Ліки від а до я  -   Хвороби  -  Калькулятор калорій  -   Магнітні бурі  -   Дієти  -  Очищення організму  -  Схуднення  -  Молочниця
Геморой  -  Лікування  -  Косметологія  -  Поради  -  Інсульт  -  Інфаркт  -  Діабет  -  Варикоз  - Вправи - Covid-19 


Ліки та препарати







Абитор

ЕМКЙОР ФАРМАСЬЮТІКАЛС ЛТД.


Інструкція



Загальна характеристика:



міжнародна та хімічна назви: atorvastatin; [R-(R*R*)]-2-(4-фторфеніл)-β,δ,-дигідрокси-5-(1-метилетил)-3-феніл-4-[(феніл аміно)-карбоніл]-1Н-пірол-1-гептанова кислота;



основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, сірого кольору, з тисненням у формі серця на одному боці та гладкі з іншого (10 мг);



круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, світло-оранжевого кольору, гладкі з обох боків (20 мг);



склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить аторвастатину кальцію, еквівалентно аторвастатину 10 мг або 20 мг;



допоміжні речовини: кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрієва кроскармелоза, полівінілпіролідон К 3О, тальк очищений, магнію стеарат, колоїдний діоксид кремнію, гідроксипропілм етилцелюлоза, титану діоксид (Е 171), полі етиленгліколь 6000, барвники: заліза оксид чорний (Е 172) для таблеток по 10 мг; заліза оксид червоний (Е 172) та заліза оксид жовтий (Е 172) для таблеток по 20 мг.



Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.



Фармакотерапевтпчна група. Препарати, що знижують рівень холестерину і три гліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТС С 10А А 05.



Фармакологічні властивості.



Фармакодинаміка. Аторвастатин кальцію - синтетичний гіполіпідемічний засіб. Це селективний, конкурентний інгібітор 3-гідрокси-З-метилглютарил-коензим А-редуктази (ГМГ-КоА-редуктази) - ферменту, який пригнічує синтез холестерину в печінці. Перетворення ГМГ-КоА на мевалонову кислоту є одним із ранніх етапів синтезу ендогенного холестерину. Пригнічення синтезу холестерину аторв астатином сприяє зниженню кількості внутрішньоклітинного холестерину. Це зумовлює підвищення кількості ЛПНЩ-рецепторів, які збільшують захоплення холестерину ЛПНЩ з крові і, таким чином, відновлюють внутрішньоклітинний гомеостаз холестерину. Аторвастатин знижує рівні загального холестерину, холестерину-ЛПНЩ та аполі протеїну В у пацієнтів з гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією (СГ), несімейними формами гіперхолестеринемії та змішаними дисліпідеміями. Аторвастатин знижує також рівень холестерину ЛПДНЩ, рівень три гліцеридів і дещо підвищує рівні холестерину ЛПВЩ і аполі протеїну А.



Фармакокінетика. Аторвастатин швидко всмоктується після перорального прийому; максимальні концентрації у плазмі крові досягаються протягом 1- 2 год. Абсолютна біодоступність аторвастатину становить 14%, системна біодоступність інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази - 30%, відносна - 95 - 99%, абсолютна - 12%. Їжа знижує рівень і ступінь всмоктування препарату на 25% і 9% - відповідно. Концентрації аторвастатину в плазмі крові після прийому на ніч нижчі порівняно з прийомом препарату вранці натщесерце, проте рівні зниження холестерину протягом дня однакові і не залежать від часу прийому препарату. Аторвастатин на 98% зв'язується з білками плазми крові. Аторвастатин метаболізується в печінці з утворенням орто- і парагідроксильованих похідних та продуктів β-окислення (70%). Метаболіти виводяться з організму, головним чином, з жовчю. Середній період напів виведення препарату становить приблизно 14 год. Інгібуюча активність препарату щодо ГМГ-КоА-редуктази зберігається протягом 20-30 год завдяки наявності активних метаболітів. 2% прийнятої дози аторвастатину виводиться з організму з сечею. Терапевтичний ефект відзначається після 2 тижнів безперервного прийому препарату; максимальний терапевтичний ефект відмічається через 4 тижні.



