Перфекціонізм: чому він виникає і як з цим жити

Причини перфекціонізму
Намагаючись компенсувати своє почуття неповноцінності невротик підміняє реальне уявлення про себе на складений ним ідеал.
Маючи уявлення про себе як про власний ідеал, невротик починає жорстоко критикувати себе, коли знаходить щось, що суперечить цьому.
Вважаючи, що він ідеальний, він думає, що оточуючі і взагалі сам світ повинен ставитися до нього відповідно.
Невротик також стає делікатним до критики і починає боятися і намагатися уникати всього, що здатне показати йому, що він не відповідає своєму ідеалу, зруйнувавши його ілюзію про себе.

Перфекціоністам властиві часті негативні афекти, вони гостро реагують на стрес, контролюють свої почуття, бояться невдач, песимістичні, не вірять у власні сили.

Особистість перфекціоніста
Парадокс полягає у тому, що перфекціоністи самі ставлять перед собою нереалістичні ідеали. У разі досягнення цих ідеалів вони відчувають почуття величезної поваги до себе, у разі ж провалу виникає відчуття власної дефектності і непоправності того, що сталося.

З огляду на що недосяжні ідеали створюються виключно для того, щоб компенсувати дефект у власному «Я», подібні перфекціоністські рішення вельми руйнівні, оскільки ніхто і ніщо не може бути абсолютно досконалим. Спочатку провальна стратегія закінчується тим, що «Я» знову знецінюється.

Перфекціоністи - володарі протилежних станів его. Власне «Я» вони сприймають полярно: або добре, або погане. Поняття «достатньої хорошості» їм незнайоме.

Перфекціоністи зазвичай схильні уникати почуттів і дій, у яких вони можуть виявитися неспроможними або впасти у залежність від інших людей. Вони намагаються підтримувати позитивне відчуття.