Як зберегти витримку у відповідальних ситуаціях

Проте психологи з біологами сходяться в одному – наша реакція на зовнішні подразники визначається не лише гормонами. Насправді, велику роль грає соціальне оточення, в якому людина зростала. Якщо характер формується в емоційній обстановці чи близькому колі друзів, то інтенсивність реакцій визначається оточуючим середовищем. Багато в чому інтенсивність реакції та витримка у стресовій ситуації визначається і поведінкою цих рольових моделей.

Проте середа зростання та генетичні особливості не виключають можливості емоційної самоосвіти. Кожна людина може самостійно навчити свій організм правильно сприймати стресові ситуації. Мова йде не лише про можливість контролювати гнів чи негативні емоції на кшталт злості чи обурення. Страх чи занепокоєння у відповідальних ситуаціях також можуть затьмарити свідомість. Особливо шкідливо давати волю страху спортсменам перед змаганнями чи публічним людям перед виступом. Це теж емоції, які іноді треба блокувати задля результативної роботи чи виступу. Як це правильно зробити, і чи настільки це необхідно?

У психології та конфліктології виділяють декілька типів стриманості. Терпіння – це витримка під час безпосереднього впливу дискомфортних чи неприємних факторів. Утримання – це намагання уникнути шкідливого впливу та стресових ситуацій як таких. Спокій та урівноваженість – переосмислення стресової ситуації та її інтерпретація як такої, що не потребує зайвого виявлення емоцій. Найбільш негативною з точки зору соціального життя вважається форма утримання. Постійно уникати стресових та складних ситуацій не вийде. Треба вчитися взаємодіяти з оточуючим стресовим середовищем. Це характеристика дорослої та емоційно врівноваженої людини.

Однак, вчені не радять бути настільки категоричними щодо емоцій. Останніми роками десятки наукових досліджень в області медицини та психології доводять, що емоційна стриманість провокує захворювання, падіння імунітету, депресії та навіть ракові пухлини (інформація остаточно не визнана науковим співтовариством). Тож перша порада – не уникати емоцій повністю, а направляти їх у корисне русло. У Японії, скажімо, популярністю користуються ресторани, де можна за гроші бити посуд. Заклад відомий серед офісних працівників, які залишають там негативні емоції на босів чи клієнтів під час обідньої перерви. Так емоції знаходять вихід, проте за такий варіант реакції не соромно через декілька годин чи наступного дня.

Друга порада – вчиться вести внутрішній діалог зі своїм організмом у найбільш стресових ситуаціях. Намагайтеся віднайти аргументи на користь холодного розуму. Постарайтесь переконати самого себе, що результат не може бути настільки важливим чи поганим, що життя після цього не продовжиться. Більш того, ваша холодна врівноваженість підвищує шанси на успіх чи вдалий виступ.

Третя порада більш «операційна». Коли ми сприймаємо неприємні новини чи лише потрапляємо у неприємну ситуацію, ми здатні наговорити зайвого чи вести себе не до кінця обдумано. Найкращий вихід із ситуації – спробувати відтягнути момент між виникненням стресової ситуації до безпосередньої реакції на неї. Це допоможе більш врівноважено прийняти рішення, яке буде осмисленим і оптимальним у конкретній ситуації. Нажаль, подібна порада неактуальна для спортсменів чи у випадках, коли рішення приймаються у режимі «тут і зараз».

Якщо вважаєте, що власного досвіду замало, то можна вчитися на класних прикладах витримки. Наприклад, професійні гравці у покер вміють зберігати витримку у найбільш складних ситуаціях. Лише подумайте, за столом розігруються сотні тисяч чи мільйони доларів. У цей час для гравця за столом найважливіше – зберігати спокій та не втратити холодну голову. Хто як не ці хлопці знає усе про витримку та розважливість? Один із найбільш успішних гравців у покер, Денієль Негреану, може залишатися оптимістичним та з почуттям гумору навіть у найбільш складних партіях. Холодна голова дозволяє використовувати теоретичні знання покеру та комбінації задля оптимального результату. Така операційна аналітика просто неможлива у випадку, якщо ви втратили розсудливість та дали можливість емоціям бути «за кермом».

Внутрішню витримку можна тренувати. Психологи визнають ефективним методом тренування створення для себе штучних подразників. Наприклад, під час того, як ви зосереджені на важливій справі, що потребує концентрації, заводьте будильник чи нагадування, вмикайте телефонний дзвінок чи пісню, яка заважає працювати. Поступово ви навчитесь не реагувати на ці подразники і уникнете стресової ситуації. Подразники можна придумати для себе власні, так само як і спосіб їх використання.

Добре допомагають заняття йогою, плаванням чи навіть прості пробіжки кожного ранку чи вечора. Вони позбавляють психологічного напруження та стабілізують емоційний фон.