Як і для чого роблять коронарне шунтування серця

Фактично, це й називається процедурою коронарного шунтування.

Коронарне шунтування (КШ) - це створення кровотоку в обхід коронарних артерій, уражених атеросклерозом або кальцинозом. Робиться це за допомогою шунтів - власних здорових судин пацієнта.

Якщо раніше для доступу до серця розкривали грудну клітину, то з появою спеціального обладнання та відеокамер це перестало бути необхідним. При міні-інвазивній операції між 4 і 5 ребрами (трохи нижче соска) робиться розріз шириною 8-10 см. Через нього здійснюється доступ до серця. Наступний крок залежить від того, яка вена гратиме роль трансплантата.

Венозний шунт
Береться здорова ділянка вени з кінцівки пацієнта (стегна, гомілки). Раніше для цього робився довгий «лампасний» розріз, але зараз із впровадженням ендоскопічних технологій достатньо двох проколів. Далі один кінець шунта підшивається до аорти, інший - до коронарної артерії нижче за уражену ділянку.

Артеріальний шунт
Використовується внутрішня грудна артерія. Вона вшивається в коронарну артерію нижче за місце «закупорки».

Після накладання кожного шунта виконується контроль якості за допомогою особливого ультразвукового апарату флоуметра. Він дозволяє оцінити кровотік та зрозуміти, наскільки якісно було виконано операцію.

Мінімально інвазивне коронарне шунтування має таку ж ефективність, що й просте. Тому завжди, коли це можливо, роблять операцію через малий доступ без великого розрізу. Це можливо при шунтуванні і трьох, і чотирьох судин. Проте, хоч і досить рідко, є й обмеження для міні-інвазивного доступу, пов'язані з індивідуальними особливостями пацієнта.

Після операції пацієнту необхідне доволі тривале відновлення.