звички, до яких ми привчаємо дітей
Легендарний вафельний торт буде ще смачнішим з цим рецептом (відео)
Вареники по-полтавськи - наче пухкі хмаринки з начинкою