Хімічний процес, який пояснює любов до солодкого

Неконтрольована любов до десертів легко пояснюється хімічними процесами. Людському мозку подобаються солодощі, тому що з їх допомогою в організм швидко потрапляє глюкоза, яка призводить до вироблення серотоніну - гормону щастя.

До того ж цукор сприяє зростанню рівня дофаміну – гормону, який відповідає за систему винагороди. Ще її називають системою внутрішнього підкріплення. Вона регулює поведінку з допомогою позитивних реакцій дії. Таким чином, коли ми з'їдаємо цукерку, мозок отримує насолоду і хоче, щоб це повторювалося знову і знову. Рясне виділення дофаміну стимулює залежність.

Відповідно, при різкій відмові від цукру організм може відчувати стан, що дуже нагадує ломку затятих курців, які намагаються позбутися згубної звички. Не отримуючи своєї «дози» солодкого, людина починає відчувати роздратування, тривожність, апатію. Іноді це може супроводжуватися безсонням і навіть болем у м'язах. Однак такий стан — підступні витівки розпещеного мозку. Цукровий «абстинентний синдром» закінчиться вже за два-три тижні, треба лише перечекати. За цей період організм заспокоїться і будуть помітні перші позитивні зміни.

А ви готові обмежити себе в солодкому?