Показання для застосування.



Гіперліпідемія. Корекція підвищеного рівня загального холестерину, ЛПНЩ-холестерину, аполіпопротеїну В і три гліцеридів у хворих з первинною гіперхолестеринемією, гетерозиготною сімейною і несімейною гіперхолестеринемією та змішаною (комбінованою) гіперліпідемією (тип ІІа і ІІb) при неефективності не медикаментозних заходів; для зниження рівня загального холестерину і ЛПНЩ-холестерину у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією як доповнення до інших засобів корекції рівня ліпідів у випадку неефективності таких засобів; як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищеним рівнем три гліцеридів (тип IV) і пацієнтів з первинною дисбеталіпопротеїнемією (тип III) при неефективності не медикаментозних заходів.



Ішемічна хвороба серця. Вторинна профілактика ішемічної хвороби серця; зниження ризику інфаркту міокарда, інсульту і транзиторних порушень мозкового кровообігу.



Спосіб застосування та дози. Перед початком лікування і під час терапії хворі повинні знаходитися на гіпохолестеринемічній дієті.



Звичайна початкова доза Абитору для дорослих становить 10 мг 1 раз на добу, терапевтична доза становить 10 - 80 мг на добу. Препарат можна приймати один раз на день у будь-який час незалежно від прийому їжі. Доза препарату встановлюється індивідуально залежно від рівня ЛПНЩ-холестерину, мети лікування і відповіді пацієнта на терапію. Рівні ліпопротеїдів у крові необхідно контролю вати через 2 - 4 тижні після початку лікування, а також у разі корекції дози препарату.



При первинній гіперхолестеринемії та змішаній (комбінованій) гіперліпідемії звичайна доза Абитору для дорослих становить 10 мг на добу. При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії доза препарату для дорослих становить 80 мг на добу. Максимальна добова доза - 80 мг.



Побічна дія. Можливі запор, метеоризм, диспепсія, біль у животі, нудота, діарея, головний біль, астенія, міалгія, безсоння, алергічні реакції. У поодиноких випадках можуть відмічатися запаморочення, міопатії, парестезії, панкреатит, гепатит, холестатична жовтуха, свербіж, шкірні висипання, блювання, гіперглікемія, гіпоглікемія.



Протипоказання. Гіпер чутливість до препарату; захворювання печінки в активній фазі, підвищення рівня печінкових трансаміназ (більш, ніж у З рази); вагітність і лактація; репродуктивний вік у жінок (під час лікування необхідна надійна контрацепція).



Передозування.



Симптоми: міопатія (рабдоміоліз), порушення функції печінки, нудота, блювання, діарея.



Лікування: промивання шлунка, симптоматична та підтримуюча терапія. Гемодіаліз неефективний.



Особливості застосування. Абитор, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричинити міопатію, яка проявляється у вигляді м'язової слабкості або м'язового болю, підвищенням температури тіла і супроводжуватися різким підвищенням рівня креатинфосфокінази (КФК) більше, як у 10 разів у плазмі крові порівняно з нормою. Під час терапії препаратом пацієнти повинні негайно повідомляти лікарю про всі випадки нез'ясованого болю в м'язах, слабкості. Лікування Абитором необхідно припинити при виникненні будь-яких симптомів міопатії. Лікування препаратом потребує гіпохолестеринемічної дієти. Препарат необхідно відмінити у пацієнтів з ризиком розвитку рабдоміолізу (тяжка гостра інфекція, гіпотензія, хірургічні втручання, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітні розлади, ниркова недостатність, неконтрольовані судоми). При тривалому лікуванні Абитором можливе помірне підвищення рівня печінкових трансаміназ у сироватці крові. До початку терапії та під час лікування препаратом необхідно ретельно контролю вати показники функції печінки, нирок, проводити аналізи крові та сечі. При підвищенні активності ACT і АЛТ більше, ніж у З рази порівняно з нормою, необхідне зниження дози препарату або його повна відміна. Абитор слід з обережністю призначати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Препарат може бути призначений жінкам репродуктивного віку при надійній контрацепції. У разі виявлення вагітності під час терапії препаратом прийом Абитору необхідно негайно припинити.



