Схуднення — це не лише про калорії: що ще впливає на вагу

Не менш важливою є якість сну та рівень стресу. Недосипання впливає на вироблення гормонів ситості та голоду — лептину й греліну. Водночас високий рівень кортизолу, який зростає під час стресу, сприяє накопиченню жиру. Тому повноцінний відпочинок — це не розкіш, а необхідність.

Значну роль у процесі зниження ваги відіграє і мікрофлора кишківника. Як пояснює дієтологиня клініки GastroLife Марта Абражевич, мікробіом має прямий вплив на вироблення нейромедіаторів, зокрема серотоніну, нестача якого може провокувати тягу до солодкого. Також він впливає на гормони голоду (грелін) і насичення (лептин), тож у разі порушень ми можемо не відчувати ситості або, навпаки, постійно відчувати голод. Вона додає: «Однією з причин зайвої ваги є хронічне системне запалення, яке також впливає на накопичення жиру, особливо в області живота». Крім того, мікробіом впливає на засвоєння поживних речовин і швидкість метаболізму, а також на чутливість до інсуліну, що прямо пов’язано з набором ваги в області талії.

Фізична активність також не варто зводити лише до спалювання калорій. Рух стимулює обмін речовин, покращує чутливість до інсуліну, допомагає підтримувати м’язову масу і знижує рівень стресу. Це комплексна підтримка тіла, яка працює не лише під час тренування, а й у стані спокою.

Окрім цього, має значення й якість харчування. Калорії з овочів, білків чи складних вуглеводів діють на організм зовсім інакше, ніж калорії з солодощів чи фастфуду. Продукти з високим глікемічним індексом швидко підвищують рівень цукру в крові, спричиняючи відчуття голоду вже за короткий час.

Схуднення — це не проста арифметика. Це глибокий, індивідуальний процес, у якому важливий комплексний підхід: гормони, сон, харчування, активність, стан кишківника й емоційна рівновага — все має значення.

Юлія Ільченко