Ліки від а до я -
Хвороби -
Калькулятор калорій -
Магнітні бурі -
Дієти -
Очищення організму -
Схуднення -
Молочниця
Геморой -
Лікування -
Косметологія -
Поради -
Інсульт -
Інфаркт -
Діабет -
Варикоз -
Вправи -
Covid-19
Хвороби
Кровотеча
Кровотеча - витікання крові з ушкоджених кровоносних судин. Залежно від причини кровотечі її поділяють на травматичну (внаслідок механічних ушкоджень судин) і нетравматичну (порушення цілості судини, що зумовлене запаленням, некрозом, пухлиною). Відповідно до змін, які відбулися у судинній стінці, розрізняють кровотечі від розриву, роз'їдання і просякання. За видом ушкоджених судин виділяють артеріальну, венозну, змішану і капілярну кровотечі; за місцем виливання крові - зовнішні, при яких кров витікає з рани на поверхню шкіри або слизової оболонки, внутрішні, коли кров виливається в порожнисті органи або порожнини тіла, і внутрішньотканинні, при яких кров накопичується в міжтканинних щілинах і просторах, утворюючи гематому чи просякаючи тканини.
Залежно від часу виникнення травматичної кровотечі виділяють первинну (відразу після ушкодження судини) і вторинну (через деякий час після поранення) її форми. Останню поділяють на ранню і пізню, яка буває також повторною або двомоментною, наприклад, при розривах печінки, селезінки.
Клініка кровотечі
Клініка складається з місцевих і загальних симптомів. Необхідно звертати увагу на колір крові, інтенсивність її витікання, на те, кровоточить вся ранова поверхня чи окремі судини. Витікання крові пульсуючим струменем характерне для артеріальної кровотечі, рівномірною цівкою - для венозної, з усієї ранової поверхні - для капілярної.
Артеріальна кровотеча є найнебезпечнішою, бо характеризується швидкою і смертельною крововтратою (особливо кровотеча з магістральних судин кінцівок). Кров, що витікає з судини, яскраво-червоного кольору. Венозна кровотеча менш небезпечна. Кров темно-вишневого кольору і витікає головним чином з периферичного кінця судини. При капілярній кровотечі колір крові проміжний між артеріальною і венозною, зупиняється вона самостійно. Капілярна кровотеча з паренхіматозних органів відрізняється від звичайної тим, що є значною і тривалою.
Кровотечі в порожнини тіла характеризуються загальними симптомами гострого недокрів'я (слабість, запаморочення, шум у вухах, спрага, часте дихання, блідість, слабкий, частий пульс, падіння артеріального тиску). Місцеві симптоми залежать від локалізації джерела витікання крові. Якщо воно розташоване в черевній і плевральній порожнинах, то при перкусії визначають накопичення рідини, а кровотеча в перикард проявляється ознаками тампонади серця.
Для топічної діагностики кровотечі в просвіт порожнистих органів важливо, через який природний отвір тіла виділяється кров і який вона має вигляд. Зокрема, через рот кров може виділятися при витіканні її з легень, трахеї, гортані, при цьому вигляд її буде іншим порівняно з кров'ю, що витікає з стравоходу і шлунка.
Гематурія - симптом кровотечі з будь-якого відділу сечовидільної системи, а криваві випорожнення свідчать про кровотечу в травний канал. Піниста яскраво-червоного кольору кров характерна для кровотечі з легені; блювання 'кофейною гущею' - з шлунка і дванадцятипалої кишки; чорні дьоггеподібні випорожнення - з верхніх відділів травного каналу; темно-червона, рівномірно перемішана з випорожненнями кров - з тонкої кишки; без домішок калу - з прямої кишки
Тяжкість загальних порушень при крововтраті прямо пропорційна її обсягу й швидкості кровотечі. При інтенсивній кровотечі смерть настає від втрати 1/3 об'єму крові, при повільній (протягом кількох днів) - інколи втрата навіть 2/3 об'єму крові не є смертельною.
Найчутливіші до крововтрати діти і люди похилого віку. Жінки в силу своїх фізіологічних особливостей переносять її значно легше, ніж чоловіки.
Лікування кровотечі
Лікування кровотечі поєднує два завдання - ранню її зупинку і покриття значної крововтрати. Починають лікування з тимчасової зупинки витікання крові, щоб не згаяти час для доставки потерпілого в спеціалізований лікувальний заклад. Для цього накладають тиснучу пов'язку, притискають пальцями, піднімають кінцівку, максимально згинають чи перерозгинають її в суглобах.
Пальцеве притискання зручно виконувати при розміщенні артерії поблизу кістки. Загальну сонну артерію притискають до поперечного відростка IV шийного хребця, пахвову артерію при відведеній кінцівці - до головки плечової кістки у пахвовій ямці, плечову артерію - до плечової кістки, черевну аорту притискають кулаком крізь черевну стінку до хребта, стегнову артерію - до горизонтальної гілки лобкової кістки під пупартовою зв'язкою, підколінну - до стегнової кістки на середині відстані між виростками стегна. У випадках кровотечі з підключичної, пахвової чи плечової артерії плечі при зігнутих передпліччях максимально відводять назад і фіксують пов'язкою; з артерій передпліччя чи кисті - максимально зігнуте передпліччя фіксують до плеча; з верхніх відділів стегнової артерії - стегно максимально приводять до живота, з підколінної артерії, з судин гомілки та ступні - максимально згинають гомілку до стегна. Джгут або закрутку затягують до зникнення пульсу на периферії кінцівки, їх можна залишити не більше як на 2 год.
Остаточну зупинку кровотечі проводять у спеціалізованому лікувальному закладі з допомогою механічних, фізичних, хімічних чи біологічних методів під час хірургічного або консервативного лікування.
| Кількість переглядів: |
| Хвороби |
| А Б В Г Д Е Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Я |
| Ліки від а до я |
| 5 A B C D H L А Б В Г Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Э Ю Я “ |
Група «Здорове харчування»
|