Офіційна медицина в приготуванні ліків та розчинів використовує заледве половину відомих цілителям трав, замінюючи решту хімічними домішками та сполуками.
Лікарські рослини та їх збирання це доволі трудомісткий процес, але результат вас потішить відмінним здоров’ям.
Наприклад, листочки малини чи верби, які чудово лікують температуру у малят та дорослих, потрібно збирати в період їх активного росту, адже пожовклі та сухі листки не несуть особливої користі організму, і вміст корисних речовин в них значно понижується.
Квіти материнки, звіробою, валеріани тощо збирають у період їх цвітіння, найчастіше в середині літа чи початку осені. Тоді ж їх засушують, причому на сонці та на свіжому повітрі. Кореневища валеріани, аїру болотяного чи інших лікарських рослин вибирають із землі навесні чи пізньої осені, коли припиняється сам поверхневий ріст рослинки.
Спеціальна наука – фітотерапія, використовує ці трави при лікуванні як найпростіших захворювань (застуда, безсоння, розлад травлення), так і при лікуванні різноманітних видів онкологічних недуг. Відварами лікарських рослин дуже люблять користуватись красуні для красивої шкіри та доглянутого волосся, а найчастіше для виготовлення власноруч косметичних засобів – льоду з ромашки для пружності шкіри, домашніх шампунів та ополіскувачів.
Все ж таки, лікування травами це процес, навчитись правильно проводити який можна як за допомогою фітотерапевтів, так і використовуючи давні знання. Зокрема, для того щоб не заподіяти собі шкоду, навчіться спершу розрізняти рослини, адже багато з них є схожими між собою, і прийдеться чимало попотіти, перш ніж вивчити що є що.
Важливим є правильність збирання та засушування лікарських рослин а також їх зберігання – не допускайте тримання зборів у вологих місцях, де можуть завестись шкідники.
Обов’язково дотримуйтесь пропорцій при варінні чаїв з лікарських рослин, адже мірка «на око» може завдати організму більше шкоди ніж користі. І, зрештою, пам’ятайте, що лікування травами буде дійсно хорошим, коли ви знатимете точну причину хвороби.