Користь шпинату у вашому раціоні

У шпинаті багато вітамінів: С, Е і К, вітаміни групи В (особливо високо вміст фолієвої кислоти — вітаміну В9), він багатий на кальцій, магній, марганець і калій, що робить його незамінним для здоров’я кісток, серцево-судинної системи, імунітету, шкіри.

Шпинат є джерелом понад 100 фітохімічних речовин, таких як фітоадаптогени, каротиноїди, фенольні сполуки. Це надає йому протипухлинних, протидіабетичних властивостей і здатності знижувати ризик розвитку атеросклерозу.

У шпинаті знайдено такі рідкісні речовини, як рубісколін. Вони є природними опіоїдними пептидами, що за своїми властивостями схожими на пептиди, що виробляються в мозку людини. У дослідженнях було показано, що вживання цих речовин має протитривожну та переважну апетит дію, захисний вплив на клітини головного мозку, покращує пам’ять.

Інша речовина, якою багатий шпинат, це бетаїн. Він відіграє важливу роль у різних фізіологічних процесах, зокрема має хорошу профілактичну та терапевтичну дію при багатьох захворюваннях печінки, включаючи хімічні або лікарські ураження печінки, неалкогольну та алкогольну жирову хворобу печінки, фіброз печінки, гепатити В та C. Бетаїн знижує запалення та , покращує чутливість до інсуліну та стан мікробіоти кишечника.

Шпинат також є важливим джерелом каротиноїдів лютеїну та зеаксантину. Ці речовини не синтезуються в людини і надзвичайно важливі для правильного функціонування деяких органів (очей, шкіри, серця, кишечника). Вони накопичуються в сітківці ока і запобігають основним причинам втрати зору у дорослих, такі як вікова дегенерація сітківки та катаракту.

Шпинат є джерелом лігнанів, що перетворюються в організмі на біологічно активні фітоестрогени (гормоноподібні речовини), які можуть бути корисні жінкам у період менопаузального переходу.

Важливо пам’ятати, що людям, схильним до утворення оксалатних солей у нирках і особливо оксалатного каміння, не слід вживати велику кількість шпинату в їжу.