Оскільки існує потенційний ризик для немовлят, які отримують грудне молоко, під час лікування аторв астатином слід припинити годування груддю. Безпека та ефективність препарату у дітей не досліджувалась.



Здатність керувати автомобілем та працювати зі складними механізмами.



Протипоказання невідомі.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ризик виникнення міопатії під час лікування Абитором та подібними до нього препаратами зростає при одночасному застосуванні циклоспорину, фібринової кислоти та її похідних, еритроміцину, протигрибкових препаратів групи азолів і ніацину. Одночасне застосування Абитору і суспензії пероральних антацидів, яка містить гідроксиди алюмінію і магнію, зменшує концентрацію аторвастатину в плазмі приблизно на 35%, однак це не впливало на зменшення рівня Х-ЛНЩ. Оскільки аторвастатин не змінює фармакокінетику антипірину, взаємодія між іншими препаратами, що метаболізуються за допомогою цитохрому (наприклад циклоспорину, терфенадину, тол бутаміду, тріазоламу, пероральних контрацептивів), є малоймовірною. Концентрація аторвастатину в плазмі зменшується на 25% при одночасному застосуванні холестиполу. Однак гіполіпопротеїновий ефект був ефективніший при одночасному призначенні аторвастатину і холестиполу, ніж при призначенні одного з цих препаратів. При багаторазових дозах дигоксину та одночасному застосуванні 10 мг Абитору рівень дигоксину в плазмі не змінювався. Однак концентрація дигоксину збільшувалася приблизно на 20% при одночасному застосуванні 80 мг Абитору щоденно. Слід належним чином контролю вати стан пацієнтів, які отримують дигоксин. Одночасне застосування Абитору та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) або кларнтроміцину (500 мг двічі на добу), які інгібують цитохром Р450 3А 4, супроводжувалося підвищенням рівня аторвастатину в плазмі. Одночасне застосування Абитору (10 мг щоденно) і азитроміцину (500 мг щоденно) не змінювало концентрацію аторвастатину в плазмі. Одночасне застосування аторвастатину і терфенадину - сполуки, яка в основному метаболізується цитохромом Р450 ЗА 4, не збільшувало концентрацію терфенадину в плазмі. Отже, малоймовірно, що аторвастатин буде значно змінювати фармакокінетику інших субстратів цитохрому Р450 ЗА 4. Одночасне застосування аторвастатину і терфенадину не спричиняло суттєвих змін фармакокінетики терфенадину.



Одночасне застосування з пероральними контрацептивами, які містять норетиндрон і етанілестрадіол, збільшують AUC обох препаратів приблизно на 30% і 20%. Цей ефект слід враховувати при виборі контрацептивів під час застосування аторвастатину. Не виявлено суттєвих ефектів взаємодії' між цими препаратами. При одночасному застосуванні 80 мг аторвастатину і 10 мг амлодипіну не виявлено змін фармакокінетики аторвастатину. Одночасне застосування Абитору та інгібіторів протеаз (наприклад саквінару та ритона віру), які пригнічують дію цитохрому Р450 ЗА 4, супроводжується збільшенням концентрації аторвастатину в плазмі. Під час клінічних досліджень аторвастатин застосовувався одночасно з антигіпертензивними засобами і естрогєнзамінними (наприклад естроген, естрадіол) препаратами без суттєвих ефектів взаємодії.



Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 2 роки.



Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по З блістери у картонній коробці.



Умови відпуску. За рецептом.



Виробник. ЕМКЙОР ФАРМАСЬЮТІКАЛС ЛТД. (EMCURE PHARMACEUTICALS LTD.).



Адреса. Т-І 84, M.LD.C, BHOSARI, PUNE-411026, INDIA.





Кількість переглядів:
Оцінка і коментарі відвідувачів
comments powered by Disqus